Україна стикнулася з найбільшими викликами з часів відновлення незалежності. Визнання Росією псевдооб’єднань на території українського Донбасу — чергове порушення суверенітету й територіальної цілісності нашої держави, чергове порушення міжнародного права та чергова агресія проти України. Росія вкотре обрала шлях погроз, шантажу, військової ескалації. Україна ж залишається відданою політико-дипломатичному шляху врегулювання ситуації. 

Визнання Кремлем незалежності маріонеткових утворень «Л/ДНР» у межах Донецької та Луганської областей розв’язало руки російсько-окупаційним військам. Збройні формування РФ артилерією та «Градами» вдень і вночі масовано накривають позиції українських захисників і населені пункти поблизу лінії зіткнення, руйнують об’єкти критичної інфраструктури. На південь Білорусі та у прикордонні з Україною регіони РФ продовжують прибувати російські війська.

 «Мій край клекоче у пожарі… Чи ж можу буть байдужим я?!»

Рядки з вірша Володимира Сосюри, створеного під час лихоліття Другої світової війни, поза сумнівом, залишаються дуже своєчасними й нині. І були такими і вчора, й позавчора, й загалом уже майже вісім років. Знову актуальні й інші поезії, які написав класик української літератури в роки війни. 

В Україні нещодавно укладено нові вимоги до будівельної продукції, які стануть чинними з 1 січня 2023 року. «Урядовий кур’єр» з’ясував, що вони собою являють і як нововведення вплине на подальшу діяльність ринку будматеріалів та цивільного і промислового будівництва.
Ці зміни пов’язані передовсім з активними євроінтеграційними процесами в Україні, до яких належить гармонізація українського законодавства і законодавства ЄС. Європейські вимоги до будівельної продукції передбачено в регламенті ЄС 305/2011.

Ще донедавна в законодавстві не було такого поняття, як домашнє насильство, а трактували його як «сімейну сварку». Такі дії розглядали як хуліганство. Стаття 126-1, якою було доповнено Кримінальний кодекс України в новій редакції, чинна вже понад рік. У законі з’явився термін «домашнє насильство», а законодавча база ще формується. Із 2019 року закон про протидію домашньому насильству чітко визначає, що таке насильство, які його форми, як боротися з цим злом та кого наділено повноваженнями для його припинення. 

Минулого аграрного се­зону зерновий ринок України зазнав негативного явища, що призвело до дефолтів. Ідеться про масові відмови сільгоспвиробни­ків від укладених форвардних контрактів на постачання зерна (див. «УК» від 9 лютого 2021 року).
Нагадаємо: суть форвардного контракту полягає в то­му, що виробник певної сільськогосподарської продукції (у даному разі зерна) ще до початку аграрного сезону укладає із трейдером угоду, за якою зобов’язується на­дати певний обсяг продукції за заздалегідь визначе­ною ціною.

Політичний фарс. Дешевий і аматорськи зрежисований спектакль одного актора з нікчемною та дуже поганою грою підстаркуватої масовки. Так сприйняли українці й весь цивілізований світ постановку засідання радбезу РФ, де під диктовку кремлівського диктатора вірнопіддані йому холопи видушили із себе рішення про визнання Росією створених нею на території України квазіутворень — так званих Л/ДНР, своєрідних метастазів «рускава міра».

Визнавши незалежність маріонеткових утворень «Л/ДНР» і доручивши дипломатичному відомству провести переговори про встановлення дипвідносин з «ДНР» і «ЛНР», президент РФ Путін укотре підтвердив свої неадекватні наміри продовжувати підривати суверенітет, територіальну цілісність України та безпеку у світі.

Таке рішення похоронить мінські угоди. 

Керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей на черговому брифінгу оперативного пресцентру в Укрінформі повідомив, що прогноз цієї структури про природу небувалої інформаційної активності й напруга останнього часу справдився: в Росії готували певне політичне рішення. І під час засідання радбезу РФ господар Кремля оголосив про визнання «незалежності» «Л/ДНР».

Наприкінці минулого року на ринку продовольчих товарів, що мають соціальне значення, склалася загрозлива ситуація: різке подорожчання природного газу могло спричинити відповідне підвищення цін на ці товари на десятки відсотків. Тож продукти першої необхідності могли перетворитися на недоступну розкіш. Таке явище могло призвести до серйозних соціальних наслідків і спонукало уряд до вжиття надзвичайних заходів.