Такий економічний ефект уже у 2016 році очікують експерти та Мінагрополітики, якщо буде ухвалено законопроект №2558а «Про внесення змін до деяких законопроектів щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі».

За словами заступника міністра аграрної політики та продовольства Владислави Рутицької, до розроблення документа, прийнятого за основу в першому читанні минулого тижня, були залучені експерти з Єврокомісії, Мінагрополітики, галузевих асоціацій, агробізнесу. Він передбачає скасування та спрощення 22 дозвільних документів: ліцензій, сертифікатів, реєстрації у рослинництві, тваринництві, рибному господарстві, агрохімії, природокористуванні, у сфері харчових продуктів.

«Дерегуляція не лише полегшить життя агробізнесу, а й економитиме їхні ресурси, зміцнить інвест?клімат, дасть змогу полегшити укладання контрактів зовнішньоекономічної діяльності, — переконана Владислава Рутицька. — Більше того, скасує корупційні ризики, демонополізує ринок міндобрив та зменшить ціни на імпортні горіхи та фрукти. Для нас це дуже важливий крок. Міністерство підтримує такі ініціативи».

Робоча група з понад 110 дозволів, запропонованих до скасування, обрала 22, уточнив заступник голови Української аграрної асоціації Мар’ян Заблоцький, пояснивши, що дуже багато документів фактично дублювали один одного і створювали фінансове та часове навантаження для агробізнесу. Приміром, ліцензія на поводження з міндобривами та на промисловий вилов риби, крім внутрішніх водойм і річок, дублювала наявні дозволи на цю діяльність.

Натомість скасування, приміром, ліцензії на поводження з міндобривами дає зелене світло для імпортних виробників. Раніше, за інформацією експерта, щоб отримати цей важливий документ та право торгувати добривами в Україні, треба було пройти польові випробовування, які тривали майже 500 днів. Також треба було  заплатити приблизно 100 тисяч гривень за те, щоб його зареєструвати. Мало хто з іноземних виробників погоджувався на ці умови, адже проходження випробовування не гарантує попиту на міндобрива на українському ринку.  Натомість фактично на нашому ринку мали право торгувати аміачною селітрою лише 11 виробників, які дуже часто продавали її дорожче на внутрішньому ринку, ніж на зовнішньому, експортуючи в Росію та Білорусь, зауважив Мар’ян Заблоцький. Окрім того, скасування  карантинних сертифікатів на ввезення з-за кордону фруктів та горіхів приведе до незначного їх здешевлення.

За очікуваннями парламентарів, розгляд законопроекту в другому читанні відбудеться  наступного вівторка, і його ухвалять уже до кінця року. Як наголосив народний депутат Іван Мірошниченко («Самопоміч»), питання дерегуляції в агросекторі — позитивний приклад планової та системної роботи парламенту.

За цей рік ухвалено кілька законопроектів, що спрощують роботу агробізнесу, зокрема під час перевезення та експорту зернових, реєстрації договорів оренди землі. Нині розроблено законопроект, що демонополізує та  дерегулює насіннєвий ринок тощо. За оцінками депутата, внаслідок скасування бюрократичних процедур, які створювались роками, аграрії економитимуть майже 5 мільярдів гривень за рік.

Народний депутат Олексій Мушак («Солідарність») висловив сподівання, що зменшення дерегуляційних бар’єрів дасть змогу збільшити потенціал агросектору удвічі-втричі за 5—10 років.