ПРОБЛЕМА

Чи здатні виробники вітчизняної сільгосптехніки задовольнити потреби сучасного агровиробника

Наталія ПИЛИПЕНКО
для «Урядового кур’єра»

Від початку цього року триває ініційована профільним аграрним міністерством дискусія щодо шляхів розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування. Зрозуміло: тема наболіла, а отже — активно обговорювана. Кілька фахових «круглих столів» збирали навколо цієї проблеми виробників сільгосптехніки, їхніх потенційних партнерів-інвесторів із провідних зарубіжних компаній, а також представників галузевих громадських організацій, фінансових установ, науковців. Після цього прозвучали досить помітні заяви про старт спільних проектів, наприклад, із німецькими, китайськими виробниками агротехніки.

Лізингові інвестиції

Інструментом фінансової підтримки села при цьому визначається і механізм фінансового лізингу як найбільш стабільна програма, що, на відміну від багатьох дотаційних проектів держави, не давала збою фактично упродовж 15 років. Оператором державних лізингових програм Кабінет Міністрів уповноважив бути Національну акціонерну компанію «Украгролізинг», через яку на поворотній основі інвестуються кошти держбюджету для потреб агропромислового комплексу. Виділені гроші спрямовуються підприємствам сільгоспмашинобудування для виготовлення актуальної техніки на замовлення агрогосподарств. А поступово повернуті селянами кошти «Украгролізинг» знову запускає на закупівлю нової техніки та обладнання.

Галузь відповідно прореагувала на стратегічні посили керівництва держави. Більшість провідних підприємств, що спеціалізуються на випуску сільгоспмашин та обладнання, намагаються повідомити про модернізацію, впровадження інноваційних технологій, пошук висококваліфікованих кадрів та способи залучення додаткових інвестицій. Зокрема, представили свої результати на черговій XXV Міжнародній агропромисловій виставці «Агро-2013».

— Такі виставки для нас дуже продуктивні, вони стають серйозним стимулом, — висловлює типову думку виробників директор ТзОВ «Укравтозапчастина» Володимир Чабан. — Клієнти залишають реальні замовлення. Вони стали дуже активними, тобто ми бачимо не таких собі просто цікавих, що прийшли пороздивлятися, а безпосередньо своїх клієнтів, які вже готові придбати продукцію. Вони не просто питають ціну і виробника. Сьогодні наші замовники — технічно підковані, розпитують про технологічні системи, клас тракторів. Аналізуємо такі звернення, визначаємо типового нашого споживача і його нові потреби.

Є й такі компанії, що із завидною періодичністю привертають до себе увагу зовсім в інший спосіб. Скажімо, у критичні періоди викидають, ніби на смітник, серії брудних, відверто замовних публікацій у засобах масової інформації. Зміст у них переважно однаковий: кілька пишномовних фраз про необхідність цінувати вітчизняного виробника, про патріотичні міркування як аргумент у порятунку підприємств із колишніми заслугами. Для модної гостроти — кілька гучних заяв із потугами на компромат. А хоч би на той же лізинг. Мовляв, очільники держави обіцяють рятувати старійшину вітчизняного машинобудування, а непокірний «Украгролізинг» лізингові інвестиції перерозподіляє іншим підприємствам.

Компромат аж ніяк не склеївся. Тому що всім відомо: не сам «Украгролізинг» відбирає собі підприємства у партнери. Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» закуповує на замовлення сільгосптоваровиробників лише технічні засоби для агропромислового комплексу, які затверджені Мінагрополітики. При цьому чітко вказується не лише виробник техніки і номенклатура, а й гранична ціна. На нинішній рік «Перелік і граничні ціни на техніку та обладнання вітчизняного виробництва для агропромислового комплексу, закупівля якої в 2013 році фінансується за рахунок коштів державного бюджету» затверджені наказом Мінагрополітики від 10.01.2013 р. № 10. Немає у компанії конкретного замовлення від селян — немає і процедури закупівлі.

Презентація комбайна «Сварог» на виставці «Агро-2013». Фото автора

У рамках Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки компанія «Украгролізинг» бере активну участь у реалізації інвестиційних проектів щодо налагодження та випуску сучасної високотехнологічної сільськогосподарської техніки. Зокрема, у виготовленні та реалізації зернозбиральних самохідних комбайнів КЗС-15 «Сварог».

Гроші отримали — комбайнів не виготовили

Серед постійних партнерів державного оператора лізингових програм завжди були і є старійшини вітчизняного сільгоспмашинобудування. Наприклад, статистика «Украгролізингу» свідчить, що за період існування лізингової компанії закуплено понад 400 херсонських  комбайнів «Славутич» на 220 млн грн. В тому числі з 2001-го по 2009 роки — понад 200 комбайнів. У 2010 році «Украгролізинг» закупив 14 комбайнів на майже 14 млн грн. Того ж 2010-го року селянам було передано 3 з них, у 2011-му — 5, 2012-му — 4 і нарешті у 2013-му — ще 2 комбайни. Ці факти свідчать про, на жаль, значне зменшення попиту на продукцію цього виробника.

