Останніми роками тернопільські глядачі вже добре знають, що до свого професійного свята творчий колектив драмтеатру ім. Тараса Шевченка запропонує нову виставу. Торік режисер-постановник народний артист України Олег Мосійчук піднімав їм настрій відомою комедією Олексія Коломійця «Фараони». Нинішнього ж березня вирішив звернутися до твору драматичного. Щоправда, конкретний жанр він замаскував під звичне визначення «сімейні сцени». А де родина, відаємо, то там завжди цілий моток нерозв’язаних проблем-труднощів, а почасти й важкі психологічно, незрозумілі серцю стосунки-взаємини, що можуть навіть принести багато лиха, біди. 

На окрайці території, де стовбичать високі терикони, вивершені з гільз стрілецької зброї та артилерійських систем, триває збройна лихоманка. Тутешні шахти (точніше, те, що від них ще залишилося) стали на ударну вахту видобутку і підняття на-гора потужної зброї, запаси якої виявили у підземеллях. Як водиться, цей трудовий ентузіазм підтримали місцеві газети, вибухнувши заголовками на кшталт «Дамо «республіці» побільше танків!», «Ще вчора 100 реактивних систем залпового вогню «Град» за місяць були рекордом, а сьогодні — це норма!», «Перевиконаємо квартальний план з видобутку зенітно-ракетних комплексів «Бук»!». До продуктивного промислу долучилися навіть нелегали на «копанках» і зробили свій скромний внесок — відкопали у тісних норах добрий десяток 203-міліметрових самохідних артилерійських установок «Піон». 

Президент України

призначив: 

звільнив:

Харків’ян диверсіями чи вибухами не здивуєш і не залякаєш. Проте повідомлення про пожежу на складі боєприпасів стривожило багатьох. Люди  в громадських місцях та в міському транспорті говорили про реальну загрозу не лише для жителів частини Балаклійщини, а й безпосередньо для обласного центру. Дехто для переконливості посилався на інформацію харківського журналіста В’ячеслава Маврича, який на своїй сторінці в соцмережі повідомив, що загоряння сталося водночас у кількох точках. «Найбільші снаряди, які зберігаються на складі, — 152 мм (САУ «Акація», радіус дії до 20 км)», написав він. 

Експерти наголошують на тому, що банки почали  жорсткіше ставитися до питання повернення депозитів своїм вкладникам та взагалі порушувати різні умови таких договорів. До них слід зарахувати, приміром, затягування видачі грошей з усіма накопиченими відсотками, односторонню зміну менеджерами банку умови чинності договору тощо.

На момент нашої розмови березень вже побив три температурні рекорди, тож перше питання — про клімат: 

Президент Петро Порошенко під час засідання Ради з питань судової реформи схвально відгукнувся про розроблений її фахівцями законопроект «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Він особливо наполягає на невідкладності розгляду документа у парламенті: «Звертаюсь до Верховної Ради, щоб найближчим часом ці зміни до законодавства депутати розглянули і зробили внесок у те, щоб пришвидшити роботу нового Верховного Суду». 

Проблема житла й роботи для вимушених переселенців дуже актуальна для країни загалом і зокрема для Луганщини, де понад 290 тисяч таких людей. Одним з варіантів її розв’язання міг би стати проект «Життя триває: інтеграція внутрішньо переміщених осіб у сільські громади», який фінансує Євросоюз. Він об’єднує зусилля двох десятків громадських організацій з Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Київської, Харківської, Запорізької, Полтавської та Сумської областей. Але навіть презентація ініціативи в Кремінському районі Луганщини свідчить, як багато питань доведеться вирішити, щоб люди побачили перспективи змін свого життя. 

Британський таблоїд The Sun опублікував рейтинг міст світу, до яких, на його думку, не варто їздити мандрівникам. Київ у цьому скандальному списку зайняв перше (!) місце. Бо автори видання сміливо заявили, що після Революції Гідності столиця України стала настільки небезпечним та зруйнованим містом, що туристам відвідувати його немає сенсу. 

Новина, яка торік у грудні облетіла чимало інформаційних стрічок, була мало не казковою: Україна отримала 60 барж, замовлених в Австрії ще за часів Радянського Союзу(!). Здавалося б, що так і золото Полуботка до нас ось-ось повернеться. Реальність виявилася значно буденнішою. Ішлося про те, що Українське Дунайське пароплавство (а саме воно успадкувало австрійські баржі) тільки наприкінці 2016-го сповна розрахувалося за них з австрійським партнером. Самі ж судна за умовами лізингу ще з радянських часів перебували в експлуатації пароплавства.