Україна неодноразово опинялася в епіцентрі гучних скандалів, пов’язаних з торгівлею органами. Люди намагалися якомога дорожче продати частини свого тіла, виставляли на торги навіть своїх дітей, щоб поліпшити матеріальне становище. «Чорний ринок» постійно вимагав нових жертв і нестачі в них не відчував. У той же час у лікарнях помирали тисячі українців, які так і не дочекалися легального донора. Змінити ситуацію, причому радикально, вирішили депутати, підготувавши законопроект, згідно з яким кожен українець може стати донором органів після своєї смерті, якщо за життя не встигне юридично оформити відмову. Згоди родичів на проведення таких операцій більше ніхто не має наміру питати. Чи стане така ініціатива скринею Пандори для замовних убивств, чи навпаки — дасть шанс на порятунок живих, розбиралася журналіст «УК». 

«Хлопчик голос свій шукав (цвіркуни його украли), хлопчик голосу глядів, у воді глядів, у краплі»… Ці рядки з вірша «Німий хлопчик» Федеріко Гарсія Лорки — немов і про Миколу Лукаша, перекладача творів зокрема й цього визначного іспанського поета. Адже, народжений 19 грудня 1919 року в знаменитому тканими рушниками Кролевці на Сумщині, він змалку не розмовляв до чотирьох років. А в останні свої земні дні 1988-го, вже смертельно хворий, поринав в іншомовні голоси різних країн світу — з радіоприймача, принесеного жінкою, котру кохав усе життя і через яку так і не одружився.  

День знань, поза сумнівом, є святом для всієї української громади, до нього причетна кожна родина. Але передовсім 1 вересня — особлива дата для тисяч учнів і студентів, учителів шкіл і викладачів вишів.

Нинішній етап розвитку суспільства характеризується тим, що потреба бути в курсі досягнень сучасної науки стосується не лише тих, хто сідає за парти, а й кожного громадянина. Без постійного поповнення своїх знань людина втрачає зв’язок із навколишнім світом, не розуміє багато з того, що відбувається навкруги. 

Буковина вкотре відзначилась на спортивній і туристичній мапах Європи. Випробувати себе і свої авто на «диких» карпатських трасах, а також безпосередньо у Чернівцях на професійній автотрасі світового рівня «Суперкрос» вирішили 65 екіпажів з різних країн світу. Щоразу їх кількість зростає — буковинський етап «Александров-ралі» за останні роки став найпрестижнішим у державі. 

Чи хоче суспільство, щоб наші бізнесмени лізли на заморські пальми доїти українських корів? Відповісти на це запитання депутати Верховної Ради обіцяли восени. Ні, не дивуйтесь, автор не помилився і нічого не вигадує. Намагались раніше. Не вдалося: дуже вже сильні у нас пальмолюби. Вони так змастили пальмовою олією шлях до законопроекту № 2172 «Про внесення змін в Закон України «Про молоко і молочні продукти», що більшість на ногах не утрималась.  От і відклали голосування на осінь. У чому ж камінь спотикання? Нині нормативи передбачають у молоковмісних продуктах не менше 25% молочних компонентів. Цієї вимоги не завжди дотримуються. І не секрет, що споживаємо ерзац-делікатеси, в яких замість молока або масла маємо пальмову олію. Це не лише обман, але, за твердженням дієтологів, дуже шкідливо для здоров’я.  

Відповідно до статті 26 Закону України “Про державну службу” за сумлінну працю та у зв’язку з виходом на пенсію присвоїти четвертий ранг державного службовця Воєводіній Світлані Іванівні – заступнику завідуючого відділом з питань державної служби, професійного навчання та урядових нагород Департаменту кадрового забезпечення Секретаріату Кабінету Міністрів України.  

Відповідно до статті 26 Закону України “Про державну службу”:

Присвоїти третій ранг державного службовця
Присвоїти четвертий ранг державного службовця
Присвоїти четвертий ранг державного службовця
Присвоїти п’ятий ранг державного службовця

Дмитро Табачник розповідає про здобутки і перспективи на освітній ниві 2-3
Хроніка найважливіших подій за останні три роки 8,17
Тематична добірка документів (укази, постанови, розпорядження та накази) 9-16

Нещодавній робочий візит глави вітчизняного уряду до Росії досі перебуває в центрі уваги експертів. У декого в суспільстві його результати викликають певний песимізм і настороженість щодо майбутнього нашої євроінтеграції. Тож Прем’єр-міністр Микола Азаров спробував доволі грунтовно окреслити перспективи співпраці України як на європейському, так і євразійському просторах.
Нагальна потреба обговорити торговельно-економічні відносини виникла не лише через ускладнення митного оформлення наших товарів на кордоні з Росією.

Рівень розвитку освіти будь-якої держави — відображення її економіки, політики і місця на світовому ринку. Про результати реформування освіти за період роботи нинішнього уряду  напередодні початку нового навчального року ми поспілкувалися з міністром освіти і науки Дмитром ТАБАЧНИКОМ.