СВЯТИНІ

Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації — нині центральний корпус Чернівецького нацуніверситету — включено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Своєму народженню, а тепер і культурному безсмертю чудовий архітектурний ансамбль завдячує видатному чеському зодчому, засновникові Празької академії наук і мистецтв Йозефу Главці, який упродовж 1864—1882 рр. вів роботи з проектування та будівництва.

«Ідея привернути увагу міжнародної спільноти до цієї унікальної споруди, утвердилася під час вшанування 100-річчя від дня смерті великого Зодчого, яке було зініційоване заснованою ним фундацією Йозефа, Марії і Зденки Главкових у Празі, — розповідає член групи ентузіастів, які взялися пройти шлях до ЮНЕСКО, проректор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Тамара Марусик. — Нашими спільниками в цій справі стали авторитетні у світі особистості».

Архітектурний ансамбль Резиденції митрополитів Буковини і Далмації (нині центральний корпус Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича), який увійшов до Списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Фото з сайту fa-kit.ru

Спочивати на лаврах не доведеться

Визнання ще однієї пам’ятки світової архітектурної спадщини в Україні підіймає престиж держави і рейтинг Буковини як історичного, туристичного краю.

На думку начальника головного управління розвитку інфраструктури та туризму Чернівецької облдержадміністрації Дмитра Павела, цей статус пам’ятки збільшить до неї потік туристів разів у десять, іноземних — втричі за відповідної промоції об’єкту. Він уже включений до туристичних маршрутів Західної України. А науковці й студенти університету мають змогу брати участь у розробці проектів транскордонної туристичної співпраці, які інансуватимуться міжнародними організаціями.

Тим часом високий статус вимагає від місцевої влади та колективу університету проведення значних опоряджувальних робіт.

«Головним зауваженням на нашу адресу, — веде далі Тамара Володимирівна, — є відсутність поряд туристичної інфраструктури — автостоянок, закладів громадського харчування, готелів, сувенірних магазинів, які мають обов’язково гармонійно вписатися в архітектурний стиль цієї перлини зодчества. До речі, Чернівецька міськрада вже виділила ділянку землі для винесення за межі заповідної території господарські приміщення університету».

З історії резиденції-університету

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, колишня резиденція митрополитів Буковини і Далмації, споруджена у 1864—1882 роках на місці старого єпископського палацу в стилі пізньої європейської еклектики з поєднанням елементів візантійського та романтичного стилів.

За політичним і творчим задумом споруда мала символізувати єдність земель імперії Габсбургів, водночас відображаючи автентичність і самобутність буковинського краю. Це й передавали тутешні майстри вкрапленнями у мотиви романтизму та середньовічного зодчества — західного та східноєвропейського — колорит національний. Геометричний орнамент на покрівлях, викладений з кольорової черепиці, нагадує традиційні гуцульські килими, вишивані буковинські рушники та малюнки писанок. Фасади з кольоровою плиткою — теж місцевого виробництва, зроблені як декоративні вставки мотивів буковинського селянського житла.

Будівництво резиденції дало поштовх до розвитку в краї будівельної індустрії — каменоломень, цегельних, керамічних, заводів з виготовлення поліхромної кольорової черепиці, з якої місцеві майстри та зодчі імперії Габсбургів зводили стіни і якою покритий дах унікальної за своїм архітектурним стилем споруди.

Весь ансамбль приваблює незвичайним виглядом і подібний на розкішний середньовічний замок. Високі цегляні стіни оздоблені керамікою та різьбленим каменем, стрункі вежі, схили дахів із білою, голубою, зеленою, коричневою черепицею створюють враження піднесеності і святковості. Двір з трьох сторін замкнутий корпусами. На передньому плані — палац митрополита з парадним входом і куполом архієпископської каплиці св. Івана Сучавського. Праворуч двір обмежує будівля з вежею і годинником, де розташовувалась школа псаломщиків і приміщення для приїжджих. Зовнішні і внутрішні оформлення належать рукам і творчій фантазії майстрів Йозефа Легнера, Адама Аппенцеллера, Губерта Гесснера, Густава Фріча, Йозефа Грегора, Ервіна Мюллера та іншим відомим та менш відомим митцям. У 1937 році скульптор Северин спорудив у дворі парку пам’ятник Йозефу Главці.

Разом із резиденцією на площі у 5 га спланований і дендропарк, що обмежений кам’яним муром заввишки у три метри. Поряд з вербами, ялинами, водорегулюючими акаціями росте дивовижна тринога яблуня — витвір людських рук і такі екзоти, як магнолія Суланжа та катальпи.

Створення університету сприяло пожвавленню культурно-освітнього, наукового життя у краї. Починався він з теологічного, юридичного та філософського факультетів. Першим ректором цього навчального закладу став видатний громадський діяч Костянтин Томащук. Тут викладали і вели дослідницьку роботу науковці європейського та світового рівня — економіст Й. Шумпетер, юрист Г. Гросс, історик Р. Кайндль, славіст 

О. Калужняцький, мовознавець С. Смаль-Стоцький та письменик С. Воробкевич.

Тепер на 16 факультетах і 87 кафедрах за 69-ма спеціальностями з 20-ма тисячами студентів навчально-наукову роботу ведуть майже 1200 викладачів, з яких понад 100 докторів наук, професорів та майже 600 кандидатів наук.

Чернівецький університет — один із найдавніших у державі вищих навчальних закладів нещодавно відзначив своє 135-річчя. З січня 2009 року — член Великої хартії університетів та їх Європейської асоціації.

З ПЕРШИХ ВУСТ

Степан МЕЛЬНИЧУК,
ректор університету, професор:

— Три роки тому ми відчули потребу в підготовці спеціалістів, які мали б відповідні знання для обслуговування заповідного архітектурного комплексу, оточеного розкішним дендропарком. Створили кафедру архітектури і будівництва, де сьогодні вчиться до сотні студентів. Лекції їм читають як місцеві фахівці, так і столичні, австрійські, польські. Тепер плануємо створити однойменний факультет, сподіваючись, що його випускники відкриють у місті архітектурні, будівельні майстерні, підприємства, за участю яких не лише підтримуватимемо пам’ятку в належному стані, а й розширюватимемо ареал її впливу.

Проводимо реконструкцію та ремонт приміщення колишньої меблевої фабрики, де має розташуватися новий факультет. Кошти на завершення робіт обіцяє виділити міська рада.

У збереженні пам’ятки набутий певний досвід. У 80-х роках ХХ століття для підтримання корпусів у належному стані працювала ремонтно-реставраційна група фахівців різних спеціальностей, яким держава щороку виділяла до 200 тис. крб. З 12 млн грн, передбачених цьогоріч Кабінетом Міністрів на такі цілі, одержали лише 4 млн. Їх спрямовуємо на ремонт даху центрального, так званого Монастирського, корпусу.

У парку і ботанічному саду проходять практику студенти факультету біології, екології й біотехнології та географічного факультету. Завдяки розкішному, доглянутому нашими працівниками дендропарку, ошатності архітектурного ансамблю, а тепер і його високому статусу наші вихованці ставляться до своєї альма-матер бережливо і трепетно.