Менеджменту «Херсонських комбайнів», безперечно ж, відомо, на яких умовах і з якими додатковими зусиллями компанії «Украгролізинг» доводиться вишукувати клієнтів для реалізації їхніх «Славутичів». Чого не зробиш із патріотичних міркувань підтримки вітчизняного «старійшини»! Шість комбайнів, закуплених ще 2010-го, шукали своїх споживачів аж до лютого 2013 року! «Украгролізингу» довелося застосовувати комплексну систему бонусів для лізингоодержувачів, щоб вони таки погодилися придбати цю вітчизняну машину: зменшувати перший внесок, розтягувати графік виплат з 5 до 10 років, пропонувати дефіцитні трактори та інші види обладнання, в комплекті з якими селяни таки б придбали і «Славутич» КЗС-9-1.

Не секрет, що особливо у найважчі кризові роки саме завдяки закупівлі техніки в лізинг, зокрема, й цьому підприємству вдавалося бодай якось утримуватися на плаву, зберігати робочі місця.

При цьому «Херсонські комбайни» ще залишаються винними компанії «Украгролізинг» понад 6 мільйонів гривень (!). На таку суму підприємство недопоставило своєї техніки лізинговому оператору. Дуже «патріотично»: гроші отримали — комбайнів не виготовили. Зрозуміло, «Украгролізинг» порушив і виграв судову процедуру щодо повернення коштів Національній акціонерній компанії.

Маркетингова служба компанії «Украгролізинг» досліджувала основні критерії вибору техніки сільгоспвиробниками. Першочерговими з них є НАДІЙНІСТЬ, ЦІНА, ПРОДУКТИВНІСТЬ. Хіба це не підказка підприємству, яке замислюється над причиною браку попиту на власну продукцію на внутрішньому ринку?

Департамент моніторингу ринку техніки та роботи з постачальниками «Украгролізингу» постійно відстежує технічний стан техніки, переданої в лізинг клієнтам компанії. Неважко звернутися бодай до простого переліку відмов і поломок зернозбиральних комбайнах виробництва ВАТ «Херсонські комбайни». Серед них, наприклад, такі: «Відмова гідророзподільника вивантажувального шнека» (комбайн 2006 року випуску) і напроти — реагування виробника: «Ремонт проведено силами філії «Украгролізинг», кошти за ремонт не повернено». «Відмова гідроприводу жниварки, відмова відвантажувального шнека» (комбайн 2008 року випуску). Реагування — аналогічне. «При перегоні зернозбирального комбайна 2010 року випуску вийшли з ладу шків та вал приводу гідронасоса у картері двигуна два рівня мастила. — Комбайн на базу господарства доставлений на тралі».

Варто нагадати, що, відповідно до Закону України «Про фінансовий лізинг» (стаття 11), лізингоодержувач має право обирати предмет лізингу та продавця. Саме тому «Украгролізинг» постійно формує замовлення на той чи інший рік ВИКЛЮЧНО на підставі заявок сільгосптоваровиробників.

В «Украгролізингу» зберігаються відеоматеріали торішніх зйомок в одному з фермерських господарств Херсонської області, де по сусідству працює комбайн земляків. Компанія цікавилася роботою своєї лізингової техніки, результатами селянина. Фермер зустрів гостей:

— На завод потім заїдете? То передайте їм оцей подарунок, — простягнув відро зламаних болтів. — Саме перед вашим приїздом через оцей явний заводський брак у мого «Славутича» зламалося колесо. Щастя, що вчасно помітили і не трапилося більшої біди. У нас же гаряча пора — добами в полі.

Селянин обирає якість

Такого селянина-агровиробника вже не купиш красивими гаслами про патріотизм у ставленні до вітчизняної техніки. Він обирає якість і ретельно рахує гроші, вміє аналізувати ефективність банківських кредитів чи лізингу, добирати найефективніші інструменти.

Система фінансового лізингу покликана підтримувати власного сільгоспмашинобудівника. Сучасного, здатного критично оцінити власні здобутки і недоліки та працювати над модернізацією виробництв. Приємно, що більшість партнерів усвідомлюють ці тенденції, тож їхня співпраця з «Украгролізингом» стабільно триває протягом багатьох років. Ось і тепер, на початку цьогорічної посівної, компанія передала в лізинг семитисячний трактор. Без фанфар і трибун, а просто в полі, у глибинці зони ризикованого землеробства. Керівник господарства «Агропромсервіс» Великомихайлівського району Одеської області отримав трактор МТЗ. Звісно, по-партнерськи запрошеному представнику заводу-виробника було приємно дивитися на своє дітище в роботі у полі, де йому дякували і господар, і тракторист.

Але методи роботи зі споживачами та потенційними інвесторами бувають різними. Скажімо, всім наперед відомо, що на кожному представницькому галузевому зібранні чи виставці серед офіційних осіб обов’язково з’явиться перед телекамерами керівник відомого підприємства сільгоспмашинобудування з традиційним міні-макетом комбайна у скляному футлярі і вручить його найвищому із присутніх посадовців зі словами надії на підтримку колись знаменитого виробника. Тому що «свій», тому що «вітчизняний». І «мусите всі бути патріотами свого». Мабуть, у котромусь підручнику з маркетингу радять саме так привертати увагу до своїх проблем і давніх виразок. Підручник, що правда, досі вже дуже застарів. Бо хто справді хоче працювати — той працює, зокрема і за лізинговими програмами. 

Фоторепортаж Наталії ПИЛИПЕНКО