У зв’язку з пандемією коронавірусу Кабінет Міністрів України рекомендував підприємствам і організаціям забезпечити позмінну роботу співробітників, а за технічної можливості — дистанційно, а також ухвалив рішення про заборону роботи метрополітену в Києві, Дніпрі та Харкові з 17 березня.

Під час першого позачергового засідання парламенту, яке розпочалося вчора незвично рано, — о 8 годині, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков поінформував, що вона не закривається на карантин. «Верховна Рада, як і всі інші інституції, продовжує роботу. Тому що ми розуміємо всю відповідальність, яка лежить на нас, Президентові держави та Кабінеті Міністрів. Ми змінюємо формат і режим діяльності, щоб забезпечити можливість нашої роботи і для того, щоб уберегти людей. Але ВР не буде закрито», — наголосив він. 

Виконуючи доручення Президента та рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, Кабінет Міністрів обмежив пасажирські перевезення на території України для запобігання поширенню коронавірусної інфекції. Як повідомляє департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів, зокрема відсьогодні й по 3 квітня на всій території нашої держави заборонено: регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученням; перевезення понад десяти пасажирів одночасно в трамваях, тролейбусах та автомобільному транспорті, в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах; перевезення пасажирів метрополітеном у Києві, Харкові та Дніпрі.

Про допомогу із закупівлею та постачанням великих партій тестів, необхідного медичного обладнання, захисних і дезінфекційних засобів — усього, що потрібно для протидії поширенню Україною коронавірусу, йшлося під час зустрічі Президента Володимира Зеленського з представниками великого бізнесу. Саме лідери українського бізнесу можуть і мають відігравати важливу роль у ситуації безпрецедентних глобальних викликів, що стоять перед країною.

Миргород на Полтавщині відомий у світі не тільки як знаменитий курорт, а й як місто, відкрите до всього нового й прогресивного, де реалізують багато міжнародних пілотних проєктів. Особливий прогрес у різних галузях господарювання й життєдіяльності в Миргороді відчули завдяки децентралізації. Про нові можливості міської громади й реформи «Урядовому кур’єру» розповів Миргородський міський голова Сергій СОЛОМАХА.

На виконання рішень Ради національної безпеки і оборони щодо протидії поширенню коронавірусу в Україні Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні 14 березня ухвалив розпорядження про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України COVID-19.

На Миколаївщині, як і загалом у країні, спостерігаємо певний післясмак децентралізації. З початку чинності Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад», з 2015 року, в Миколаївській області утворено 43 ОТГ. Об’єдналися 324 506 селян, що становить 28% загального населення області. Це один з найвищих показників децентралізації в Україні. А важливі не лише кількісні, а й якісні показники роботи громад. Більшість ОТГ, особливо створені першими, змогли використати широкі повноваження та власні ресурси для реалізації проєктів у різних сферах життєдіяльності.

Сумський державний педагогічний університет імені А. Макаренка справедливо вважають одним із провідних педагогічних вишів у регіоні та Україні. За майже вікову історію він справив помітний вплив на формування історії, інфраструктури обласного центру, давши місту над Пслом, Україні кілька десятків тисяч висококваліфікованих фахівців освітянської справи.

Ситуація на ринку зай­нятості Луганщини характеризується стабільним скороченням штатної чисельності працівників. Однак, у межах об’єднаної територіальної громади спрацьовує ще й такий чинник, коли місцевого жителя знають якщо не особисто, то через рідних і знайомих. І за таких умов сумлінна й відповідальна людина може виявитися потрібною під час набору співробітників у наново організовану службу або на підприємство.

У Донецькій області небагато підприємств, які після окупації частини території зуміли виїхати через лінію розме­жування і відродитися на новому місці. Серед таких Макіївський завод металоконструкцій (МЗМК), який переїхав у Бахмут, де була певна виробнича база. Проте вся біда в тому, що проросійські загарбники в 2014-му вдалися до «націоналізації» підприємства і не дали законному власникові вивезти на підконтрольну українській владі територію жодного сучасного верстата чи комп’ютера, що належав ПАТ «МЗМК». Загалом втрати основних фондів підприємства — мільйони гривень, відшкодувати які тепер залишається проблемою.