І без того мутне дзеркало статистики взагалі стає непроглядно темним, коли йдеться про рибні запаси Буковини. На глибокому дні поховані відповіді на досить важливі для економіки області питання: скільки у нас риби, якої саме, наскільки ефективно використовуємо свій чималий водний фонд і який економічно-соціальний зиск отримує область і кожний її район з рибництва, котре за потенціалом є однією з найважливіших галузей економіки краю.
Буковинські ставки мають статус об’єктів загальнодержавного значення, оскільки створені на транскордонних річках — Пруті, Сереті, Черемоші.  

Один із пріоритетів реформування галузі охорони здоров’я, запевняють чиновники, — формування сучасної системи екстреної медичної допомоги в Україні. Але пацієнти побоюються, що ефективним все буде тільки на папері.
Середня смертність в Україні за статистикою — 130—135 осіб на 100 тис. населення — перевищує показники країн Європи в 3—5 разів. При цьому до 24% українців помирають у лікарнях, а більшість із 76% туди просто не встигають дістатися і стають покійниками вдома, на роботі чи деінде.

Володимир Цибенко працює директором ДП «Дослідне господарство ім. Декабристів», що в Миргородському районі на Полтавщині, всього п’ятий рік. Але навіть за такий порівняно короткий термін зумів істотно зміцнити його позиції. За результатами роботи підприємства в молочному скотарстві воно увійшло в двадцятку кращих в Україні, виробивши за минулий рік 3180 тонн молока, або 6225 кг від умовної корови. Комплексно розвиваються й інші галузі.  

За інформацією віце-президента обласної федерації Геннадія Ушакова, з’їхалися ентузіасти з Дніпропетровська, Маріуполя (4 команди!), Бердянська, Києва, Херсона, Ялти і, зрозуміло, Запоріжжя. 
— Зі здобиччю повернулися тільки 16 мисливців, — уточнив Геннадій Ушаков. — Видимість була погана, до того ж риби в Дніпрі з кожним роком все менше і менше. Настріляли здебільшого сазана. За традицією половину улову передамо у дитячий будинок на Великому Лузі.

Нещодавно в містечку Городок, що на Хмельниччині, з’явився  пам’ятник  всесвітньо відомому вченому — мікробіологу Сергієві Виноградському. Ця подія  мала розголос далеко не провінційний: людина, чию постать увічнено в білому каррарському мармурі,  належить до когорти найвизначніших науковців ХХ століття. 
Відкриття пам’ятника «мікробіологові світу» (такі слова  викарбувано на постаменті) вшанували відомий вчений-мікробіолог Богдан Мацелюх, директор Інституту мікробіології та вірусології НАН України академік Валентин Підгорський, інші науковці. 

На вулиці Липській у Києві, де зневагу одне одному спинами виказують козацький гетьман Пилип Орлик та радянський функціонер Дмитро Мануїльський, сталася зміна. У сквері, точніше в його проміжку між вулицею Інститутською та Липським провулком, зникли лавочки. Між Липським провулком та вулицею Пилипа Орлика вони, як завше, стоять. А тут — наче корова язиком злизала.
Чия саме корова? А чия нині бал править, та й злизала. Не треба так жартувати? 

Система меліорації в області вже десятки років перебуває у стані стагнаційної рівноваги. Неспроможність водного господарства в рамках державних лімітів дати достатню кількість води для поливу сільгоспугідь цілком узгоджується із нездатністю аграріїв доправити її туди, де вона вкрай потрібна. Особливо в такі несприятливі посушливі періоди для вирощування зернових та овочів, як цьогорічний. Коли говоримо про достатню кількість, маємо на увазі ті 220 тис. га, що їх зрошували за радянських часів та за інерцією називають поливними і нині. Насправді ж воду подають лише на  25–35 тис. га — залежно від погодних умов та платоспроможності господарств.  

Харків’янину Ігорю Ясінському 54 роки. Має вищу освіту, але рік тому через життєві обставини за 7 років до пенсії змушений був шукати нову роботу. Став на облік у місцевому центрі зайнятості. І за деякий час його направили до приватної фірми пошукати «щастя» на посаді комірника. Та кадровик лише глянула на чоловіка і одразу зазначила у документі, що «кандидатура не відповідає вимогам». Коли ж він попросив пояснень, дописала: «обмеження за віком — до 30 років».   

Зношеність очисних споруд, а також забруднення водойм значно знижують якість питної води. Розв’язати ці проблеми покликана загальнодержавна програма «Питна вода України». Стан її реалізації обговорювали під головуванням Прем’єр-міністра Миколи Азарова на нараді, що відбулася на Деснянській водопровідній станції (Київ).
«Ми повинні визнати, що рівень зношеності наших очисних споруд сягає 60%, а насосних станцій — 50%. Як наслідок, втрата води на наших станціях досягає 40%. І цю проблему потрібно розв’язувати. нам всім слід подумати, що конкретно треба зробити», — заявив Прем’єр, додавши, що уряд врахує конкретні пропозиції, у тому числі при підготовці бюджету на 2013 рік. 

Спекотна пора видалась не лише для жниварів, а й для законодавців, які за кілька останніх місяців істотно змінили правила у сфері держзакупівель. Так, у червні парламент ухвалив, а 5 липня Президент «узаконив» процедуру електронних реверсивних аукціонів, що передбачає проведення відкритих торгів за методом зниження ціни (закон № 4917-VI).