• Енергетики з оптимізмом дивляться в майбутнє

    XV Міжнародний форум «Паливно-енергетичний комплекс України: сьогодення та майбутнє» важливий у плані демонстрації досягнень вітчизняної енергетики та обговорення планів подальшого розвитку.  Міністерство енергетики та вугільної промисловості впродовж року має чимало напрацювань, зокрема розроблено нормативно-правову базу для формування ринків газу та електроенергії. 

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Пряник чи батіг?

    «Держбюджет-2018 буде для нас батогом, а не пряником», — таку думку почула від кількох голів об’єднаних громад Рівненщини, які сподівалися на суттєвішу фінансову підтримку від держави. Нині в області 26 об’єднаних громад із 66, передбачених перспективним планом, який затвердив уряд. І від того, як держава фінансово підтримає місцеве самоврядування, залежать швидкість та якість проведення децентралізації. 

  • Володимир КОЛЮБАКІН

    Припиніть розвиватися? А дзуськи!

    На думку фахівців аграрного ринку, бобові культури найбільш вигідні для вітчизняного виробника, але все ще перебувають у статусі нішевих, попри очевидні переваги.

    Як розповіла заступник міністра аграрної політики України Ольга Трофімцева, в Україні близько півмільйона гектарів бобових, щоправда, з них три чверті — горох, на другому місці зі значним відривом — квасоля. Поки що мало уваги приділяється іншим перспективним культурам, як нут, боби маш тощо. 

  • Економіка України за січень — вересень 2017 року

    Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 вересня 2017 р. становила 42 444,9 тис. осіб. Упродовж січня — серпня 2017 р. чисельність населення зменшилася на 139,6 тис. осіб. 

  • Олександр ГАЛУНЕНКО

    Наші авіатори заслуговують власного почесного звання

    На жаль, канули в Лету часи, коли майже кожен хлопчик мріяв стати льотчиком чи космонавтом. Нині в молоді інші пріоритети. Але ентузіазм і романтизм кількох поколінь, закоханих в авіацію, забезпечив її стрімкий розвиток у нашій країні. Ми піднімали в небо літаки, встановлювали світові рекорди, дивували людство досягненнями в літакобудуванні. Повітряний простір підкорювався таланту тих, хто створює літак на землі, й відвазі тих, хто його піднімає у небо. 

  • Павло КУЩ

    На цвинтарі прав журналістів і свободи слова

    У Київському районі Донецька біля приміщення видавництва «Донеччина» свого часу встановили пам’ятний знак на честь місцевих журналістів і письменників — учасників Великої Вітчизняної війни. Біля меморіальних плит, де вибиті 247 прізвищ колег, які загинули чи померли вже після війни, ми зазвичай щороку збиралися до Дня преси чи Дня Перемоги. Цю традицію проросійські «асвабадітєлі» спробувати відновити й після окупації ними міста. Але нормальні колеги під різними приводами відмовилися брати участь у шоу. Втім, час від часу вони й зараз приходять сюди, немов на кладовище. Бо одинадцятиповерхове приміщення, де колись кипіло життя обласних і міських редакцій, стоїть пусткою. А меморіал загиблим колегам вони звуть знаком свободі слова: приниженій, сплюндрованій, забороненій та вигнаній звідси у фатальному 2014-му. 

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Національний виробник потребує лобіювання

    Відродження промисловості та розвиток економіки України — ключові пріоритети роботи уряду й головні орієнтири спів­праці Кабінету Міністрів з основними профспілковими об’єднаннями країни. Такими словами Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зустрічав представників найвпливовіших профспілкових організацій та промислових об’єднань у Будинку уряду. 

  • Ірина ПОЛІЩУК

    Цигарки поза рекламою?

    Донедавна діти сприймали цигарки як такий собі крок у доросле життя. Курити було модно. Сприяла цьому й реклама. Проте часи змінюються, вже не побачиш реклами цигарок, але в МАФах, де їх продають, продавці намагаються викласти цей шкідливий товар на найвидніше місце. Тому не побачити цю міні-рекламу важко. Та нині розробляють законопроект, яким пропонують заборонити й такий вид пропаганди. Які ще новації чекають на курців, якщо законопроект ухвалять, дізнавався «Урядовий кур’єр». 

  • Норвежці привезли в Київ документальну виставку про страшні часи сталінського ГУЛАГу (фото)

    Онук відомого німецького поета-комуніста і громадського й політичного діяча Гельмута Вейса, співробітник Центру досліджень Голокосту та релігійних меншин (м. Осло, Норвегія) Антон Вейс-Вендт і син поета Юрій приїхали до Києва, щоб представити в Музеї історії України виставку про трагічну долю предка, людини, яка активно підтримувала радянський комунізм і стала однією з мільйонів жертв радянської тоталітарної системи. Вейс утік із нацистської Німеччини до, як йому здавалося, «справедливого і прогресивного» СРСР, бо боявся опинитися в нацистському концтаборі. Але минуло небагато часу, як за доносом іншого міжнародного діяча з марксистсько-радянськими поглядами він опинився чи не у страшнішому місці. 

  • Місячний слід козацьких ракет

    Його ім’я нанесено на карту Місяця. Звичайне українське прізвище Засядько, яким ще 40 років тому названо кратер, — поряд з іменами таких світових світил науки, як Коперник, Галілей, Ньютон, Ейнштейн.

    За які заслуги так високо, до самісіньких небес піднесла його світова наукова спільнота? І чому ж тоді на Землі не спорудили йому бодай найскромнішого пам’ятника? Навіть відому всім шахту Донбасу названо не його ім’ям, а іменем онука. Генерал-лейтенант Олександр Дмитрович Засядько народився 20 листопада 1779 року в сотенному козацькому містечку Лютенька Гадяцького повіту на Полтавщині. Його батько Дмитро Данилович був останнім головним гармашем Запорозької Січі. Син Олександр обрав батькову стежку і після закінчення кадетського корпусу в Петербурзі став офіцером-артилеристом. Він 15 років не залишав поля бою: був учасником переходу Суворова через Альпи, воював з турками на Середземному морі, на Дунаї, брав участь у війнах з Наполеоном. Командир артилерійської бригади полковник Засядько пройшов з боями від Бородіна до Парижа і Лейпцига. Нагороджений найвищими бойовими орденами і золотою шпагою «За хоробрість».