Нині лише кілька топонімів на карті Антарктики завдячують походженням видатним українцям. Завідувач відділу  науково-технічної  інформації  Національного антарктичного наукового центру Андрій Федчук, крім антарктичної станції «Академік Вернадський», називає  півострів Вернадського, бухту Омельченка і хребет космонавта Поповича. Є також півострів Київ, названий уповноваженим органом з географічних назв Республіки Болгарія  у зв’язку з розташованою поряд українською станцією. Такий собі подарунок від болгарських колег.

Новорічно-різдвяні свята сповнені дійства, мрійливості, казковості, народних традицій. І зустрічей. Цей час уможливив спілкування з відомою українською акторкою театру й кіно Наталією ВАСЬКО.  

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Океанський похід героя-підводника

Сувора правда «Залізного потоку»

Чи варті ми Прометеїв?

Нещодавно виданий роман-есе у трьох книгах «Олександр Вертинський, нащадок Гоголя» популярного українського письменника Олександра Балабка чернівецьке видавництво «Букрек» уже презентувало на міжнародних книжкових ярмарках. Обравши динамічну форму оповіді — подорож місцями життя цікавої особистості від Києва до Стамбула, Парижа, Москви і Шанхая, автор розповідає про інших талановитих українців, які знаходили і втрачали себе у світах широких. 

 Бути багатодітною сім’єю — це і велика нагорода, і щоденна праця. Поцілунки, обійми, позитивні емоції і любов — з одного боку, а з іншого — повсякденні труднощі, які потрібно долати. З родиною із села Вільхове Станично-Луганського району працівники благодійного фонду «СОС Дитячі містечка Україна» познайомилися в лютому 2017 року. Мама одна виховує п’ятьох дітей. Причому один із них, шестирічний Миколка, через те, що лікарі вчасно не змогли поставити точний діагноз, став інвалідом. Власного житла родина не має, знімає будинок, щоправда, пощастило — без орендної плати. Матеріальне становище сім’ї дуже складне, бо постійно потрібно купувати дорогі медичні препарати для Миколки, а ще — дитяче харчування і підгузки для Світланки, якій всього рік. Та нещодавно сім’я дочекалася особливого сюрпризу — в рамках проекту «Продовження надзвичайного реагування і допомоги з раннього відновлення «СОС Дитячі містечка Україна» на підконтрольній території Луганської області з акцентом на підготовку до зими» планується низка заходів з утеплення житла й для цієї малозабезпеченої сім’ї.

Щодня їду на роботу 24-м автобусом від Центрального залізничного вокзалу на вулицю Грушевського. Щоразу, коли автобус повертає з вулиці Симона Петлюри на бульвар Тараса Шевченка, бачу ліворуч закритий від людського ока жовто-синіми полотнами пам’ятник Миколі Щорсу. Тоді думаю, що червоному комдиву не дуже приємно дивитися на вулицю, названу ім’ям його запеклого ворога, навіть через запону.

Реалізація права кожної дитини на життя в сімейному колі є визначальною в соціальній політиці нашої держави загалом і в Запорізькій області зокрема. Нині на первинному обліку служб у справах дітей у краї перебуває 3750 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. За дев’ять місяців 2017 року створено сім прийомних сімей та два дитбудинки сімейного типу. Нині в області існує 207 прийомних сімей, в яких виховується 432 дитини, та 31 дитбудинок сімейного типу з 211 дітьми (з урахуванням переселенців із зони проведення АТО). Тож можна стверджувати, що в області багато уваги приділяють підвищенню стандартів захисту прав дітей. 

Слово «фортифікація» більшість із легкістю пов’яже зі зведенням захисних споруд. А ось зі словосполученням «фортифікація продуктів» буде вже складніше. Хоч насправді це навмисне збільшення вмісту вітамінів та мікроелементів у продуктах для поліпшення поживних якостей їжі, а головне — для позитивного впливу на самопочуття людей. І тут можна провести аналогію зі зведенням укріплень, бо йдеться про зміцнення найціннішого — здоров’я.         

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман не втратив позитиву після новорічних свят. Він, як і в 2017 році, дивиться з упевненістю у майбутнє і прогнозує країні поступове економічне зростання. Українцям, за цією логікою, можна сподіватися на планомірне поліпшення добробуту зокрема та якості життя загалом. 

Одна з найулюбленіших машин потомственого льотчика-випробувача Сергія Тарасюка, який освоїв майже 30 типів літаків, — Ан-2. На ньому він здійснив перший політ і працював у сільськогосподарській авіації. Командиром екіпажу проводив випробування модифікацій первістка літаків Ан (Ан-3 і Ан-2-100). У 2002 році на Ан-3 здійснив 1200-кілометровий унікальний переліт в Антарктиді: літак першим у світі серед легких одномоторних приземлився на Південному полюсі.