В ОЧІКУВАННІ ЗМІН

На одного нового оцінювача потрібна ціла армія людей, яка його контролюватиме

Рік тому вітчизняний ринок майна досить бурхливо відреагував  на накази Фонду держмайна України та Мін’юсту. Вони позбавляли понад 9 тисяч оцінювачів майна роботи. Натомість надавали «ексклюзивне» право 12 фірмам із штатом по 40 працівників, які за п’ять днів пройшли курси і стали «професіоналами», проводити оцінку. Як наслідок, в результаті таких нововведень втрачали роботу ті, хто багато років набував досвіду діяльності в цій справі, і зростали ціни на оцінювальні послуги.

Люди звернулися з листами до Президента України, Кабміну, Фонду держмайна та Антимонопольного комітету. Реакція Кабміну була однозначна, і 14 червня 2012 року ФДМУ скасував скандальні накази, які вводили окремий вид діяльності — оцінку для цілей оподаткування.  Тоді голова Фонду Олександр Рябченко зазначив, що ситуація на ринку оцінки не готова до того, щоб запроваджувати такі нововведення, які визначив законодавець. Він також повідомив, що для подальшої стабілізації ситуації ФДМУ ініціюватиме внесення змін у відповідні закони.

Від перестановки слів зміст не змінився

Минув рік — вийшли нові накази і, як запевняють кримські оцінювачі майна, їхній зміст не відрізняється від торішніх, лише слова переставили місцями. Тому знову напруження у спільноті оцінювачів зростає. «Зміни на ринку оціночної діяльності, які набувають чинності з 1 серпня 2013 року, призведуть до масової плутанини і ступору ринку нерухомості, — вважає фахівець з оцінки майна Наталя Терещенко, яка висловлює думку більшості кримських колег.

На їхню думку, головна проблема полягає в заміні ринкової вартості оціночною. Саме у зв’язку з цим відкривається не бачене за масштабами поле для зловживань і корупції. «У Кабміні запевняють, що, згідно з новими правилами, оцінювачі завітають до кожного, хто хоче продати рухоме або нерухоме майно. Фахівці встановлять вартість майна, відповідно до якої продавець потім сплатить податки. Бо у владних кабінетах вважають, що саме за цією схемою  багаті почнуть платити більше, — розповідає директор сімферопольської фірми з оцінки майна. —  Але може статися, що в Києві за цим порядком квартиру оцінюватимуть у $20 тисяч, а вона коштує $ 100 тисяч. А в селі, де вона коштує $ 5 тисяч, її оцінюватимуть у $ 20—30 тисяч».

Фахівець пояснює, що, згідно з нововведеннями, оцінювач нічого не дивитиметься, відповідні зміни вже внесено в Національний стандарт №1. Інформацію про об’єкт оцінки надаватиме замовник, він же за неї й нестиме відповідальність аж до кримінальної. «Пересічний українець повинен буде з’ясувати, що таке капітальність будови, категорія матеріалу стін, знос конструктивних елементів, зробити висновок про найбільш ефективне використання майна, а потім повідомити про оце оцінювача. Цікаво, як це зможе зробити бабця з села, а вона ж за цю інформацію нестиме відповідальність», — роз’яснює нововведення оцінювач з Бахчисарая Людмила Мамонтова.

Усіх під один гребінець

У березні цього року прийнято постанову «Деякі питання проведення оцінки майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, що стягуються відповідно до законодавства» № 231. Спільноту оцінювачів обурює, що подібні важливі документи не обговорюють із тими, хто займається практичною оціночною діяльністю. Всупереч чинному закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», постановою вводяться додаткові «напрями і спеціалізації» оцінки майна (квартир, садиб, транспортних засобів) для нарахування державного мита, податків та інших обов’язкових платежів, з яких треба пройти навчання.

Не зрозуміло для кримських спеціалістів і те, що вирахування ринкової вартості за прозорими і зрозумілими міжнародними стандартами, яких уже не один рік дотримуються українські оцінювачі, під час укладання угоди купівлі-продажу майна не застосовується. І ставлять запитання: «Чим відрізняється ринкова ціна від оціночної?» Під поняття оціночної вартості згідно з національнім стандартом №1 потрапляє будь-який результат, отриманий за будь-яким алгоритмом.  Якого наразі немає. «Постанова 231 прирівнює оціночну вартість до ринкової, а як визначити останню, регламентують міжнародні та національні стандарти, — пояснює фахівець із Сімферополя. — Тож не зрозуміло, навіщо така плутанина».

Підводні камені й у тому, що немає чіткого розмежування між масовою оцінкою для щорічного оподаткування нерухомого майна та оцінкою майна під час купівлі-продажу. «Масову оцінку можна робити по об’єктах однотипних, у нас такими є лише квартири та дачні земельні ділянки. У цьому разі такий підхід буде виправданим, — пояснює Наталя Терещенко, оцінювач із Сімферополя. — А ось перенесення такого виду оцінки на окремо взяті угоди нераціональне. Адже кожний об’єкт унікальний і не має аналога. Не можна «начепити» середньостатистичну вартість на заводи, готелі, будинки, інтелектуальну власність, бо вони відрізняються один від одного».

