Заступник голови
Луганської облдержадміністрації
Анатолій РЕПИЦЬКИЙ 

У рамках програми Президента «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» нині в Міненерго працюють дві групи фахівців (у тому числі регіональних), які займаються розробкою заходів з реформування вуглепрому. Вже ухвалено й опубліковано постанову Кабміну №987, якою затверджено перелік із 67 шахт (з обсягом видобутку до 100 тис. тонн за рік), що підпадають під приватизацію. 23 з них на Луганщині. Розмова про долю цих шахт та їх колективи після переходу у приватні руки — із заступником голови облдержадміністрації Анатолієм РЕПИЦЬКИМ.

— Чи зміниться майбутнє краю внаслідок приватизації шахт? І чи не висловлюють побоювань гірники?

— Приватизація шахт — це вимога часу, бо вуглепром гостро потребує інвестицій у розвиток видобутку, модернізацію підприємств, соціальну сферу краю. Як на мене, прихід приватного капіталу у вугільну галузь мав відбутися на десяток років раніше, коли непродумано закривали шахти, ліквідовували підприємства, які могли б ще довго працювати.

Зрозуміло, побоювання є, але ми не допустимо приватизації, що йтиме врозріз з інтересами гірників і їхніх родин. Працівники мають бути впевнені, що зі зміною власника вони не втратять роботи, їхні права і гарантії будуть захищені, а соцпакет збережений. Цей процес має відбуватися за чинним законодавством, прозоро і публічно. Ще один важливий аспект —  виконання власником зобов’язань і положень інвестпрограми, яку він декларує, коли приходить на підприємство.

— В області вже є приклади приватизації підприємств цілісним майновим комплексом та в рамках концесії.

— Так, маємо приклад успішної приватизації у 2005 році  «Краснодонвугілля». Всі ці роки власник — ТОВ «Метінвест» – постійно вкладав кошти в розвиток виробництва, капітальне будівництво, технічне переоснащення, модернізацію і вдосконалення промислової безпеки. Зокрема встановлено сучасну систему дегазації вугільних пластів, і нині підприємство займає лідерські позиції в галузі.

Торік інша компанія — ТОВ «ДТЕК» — взяла в концесію «Ровенькиантрацит» і «Свердловантрацит». Це відбулося без зміни структури і чисельності працюючих. Тепер у повному обсязі і вчасно виконуються всі соцзобов’язання і проводяться концесійні платежі. Останні йдуть на придбання сучасної техніки, капітальне будівництво, створення комфортних умов праці.

— Але в липні і в Ровеньках, і в Свердловську громадські  організації збирали підписи жителів про перегляд концесійних договорів. Люди вимагали, щоби «ДТЕК» негайно почав будувати нові виробничі одиниці, аби забезпечити ровенчан та свердловчан роботою. Логіка така: з часом  концесіонер відпрацює вугільні пласти й покине шахти, а жителі міст залишаться без роботи, а це близько 300 тисяч людей...

— Обласна влада уклала з «ДТЕК» угоди про соціальне партнерство. Вони передбачають виділення коштів на розв’язання проблем територій, де розташовані підприємства. Ми жорстко стежитимемо за виконанням цих соцзобов’язань, у тому числі зі створення робочих місць.

— Чи багато бажаючих взяти участь у приватизації луганських шахт?

— Поки що рано говорити. Бо компанію або особу-переможця визначатимуть у процесі інвестиційного конкурсу після подачі пакета відповідних документів.

— Цього літа досить гучно повертали у держвласність шахту, приватизовану донецьким підприємством «Валентин-інвест». Знадобилося рішення Господарського суду м. Києва, аби визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів ДВАТ «Шахта «Білоріченська» (ДП ДХК «Луганськвугілля»), за яким діяльність шахти було припинено шляхом реорганізації в однойменне ТОВ. Крім того, знадобилася відміна держреєстрації ТОВ «Шахта «Білоріченська». Виходить, інвестор намагався довести до банкрутства державну шахту, аби забрати її собі, та ще й задешево? Як запобігти такому розвитку подій?

— Стосовно шахти «Білоріченська»: за рішенням суду на підприємстві зупинено процедуру банкрутства, й шахту повернули до складу Міненерговугілля. Нині шахта працює стабільно, підвищені мінімальні тарифні ставки робітників до законодавчо встановленого рівня, обсяги видобутку вугілля дають змогу стабільно виплачувати зарплату, скорочення чисельності працівників не було й не планується.

Обласна влада неодноразово зверталася до Міненерговугілля та в Кабмін із пропозиціями розробити Програму розвитку вугільної галузі на середньо- і довгострокову перспективу. На зустрічі Президента України і голови нашої облдержадміністрації було запропоновано створити міжвідомчу робочу групу при Кабміні з розробки перспектив розвитку вугільної галузі на найближчі 20 років. Цю пропозицію Віктор Янукович підтримав, тож нині триває робота з її створення.

Олена ОСОБОВА,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Анатолій РЕПИЦЬКИЙ. Народився 1957 року в с. Південна Група Донецької обл. Закінчив Тернопільський фінансово-економічний інститут за спеціальністю «фінанси та кредит». Розпочав роботу 1978 р. контролером-ревізором в Апараті головного контролера-ревізора Мінфіну УРСР у Ворошиловградській області. Працював заступником голови — начальником управління ДПА в Луганській області. З 23 квітня 2010 р. — заступник голови Луганської облдержадміністрації.