У №9 за —16 січня 2018 року «Урядовий кур'єр» опублікував матеріал «Євробляхи»: чи будуть усі рівними перед законом». Сьогодні ми продовжуємо — цю тему. 

Співпраця українського війська з арміями країн — учасниць НАТО стає дедалі результативнішою. За три роки воєнної агресії з боку Російської Федерації на сході країни у ЗСУ з’явилося чимало друзів і партнерів. Допомога нашим військовим, отже і цивільним надходить у трьох напрямах: матеріально-технічному, консультативному й освітньому. За словами міністра оборони Степана Полторака, в українській армії тривають безпрецедентні реформи. Співпраця України з НАТО за останні три роки набула широких масштабів майже за всіма напрямами. Значно зріс військово-політичний діалог, регулярно працює комісія «Україна — НАТО». Ми відчуваємо значну допомогу в питаннях, пов’язаних з реформуванням Збройних сил України, зауважив генерал армії. На підтвердження цього можна навести приклади. 

Соціальним мережам як джерелу інформації довіряє більш як третина (37%) українців. Про це свідчать дані дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» із 23 листопада до 4 грудня 2017 року серед 1200 респондентів.

Серед джерел інформації в рейтингу довіри лідирує українське телебачення, якому вірить майже половина опитаних (49%). Друге місце посідають інтернет-сайти з України (41%). На третьому — соціальні мережі. Далі українські преса та радіо з рейтингом довіри 33 і 29% відповідно.

Отже, соціальні мережі в Україні — джерело інформації, якому довіряє значна частина аудиторії. Насамперед ідеться про Faceboоk. 

Математику в школі начебто вчили всі, ось тільки там не пояснювали, як застосувати здобуті навички в повсякденному житті. А насправді така потреба виникає дуже часто. Не кажу про випадки, коли довелося згадувати теорему Піфагора чи формулу об’єму циліндра — це потрібно далеко не всім. А ось, скажімо, хоч приблизно прикинути, що насправді дешевше: м’ясо за нижчою ціною, але з кістками, або за вищою ціною без кісток. Тут залежить від різниці в ціні й кількості кісток, точно вирахувати їх у крамниці ви навряд чи зможете, але щоб приблизно прикинути, не треба бути математичним генієм. 

На Рівненщині 2018 рік розпочався із вкрай болючої бурштинової теми, яку вкотре обговорили керівники виконавчої влади, силовики, лісівники та екологи. У підсумку — нове звернення до Верховної Ради щодо легалізації видобутку сонячного каменю. Та чи буде результат?

Це питання в останні роки, на жаль, звучить, як риторичне. А всі звернення до офіційного Києва (скільки їх прийняли на Рівненщині, вже й не порахувати!), йдуть, неначе вода в пісок. І якщо раніше нелегальні старателі давали собі й природі перепочинок хоча б узимку, то нинішня аномально тепла зима сприяє видобутку, який, по суті, не припинявся. 

Кабінет Міністрів остаточно погодив механізми підтримки аграрних виробників передусім тваринницького напряму і розраховує, що застосування всіх напрацьованих рішень дасть змогу вже цього року істотно наростити кількість молочнотоварних комплексів, фермерських господарств, поголів’я великої рогатої худоби, обсяги виробництва молока та іншої агропродукції. Такими словами Прем’єр-міністр Володимир Гройсман розпочинав нараду, присвячену питанням розвитку аграрного сектору. 

Питання ринку землі хоч і відкладено з подовженням мораторію, однак не втратило гостроти. Мало того, прихильники негайного запровадження цього ринку торік залишили не з’ясованими на законодавчому рівні деякі питання. Такими вони лишаються і дотепер.

Цього року Україна вшановує 85-ті роковини Голодомору 1932—1933 років, і справою честі має стати проведення всіх запланованих тематичних заходів на найвищому організаційному рівні. На цьому зробив акцент Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання організаційного комітету з підготовки і проведення заходів у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні — геноциду українського народу. Співголовував на заході Глава Адміністрації Президента Ігор Райнін. Думки щодо цього висловлювали провідні історики, представники громадських об’єднань, організацій закордонних українців та уповноважені представники Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури, Українського інституту національної пам’яті.

У рідній мені Миколаївці не був лише трохи більш як півроку. А цими днями, приїхавши до селища і щойно вийшовши з маршрутки на автобусній зупинці, відразу звернув увагу на новенький тротуар, що акуратною стрічкою проліг вулицею імені братів Рябоконів до самісінького приміщення селищної ради. Не могло не впасти в око й свіже енергоощадне освітлення, яке, як з’ясувалося пізніше, з’явилося одночасно з доріжкою та автоматично дотримується потрібного режиму роботи. Коли про свої спостереження сказав селищному голові Іванові Ігнатьєву, він не тільки охоче погодився, а й уточнив: протяжність доріжки 204 метри, а економія на освітленні становитиме не одну тисячу гривень. Не кажучи про те, що відтепер селяни не спотикаються в темряві в самісінькому центрі населеного пункту. 

Багатьох наших співвітчизників, які останнім часом планували закордонну подорож з огляду на те, що швидко отримають біометричний документ, спіткало розчарування. Адже навіть якщо ви пройшли всі попередні етапи здачі даних і заплатили гроші, стати щасливим власником новенької біометрики за обіцяні раніше сім чи двадцять робочих днів проблематично.