• Оксана ГОЛОВКО

    Черговий День Європи в Україні підтвердив важливість історичного моменту

    Українці — європейська нація. Це випливає з тисячоліть нашої історії, й це підтверджують події останніх місяців. Різка зміна зовнішньополітичного вектора минулою владою призвела до Євромайдану. І навіть у найкритичніші моменти революції Гідності європейська мета не зникала з переліку вимог. 
    Тепер ми вчимося думати по-європейськи, працювати по-європейськи, мріяти по-європейськи! Щодня. А кожна третя субота травня — лише додатковий привід, аби звіритися з курсом.

     

  • Оксана МЕЛЬНИК

    Львівщину після спекотної погоди протягом трьох днів заливали дощі

    Сильні зливи, які  безперестанку лили від середи,  разом із  шквалистим вітром встигли наробити лиха у Львові та  містах і селах області. Спраглі за  майже безсніжну зиму та суху весну річки  Львівщини майже миттєво перетворилися на повноводні та вийшли з берегів на заплави.  Через підйом рівнів води та грунтових вод на річках басейну Дністра на Львівщині підтоплено житлові будинки та присадибні ділянки у 14 населених пунктах Дрогобицького, Жидачівського, Сколівського, Старосамбірського, Самбірського, Сокальського, Турківського, Буського районів, у містах Борислав та  Дрогобич. Загалом на Львівщині підтопило 4 дороги та понад  півтори тисячі будинків. Унаслідок несприятливих погодних умов в області знеструмлено понад 80 населених пунктів у 9 районах. 

  • Леонід ОЛЬШЕВСЬКИЙ

    Водойми без риби і води

    Коли спостерігаєш за останніми новинами про повені на Балканах, знищений урожай, десятки загиблих, постає питання: а чим обернеться чергова повінь для України? Близькі до балканського сьогодення картини затоплених прикарпатських сіл та селищ, зруйнованих мостів, дамб, ліній електропередач після повені 2008-го ще міцно тримає пам'ять. Як і усвідомлення того, що все могло обійтися набагато легше, якби не людська жадібність і дурість. Зокрема йдеться про головну причину лиха — вибирання гравію з річок. 

  • Наталка ЩЕРБАНЬ

    У Києві нагородили юних учасників XVII Міжнародного конкурсу шкільних медіа

    Покоління, чиї шкільні роки припали на радянські часи, добре пам’ятають, якими тоді були стінні газети. Вони зазвичай мали ідеологічне спрямування і здебільшого висвітлювали внутрішні шкільні події. Діти писали твори на визначені теми, а власні думки намагалися тримати при собі.

    Тепер шкільні газети змінилися не лише за змістом, а й за формою. Учні можуть писати про що бажають і по-своєму через друковане слово реагувати на ту чи іншу подію у школі, країні та світі. Щоб підтримувати і стимулювати починання юних авторів, Національна спілка журналістів та Національна академія педагогічних наук 1997 року започаткували конкурс шкільних медіа. Тоді у ньому взяли участь 50 шкільних газет Миколаєва. 

  • Владислав КИРЕЙ

    Чому ліфт не везе?

    Наш читач Василь Нестеренко звернувся до корпункту «Урядового кур’єра» в Черкасах зі скаргою на часту зупинку ліфтів. Кореспондент поцікавився причинами такої ситуації в Черкаському міськвиконкомі. Ось що вдалося з’ясувати.
    У черкаських багатоповерхівках комунальної форми власності нині зупинено сім ліфтів. Причина — сплинув гранично допустимий 25-річний термін їх експлуатації. Після цього ліфт в обов’язковому порядку має бути зупинений для технічного обстеження та капітального ремонту.

     

  • Наталка ЩЕРБАНЬ

    Як убезпечити себе під час поїздки

    Користуючись наземним громадським транспортом, ми нерідко стаємо свідками некоректного поводження кондукторів та контролерів із пасажирами. Проте водії маршрутних таксі побили всі рекорди у грубому ставленні до тих, кого возять. Особливо від них потерпають пасажири пільгових категорій, які мають право на безкоштовний проїзд (інваліди, пенсіонери). 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Європейські технології прийшли на сумські ферми

    Днями гортав підшивку сумської обласної газети за 1980—1990-ті роки, де працював у відділі сільського господарства. Пригадалось, з яким пієтетом  йшлося про п’яти- і шестикілограмові середньодобові надої молока від корови у ті весняні дні! Якщо деяким майстрам машинного доїння вдавалось надоїти до десяти літрів, це прирівнювалося до аграрних рекордів. Зіставляючи сьогоднішню статистику з тодішньою, легко дійти висновку: за останню п’ятирічку тваринники Сумщини вагомо наростили продуктивність молочного поголів’я. Причому не за рахунок збільшення кількості молочниць, а завдяки їхній віддачі. 

  • Валерій РЕКУНОВ

    «Дніпро» виграв битву за Лігу чемпіонів

    Лише останній тур національного чемпіонату розставив усі крапки над «і». Упевнена перемога на фініші — у рідних стінах над донецьким «Металургом» дала змогу Руслану Ротаню з партнерами стати срібним призером Прем’єр-ліги. Під керівництвом іспанського тренера Хуанде Рамоса команда з берегів Дніпра тричі поспіль фінішувала слідом за трійкою призерів. Здійснити ривок у зону Ліги чемпіонів вдалося лише зараз: головного конкурента в суперечці за звання віце-чемпіона країни — харківського «Металіста» — дніпропетровці випередили на два очка. 

  • Віктор ШПАК

    Петра Григоренка психушкою не залякали

    Нашого земляка генерала Петра Григоренка шанують у кожній кримськотатарській родині. Його прізвище нарівні з іменем академіка Сахарова стало синонімом безкомпромісної чесності й принциповості. Проте далеко не всім українцям відомо, що цей нащадок запорозьких козаків чимало зробив для відновлення історичної справедливості — повернення татар Криму на їхню рідну землю.
    Незалежно від ставлення до Леніна, ніхто не ризикне заперечувати його визначення Російської імперії як «тюрми народів». І якщо навіть українці, попри слов’янське походження і православну віру, до революції 1917 року не мали ЖОДНОЇ школи з українською мовою навчання, то права «іновірців», до яких офіційно зараховували татар Криму, ігнорували. 

  • Кількість вакансій та чисельність осіб, які мали статус безробітного (січень-квітень 2014 року)

    «УК» продовжує серію матеріалів у рубриці «Знайди себе», яка розпочалася матеріалом «Підкорювач твердості» про професію токаря («УК» від 11 лютого 2014 року). У них ми щомісяця розповідатимемо про професії, які, за даними Державної служби зайнятості, нині найзатребуваніші на ринку праці України. Людям, які їх опанували, нескладно знайти роботу, вони отримують хорошу зарплату, а інколи ще й мають пільги, надбавки та доплати. Сподіваємося, що наші публікації стануть у пригоді тим, хто закінчує школу та замислюється, куди піти навчатися і який фах обрати. А також тим, хто, можливо, з якихось причин втратив роботу та планує опанувати іншу спеціальність.