За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у липні 2014 року порівняно з червнем становив 100,4%, за період січень — липень 2014 року — 112,0%.  За період січень 1998 року — липень 2014 року — 582,8%.  

Попри те, що Конституція України гарантує захист прав, зокрема корінних жителів нашої держави, досі немає закону, котрий би визначав, які ж саме народи є корінними чи нацменшинами, а також обсяг їхніх прав. «Для цього потрібно було ухвалити закон про етнонаціональну концепцію Української держави. Кілька проектів, поданих до Верховної Ради, поки що так і не пройшли», — нагадав на круглому столі «Кримські татари — корінний народ Криму/України» народний депутат Мустафа Джемілєв.  

«23 роки — цифра наче й не кругла, проте цього року День Незалежності для нас особливий, — вважає міністр культури Євген Нищук. — Особливий, бо ми вперше святкуємо цей день після подій зими, після нового бачення України Європою, світом. І — під час війни. Це знаковий рік. Трагічний. Але й героїчний. Це рік переломний. Події на сході не дають нам змоги сповна радіти. Але водночас не можна вводити суспільство у стан депресії і суцільного трауру. Бо цього не хочуть ті хлопці, яких з нами вже немає».
Міністр нагадав, що відзначення свята проходить не в один день, і закликав українців не лише взяти участь у запропонованих владою заходах, а й проявити ініціативу, згенерувати свої ідеї. Зокрема — провести флешмоби. Мінкультури оголосило конкурс на кращий флешмоб і заохотить невеликими преміями організаторів та учасників. 

У Всесвітній мережі можна знайти дуже багато номерів телефонів, за якими обіцяють допомогти переселенцям.  Їх вказують не лише державні установи, а й волонтери.  Проте люди скаржаться, що не завжди можуть додзвонитися  за цими номерами. Мовляв,  або слухавку ніхто не бере,  або й взагалі кидають. Тож  кореспондент «УК» зателефонував за всіма номерами, які вдалося знайти в інтернеті. Нижче  ми наводимо лише перевірені телефони, за якими  неодмінно допоможуть  переселенцеві як мінімум  порадою.  

На початку нинішнього року Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA почав створювати постійно діючі кіноклуби у школах, училищах, коледжах, технікумах і вишах, в громадських організаціях, виправних колоніях та слідчих ізоляторах. Ця ідея  виникла кілька років тому, було розроблено проект «Кампанія за права людини в Україні з використанням інструментів Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA», який у січні 2014-го здобув підтримку Представництва Європейського Союзу в Україні. Один із головних авторів проекту  програмний директор фестивалю Геннадій Кофман  розповідає, чому саме нині важливо створити для молоді постійно діючі кіноклуби медіа-просвіти з прав людини Docudays UA.  

Жителі Донецька у 1941-1943 роках, а тоді місто називалося Сталіно, перебували під окупацією 687 довгих днів і ночей. Саме про цей непростий період йдеться в історико-краєзнавчому нарисі В. Стьопкіна та С. Третьякова «Сталіно очима вермахту», який вийшов у світ навесні минулого року. І хто міг тоді подумати, що вже через рік нинішнє покоління донеччан на власні очі бачитиме окупацію свого міста, яке опинилося під контролем самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки»! А нова чорна сторінка в історії міста з’явилася також внаслідок війни, щоправда, неоголошеної. 

Як композитора його надихнули на цікаву музику поезії Шекспіра, Шевченка, Блока, Цвєтаєвої, Тичини, Драча… Написав музичні твори й на власні вірші. Мене особливо вразив один з них: «Сибирский снег, как белый саван, под ним отцы лежат без славы, как сваи, в мерзлоту забиты, их имена намеренно забыты, забыты слишком рано, как саван снег, но кровоточит память раной!». 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

На крові та піску —  не будують
Від інженерів душ —  до табірного пилу  
Репресивна евакуація
Препарована історія

Понад 40 художників виявили своє бачення того, у що потрібно вірити і до чого йти, і показали це в «Мистецькому Арсеналі». Куратор арт-проекту Олександр Соловйов формував експозицію як «світлий проміжок» у сучасному бутті України.
Виставка матеріально підтримала Транзитний центр для переселенців зі сходу в Дніпропетровську. Було зібрано 36 514 гривень.

Після поїздки на ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» (НЗФ) я по-особливому почав поважати металургів, які нещодавно відзначили професійне свято. І не лише тому, що працівники цієї мужньої професії люблять свою нелегку роботу, що вони є людьми з високими моральними принципами, непохитною волею, сильні духом та тілом. Металургія була й залишається тим фундаментом, на базі якого створюються передумови для розвитку промислового потенціалу країни, забезпечується її економічний ріст та вирішуються соціальні питання. А ще металурги є людьми чесними, відвертими, з глибоким відчуттям справедливості та добра.