29 жовтня в Маріуполі розпочнеться інвестиційний форум RE: think. Invest in Ukraine. Президент України вже назвав його «стратегічним заходом не лише для регіону, а й України в цілому», бо «сьогодні питання залучення інвестицій на Донбас одне з пріоритетних для держави».

Європейські політики й експерти уважно стежать за подіями в Україні. Кожен крок нової української влади не проходить повз їхню увагу. Протягом останніх тижнів особливо широко тут обговорювали план мирного врегулювання на Донбасі за так званою формулою Штайнмаєра. Хоч у Брюсселі схвалюють прагнення Києва знайти врегулювання збройного конфлікту на сході, застерігають, що наміри Москви на цих переговорах можуть бути трохи іншими.

Недавно відбулася начебто суто локальна і не надто цікава для загалу, хоча насправді доволі знакова подія. Підприємство з переробки насіння соняшнику залучило до себе як інвестора болгарську компанію, що виробляє устаткування для цієї самої переробки.

Мабуть, немає в нашій країні інтер’єру, де на чільному місці не стояла б кераміка. Її передають у спадок, купують у галереях і на ярмарках або створюють власними руками згідно з уявою та творчим хистом. Саме кераміка стала тим матеріалом, який доніс до сучасності досвід поколінь. Доступна глина стає у фахових і творчих руках метафізичним матеріалом.

Чергові спроби нарешті домогтися повного припинення вогню і розведення військ на Донбасі знову безуспішні. Точніше, ці зусилля вже вкотре стали ілюстрацією багаторічного ходіння по колу. А чого ж ви чекали? Бо йдеться про двостороннє спільне виконання певних домовленостей. А представники протилежної сторони по той бік лінії розмежування — абсолютно не ті персони, які виконують хоч частину з того, що підписують.

Ситуація у Лугинському районі Житомирщини, де вчителі перекрили міжнародну автотрасу Київ — Ковель — Ягодин (Варшавську), вимагаючи погасити борги із зарплат, набула всеукраїнського розголосу. За словами освітян, з ними не розрахувалися ще навіть за серпень. Чиновники ж розповідають, що проблему зумовила помилка — 5,5 мільйона гривень — під час обчислення належного ОТГ обсягу освітньої субвенції з держбюджету, яку ось-ось виправлять, і велика кількість малокомплектних шкіл.

Цьогоріч у жовтні погода внесла непередбачувано тривалі й неприємні корективи в роботу транспортної галузі країни. Тумани додали клопотів наземним і повітряним перевізникам. Автошляхи України в деяких регіонах на певний час стали непроїзними, змушуючи водіїв на узбіччях чекати кращої видимості. Аеропорти переносять, а то й скасовують авіарейси. Від погодних примх не застраховані й звичайні громадяни, і перші особи держави. Так,  через затримку авіарейсу на Чернівці робочу поїздку Прем’єр-міністра Олексія Гончарука на Буковину було розпочато з відчутним запізненням.

Якщо спробувати уявити протяжність мереж і водогонів, що їх обслуговують працівники комунального підприємства «Попаснянський районний водоканал» на Луганщині, то це буде лінія через усю країну, від краю до краю. Та особливість цього водогону в тому, що попаснянські комунальники навіть під час артобстрілів не залишали насос­ної станції. За словами головного інженера Попаснянського водоканалу Сергія Алексєєва, цю насосну станцію обстрілювали тричі. Та вона й досі в строю.

На його виставки утворюються черги, у нього беруть автографи на вулиці. Хоча його висновки стосовно держави, чию самостійність він обстоював у радянський час, збурюють громадськість…
У всіх залах містяться QR-коди виставки. Експонується 100 невідомих творів, зокрема графіка й картини — притчі раннього періоду, живопис від 1990-х, пластика і роботи на дереві, в яких творчо осмислено архаїку біблейських образів і модерні світові тенденції.

У таку саму, як нині, осінню пору, 29 років тому ми готували до виходу у світ перший номер «Урядового кур’єра». Звісно, намагалися представити в ньому найзлободенніші теми, підібрати найцікавіші матеріали. Тоді й виникла в мене думка зателефонувати у Варшаву до друга Станіслава Прокопчука. Він тоді працював у Польщі власним кореспондентом «Труда» — однієї з найбільш тиражних (понад 20 мільйонів примірників) газет не лише в колишньому Союзі, а й у світі.