Про розвиток малої гідроенергетики в Закарпатті «Урядовий кур’єр» за останні півроку писав уже двічі («Чи будуть у Карпатах міні-ГЕС?» (9 червня), «Жоден кіловат не може бути зайвим» (26 липня).
Потреба в електроенергії з альтернативних джерел наростає, як і цікавість громадськості до малих ГЕС. Та сприйняття цих перспектив далеко не однакове: від палкого схвалення до повного заперечення.
У краї за Карпатами ініціативу перехопили ті, хто критично ставиться до пришвидшених темпів розвитку малої гідроенергетики. «Опозиціонери» вважають такий розвиток загрозою для українських Карпат, шляхом до руйнування природних екосистем, що матиме украй згубні наслідки.

Кілька років тому відбулася розмова автора цих рядків із новопризначеним директором державного підприємства «Волиньторф» Іваном Киричиком. Не пригадую вже всіх деталей, та в пам’яті спливає пронизаний тривогою голос керівника. Говорив він тоді не стільки про сьогодення підприємства, як про перспективу існування. Бо родовища торфу (з яких брали сировину для виробництва гранул) вичерпувалися, а на розробку нових площ тривалий час не вдавалося отримати дозволів. Попри те, що в області діяла регіональна програма «Торф», чи не кожна сільська жінка знала: опалення маневицьким брикетом у кілька разів дешевше, ніж газом.  

Протягом 2011 року Україна стала центром уваги світової громадськості в зв’язку з реалізацією великомасштабних проектів у сфері поновлюваної енергетики, що дало змогу суттєво зменшити енергодефіцитність півдня країни. Особливо актуально це для Криму, оскільки багато електроенергії транспортують із Запорізької АЕС з величезними втратами. Нині тут побудовано вже чотири сонячні електростанції загальною потужністю 227 МВт, якої достатньо для забезпечення електроенергією майже 61 тисячі домогосподарств.  

На жаль, відновлювана енергетика, не без допомоги лобістів-представників викопних видів палива, обростає міфами і стає схожою на мачуху. Щодо традиційної енергетики на споживачів повсякчас намагаються одягти рожеві окуляри, перетворивши її на таку собі Попелюшку. Ми спробували розібратися, що міф, а що правда в цій історії.  
Найбільш поширений міф, що сонячні й вітрові електростанції потребують чималої площі, яку варто було б використати під агровиробництво. Справді, кожні 5–15 кВт під вітряками «з’їдають» ділянку 1 кв. км, але для них (як і для СЕС) виділяють землі не сільгосппризначення: кар’єри, пустирі, території зі складним рельєфом тощо.

За підсумками п’ятого ігрового дня, у групах А—D ще шість клубів пробилися до плей-оф Ліги чемпіонів УЄФА. Це, зокрема, й суперники київського «Динамо»  — «Парі Сен-Жермен» і «Порту». А також «Шальке-04», «Арсенал», «Малага», «Мілан», дортмундська «Боруссія» та «Реал». Те, що турнір, в якому віце-чемпіони України продовжать свої виступи навесні, точніше ще в лютому, теж іменується лігою, слабка втіха.  Та й що  робити у другому за значимістю футбольному турнірі Європи з такою грою, як у середу на «Олімпійському»? 

Позавчора Верховна Рада, врахувавши зауваження Президента, 234-ма голосами «за» прийняла у новій редакції закон «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу та її соціальний статус», відомий широкій громадськості як закон про біометричні паспорти.
 

Нас уже не 52 мільйони, не 50 і навіть не 46. Ці сумні статистичні дані останніх років є найбільшим болем держави та її громадян, платою за недбалу політику внутрішніх перетворень та несприятливі зовнішні чинники. З цією позицією Прем’єр-міністра Миколи Азарова можна погоджуватися чи ні, але сам факт відбиває вкрай несприятливу демографічну ситуацію на наших теренах.  
Утім, деякі позитивні сигнали здатні створити певні оптимістичні настрої. Микола Азаров повідомив приємну новину: в Україні вперше за історію незалежності з’явилася тенденція до зростання населення, виражена в абсолютних цифрах: «Нарешті, на 1 жовтня 2012 року наявне населення України стало більшим, ніж на 1 вересня 2011 року. Статистично майже непомітна зміна. Але важлива символічно й характерна».

Приємну новину незабаром відчують не тільки ті люди, котрі перебувають на заслуженому відпочинку і вважаються малозахищеними у матеріальному плані. Чимало й інших категорій громадян отримають збільшені виплати.   Окрім підвищень, надбавок до пенсій, державної соціальної допомоги на догляд за дітьми, зростуть оклади й у бюджетників.
Тобто з 1 грудня 2012 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищиться   до  884 гривень (у жовтні було 856 гривень). Відповідно, як це передбачено в чинному законодавстві, збільшаться з 1 грудня  й розміри виплат, що визначаються з урахуванням прожиткового мінімуму. 

Перебуваючи у медичному закладі, Прем’єр-міністр Микола Азаров зазначив, що розпочати будівельні роботи планують уже у 2013 році. «Ми домовилися з вашим керівництвом про будівництво найсучаснішого, найкращого в Україні корпусу серцево-судинної хірургії. Він має бути кращим, ніж усі центри, які працюють у Європі», — сказав глава уряду, наголосивши, що в інституті встановлено найсучаснішу медичну техніку. Там працюють фахівці найвищої кваліфікації, які застосовують найпередовіші методи лікування серцево-судинних хвороб і проводять найскладніші операції на серці у немовлят. 

Торік в Україні виконано 112 трансплантацій нирки, 14 — печінки і одну — серця. Водночас щороку пересадки нирки потребують понад 2000 осіб, печінки — близько 1000, серця — 500—700.
У багатьох країнах світу цю проблему розв’язують завдяки трупному донорству, коли потенційним донором стає людина, що перенесла травму, несумісну з життям. В Австрії, приміром, вилучення органів можна проводити, незалежно від згоди родичів померлої людини. У США кожен, хто не проти, аби його органи використали як донорські, дає відповідну згоду, що зазначена на водійських  правах, — саме ті, хто гинуть в автокатастрофах, найчастіше стають донорами.