Від сивої давнини вільне переміщення в освітньому просторі вченого люду — студентів та їхніх викладачів — було справою звичною. Цей рух на шляху до прогресу не могли перекрити державні кордони. До речі, вже в наш час освітній чинник відіграв неабияку роль у їх стиранні. Досить згадати, що концепція західноєвропейської інтеграції передбачала широку інтернаціоналізацію вищої освіти: тамтешні студенти мали змогу протягом певного часу навчатися у вишах інших країн для поглиблення і вдосконалення своїх знань. Україна постійно декларує бажання інтегруватися у світове співтовариство. Цей процес не набере помітних зрушень без участі фахівців нової формації — різнобічно освічених, вільних у своїх поглядах, добре обізнаних із законами життя цивілізованого світу. 

Олена Іванівна Авраменко — десятий директор Державної художньої середньої школи імені Т. Г. Шевченка і перша жінка-керівник у ній. У її кабінеті живе історія школи і позитивна енергетика від скульптур, кераміки, малюнків. На одній із картин (випускній роботі учня) зображено шкільну творчу майстерню і вчителя директора, який і нині плідно працює тут, — Бориса Олександровича Литовченка.

За всієї поваги до європейських стандартів освіти Олена Авраменко радить розпочинати її в Україні. Такої академічної художньої освіти, як у нас, ніде немає, каже вона. У СРСР аналогічні школи були лише в Москві й Ленінграді. Про те, як поважний заклад з усталеними творчими традиціями продукує і сприймає новаторські освітні ідеї, директор розповіла «УК». 

Як відомо, формування національної системи вищої освіти розпочалося після проголошення незалежності України. Однак організаційне оформлення процесу створення Європейського простору вищої освіти й наукових досліджень, який часто визначається терміном «Болонський процес», відбулося через десятиліття. 2002 року трансформаційні зрушення в галузі закріпили законодавчо: ухвалено Закон «Про вищу освіту». Цей документ урахував позитивні наслідки модернізації вищої школи, але не дав інструментів її подальшого розвитку в контексті Болонського процесу.  

Не один рік на всіх рівнях говорять про необхідність модернізації професійної освіти. Часто все зводиться до примітивного намагання закрити або перепрофілювати той чи той навчальний заклад. Життя свідчить: цього не досить. Що і як треба робити, що вдалося, а які проблеми потребують дослідження і розв’язання в цій галузі? На ці запитання «УК» відповідає директор Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук Валентина РАДКЕВИЧ. 

Мінагропрод каже, що жодних підстав для подорожчання найдешевших хлібобулочних виробів немає, а пекарі прогнозують збільшення їх вартості вже в листопаді. Схоже, що різного роду розмови та кулуарні заяви деяких експертів і керівників компанії «Київхліб» щодо узгодження підвищення цін на хліб викликали однозначну реакцію Міністерства аграрної політики та продовольства (Мінагропрод).

Ось в Україну і прийшли холоди. Погода погіршується навіть у південних регіонах, де донедавна ще не було потреби вмикати опалення. Тож підвищується увага до комунальників: чи буде тепло у наших домівках? Як зазначила прес-служба Мінрегіону, в країні вже запущено 95,8% котелень, підключені до тепла 93,5% житлових будинків, 96,9% дитячих та навчальних, понад 98% медичних закладів. У південних областях опалювальний сезон традиційно починається пізніше: там економити енергоносії допомагає погода.  Тож до стовідсоткового підключення до теплопостачання Україна «не дотягує» саме за рахунок АР Крим, Севастополя та Одеської області.  

Зазвичай ревізіям не раді. Однак трапляється й таке, що на перевірку напрошується сам підконтрольний. Так сталося  з Пенсійним фондом, який  звернувся до Державної фінансової інспекції, аби та провела ревізію окремих питань його фінансово-господарської діяльності та територіальних підрозділів на місцях. У відповідь контролери перевірили підтвердження статусу та обгрунтованість видачі документів, що слугували підставою призначення пенсій, допомог та компенсацій особам, постраждалим унаслідок Чорнобильської катастрофи. 

Останніми роками у столиці час від часу спалахували конфлікти, які інколи навіть переходили у силове протистояння між забудовниками та представниками громадськості Києва. Перші представляли документи і наполягали на тому, що «посадити» новобудову на місці скверу вони мають законні підстави, а другі доводили протилежне і відстоювали своє право на «життєвий простір». Але при цьому громадянам складно апелювати до Генерального плану Києва, оскільки до чинного на сьогодні документа внесено численні зміни, що повністю перекреслюють заплановане у ньому ж і розв’язують руки забудовникам. Поки новий Генплан не прийнято, не існує законних механізмів заборонити їм будувати. Зокрема в зеленій зоні. 

На Тернопільщині підрахували: потреба області у забезпеченні мінімальних норм споживання населенням плодів і ягід приблизно 70 тис. тонн. Зараз у краї спроможні вирощувати і ввозити майже 30% від потреби. І це попри сприятливі для вирощування природно-кліматичні умови і грунтові ресурси. 
Садівництво на Тернопіллі завжди було провідною високоприбутковою галуззю сільгоспвиробництва. Та з роками колишні колгоспні сади постаріли, через недогляд заросли бур’янами й стали радше розсадниками хвороб та шкідників.  

Наша газета неодноразово присвячувала свої публікації  критичній ситуації у феросплавній галузі країни, яка виникла внаслідок агресивного імпорту феросплавів та надвисоких цін на електроенергію для вітчизняних підприємств цього сегмента. У свою чергу феросплавники неодноразово зверталися до керівництва країни й уряду із проханням втрутитися в ситуацію, оскільки наслідком таких непродуманих дій чиновників може стати втрата Україною феросплавної галузі, що у свою чергу загрожує національній безпеці.