Цю дев’ятиповерхівку на вулиці Нижня Горова, 44 в Черкасах добре знають.  Її мешканці під орудою ОСББ весь останній час активно працювали над поліпшенням енергозберігання. Зробити більш енергоефективним свій дім, якому понад 35 років, співвласники вирішили тому, що у приміщеннях був нерівномірний розподіл тепла по квартирах, розбалансована та неефективна система теплопостачання, понаднормове споживання тепла та значні втрати теплової енергії через неякісні вікна в місцях загального користування.

То тільки на перший погляд видається, що взимку лісівники можуть якщо не перепочити, то принаймні працювати без напруги. Однак у холодну пору турбот не тільки не меншає, а й додається. Нинішня зима, що завершується, — підтвердження цього. Як наголошує начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Чигринець, саме взимку лісівники складають відповідальний іспит, маючи на увазі не тільки виробничий процес, а й турботу про мешканців лісових угідь, допомогу місцевим громадам, навчання тощо.

Днями трапилася подія, яка пройшла майже непоміченою для широкого загалу, а насправді має неабияке значення для подальшого розвитку земельної реформи. Верховна Рада ухвалила в першому читанні проєкт закону №6199 з довгою і малозрозумілою для необізнаного читача назвою: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень стосовно вчинення нотаріальних та реєстраційних дій в процесі набуття прав на земельні ділянки».

Міжнародний конкурс  з української мови ім. П. Яцика, засновники якого Ліга українських меценатів і Міністерство освіти і науки України, цього року проходить уже вдвадцятьдруге. Це нині один з найбільших освітніх проєктів в Україні. Кількість його учасників налічує мільйони. У конкурсі вже беруть участь діти тих, хто змагався і перемагав на початку 2000-х.
Другий рік поспіль конкурс відбувається в непростих умовах карантину.

 У Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І.П. Котляревського презентували арткалендар на нинішній рік. Кожну його сторінку прикрашає світлина з юними вродливими дівчатами-полтавками у жіночому вбранні, яке на Полтавщині носили 100 й більше років тому. Це пробна співпраця модельної агенції «Століття краси» і лялькарки заслуженого майстра народної творчості України, завідувачки відділу Центру народної творчості та культурно-освітньої роботи Наталії Свиридюк. 

Дипломатичні зусилля для врегулювання деескалації на кордоні України, спричиненої діями Росії, яка стягнула до кордону безпрецедентну кількість військової техніки й солдатів, цього тижня вийшли на новий рівень. У понеділок так званий парад візитів розпочав подвійний візит до Москви і Києва президента Франції Еммануеля Макрона.

 Віцепрем’єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук разом з координатором системи ООН в Україні Оснат Лубрані дала старт практичній реалізації проєкту «Залучення молоді зі сходу України до сприяння соціальної згуртованості, національної єдності й культури діалогу».

Сьогодні до Києва після переговорів у Москві з тамтешнім президентом Володимиром Путіним прибуває президент Франції Еммануель Макрон. Напередодні цього подвійного візиту в інтерв’ю тижневику Journal du Dimanche Макрон дав доволі оптимістичний прогноз щодо пошуку дипломатичного компромісу для деескалації на українсько-російському кордоні, куди Росія стягнула значну кількість військових сил.

Одночасне активне нагнітання страху на окупованих територіях Донбасу перед «наступом України» і скупчення російських військ на кордоні, схоже, нітрохи не випадкові. Та й подальші події розгортаються відповідно. Днями в Донецьку «замінували» кілька навчальних закладів і провели евакуацію всіх людей. Вибухівки тоді не виявили. Проте це була тільки своєрідна прелюдія до примітивної вистави. 

Українське козацтво виникло на основі нешляхетського військового населення Великого князівства Київського. Це князівство проіснувало до кінця XV століття. Воно було величезне за територіями, можливо, не так густо заселене, але велике. То був прошарок військових слуг: панцирних, путних, ординських, посольських та ясачних. Це люди, які несли військову службу і мали певні землі. Вони були розсаджені, як простежується за джерелами, згідно з тактичними та оперативними задумами на переправах, річках.