Якщо платник податку не згоден з податковою оцінкою, то законодавство багатьох країн передбачає, що він може замовити оцінку в оцінювача і за її результатами оскаржити податкову. Більш того, за кордоном традиційно податкова оцінка зав?жди нижча за ринкову в середньому на 20% — така собі мотивація не ухилятися від податків. Для  угод купівлі-продажу завжди застосовується незалежна оцінка, а оцінювач виступає консультантом  сторін угоди.

Вчення — світло, а невчення…

Згідно з вищезгаданою постановою оцінку будь-якого майна для оподаткування зможуть проводити тільки ті компанії, які встигнуть до 1 серпня отримати відповідний Сертифікат СОД (суб’єкт оціночної діяльності) за напрямом «оцінка для цілей оподаткування».

Відповідно до реформи, визначати ціну матимуть право лише ті фахівці, які пройдуть додаткове навчання за новим напрямом. «Виходить, що хто  пропрацював 10—15 років на ринку оцінки, співпрацював із Фондом майна АРК і ФДМ України, тепер на загальних підставах з новачками повинен на платній основі «прослухати», бо нового там нічого не почуємо, базовий курс, написати 4 звіти, прорецензувати їх у ФДМУ і скласти іспити. Але ж це все було і раніше. Що змінилося?» — не приховують здивування кримські фахівці.

Недовіру в них викликають і деякі навчальні заклади, які мають право навчати за новою спеціалізацією. «Серед п’яти закладів три є новачками у сфері надання навчальних послуг оцінювачам. На відміну від Міжнародного інституту бізнесу, який на ринку освітніх послуг вже 20 років та Інституту експертизи та управління власністю (15 років), два навчальні заклади створені навесні 2012 року, а вік навчального центру «Експерт» взагалі менш як три місяці.

Інші 24 навчальні центри, більшість із яких працює з ФДМУ не один рік і подали документи для укладення відповідних договорів, перебувають у стані очікування. «Дивно, оскільки фахівців необхідно підготувати до 1 серпня і серед оцінювачів, які бажають отримати цю спеціальність, розпочався ажіотаж. Тільки Київський МІБ набирає вже третю групу охочих», — зауважує керівник Сімферопольського навчального центру.

«Старі» оцінювачі, що вже побували на курсах, для себе нічого нового не почули,  розповідає Оксана Лахіна, оцінювач із Сімферополя. — Це просто викачування грошей. Судіть самі: навчальні центри відкрито лише у Києві та Одесі, туди і назад треба доїхати, заплатити 3000 за навчання, десь жити 8—9 днів і за щось харчуватися — це коштуватиме приблизно 10 тисяч гривень.   По-хорошому достатньо було б курсів підвищення кваліфікації, які ми й так проходимо раз на два роки».

Ноу-хау — програмний продукт

Чи не найбільше побоювань викликає документ виданий ФДМУ:  «Правила організації системи зовнішнього контролю якості». Це для оцінювачів птах невідомого польоту.

«Якщо заглибитися в текст документа, то на одного оцінювача потрібна ціла армія людей, яка його контролюватиме, а це ж колосальні витрати, які насамперед призведуть до подорожчання оціночних послуг, — висловлює припущення Микола Чуксін, керівник СОД, що обслуговує невеликий райцентр. — Існує небезпека, що все закінчиться тим, що буде розроблено «авторську систему контролю якості», яку потім за чималі гроші будуть змушені купувати оцінювачі». Він також зауважує, що в усіх документах, виданих фондом, прописано, що повинна бути автоматизація процесу оцінки. «Як ми розуміємо, це виллється ще в один програмний продукт. Спілкуючись в Інтернеті з колегами, натрапила на інформацію, що такий продукт є, і він коштуватиме 60 тисяч гривень на фірму плюс 10—15 тисяч — щорічне обслуговування», — висловлює припущення оцінювач.

Нині всі очікують 1 серпня, коли, на думку фахівців оцінки нерухомого майна, настане колапс. «Ми вже маємо попередження від нотаріусів та деяких банків, де чорним по білому написано, що співпраця стане неможливою, якщо фахівці-експерти та фірми з оцінки майна не матимуть сертифікатів суб’єктів оціночної діяльності за спеціалізаціями 1.8 та 2.3 чи за напрямком 3, тобто не матимуть права провадити діяльність з визначення вартості об’єктів нерухомості для цілей оподаткування», — констатує Наталя Терещенко.

«Нам зрозуміло, що бюджет повинен наповнюватися, але дії у цьому напрямку повинні бути раціональними, а діючи навпаки, ми отримаємо схеми, які можуть привести до негативних наслідків», — висловили спільну думку кримські оцінювачі.