РОЗСЛІДУВАННЯ

З близько 500 суден риболовецького флоту, що після розвалу СРСР дістались Україні, у держвласності залишилось лише кілька

- Щодо багатьох суден зміна власника й досі викликає чимало питань. Тож якщо буде політична воля, Україна зможе повернути у державну власність до 10 суден і забезпечити вилов 100-150 тис. т морепродуктів (третина внутрішньої потреби України в океанічній рибі), - переконаний віце-президент Українського союзу підприємців та промисловців Василь Коротецький. - Сподівання на це дає звістка про відновлення у середині березня Генпрокуратурою розслідування резонансної кримінальної справи (свого часу загадково закритої) щодо реєстрації у 1997 році Державної риболовецької компанії "Fіshіng Company SA" ("ФК") в офшорній зоні Британських Віргінських Островів та придбання нею трьох сучасних рибопромислових траулерів типу БАТМ проекту 1288. Останні обійшлись державі у 10,6 млн дол., але вже багато років не звітують про свою роботу підвідомчій установі - Держрибагентству (раніше Держкомрибгоспу), невідомо де і на кого працюють. Судно такого типу щороку заробляє близько 3 млн дол. чистого доходу, тож не важко порахувати, скільки втратив бюджет України з 1997 року (понад 126 млн дол.) і скільки ще недоотримає у разі неповернення плавзасобів у держвласність, - наголошує В.Коротецький.

Повернути втрачене

Крім того, згодом, ймовірно, буде порушена ще одна кримінальна справа за фактами, виявленими керуючим санації ДП "Севастопольське управління океанічного рибальства" (ДП "СУОР") Сергієм Херсонським під час інвентаризації майна підприємства. За його даними, викладеними у заяві до Генпрокуратури, зазначається, що підприємство доведене до банкрутства і на його балансі через перевищення службових повноважень керівником Комітету рибного господарства залишилась лише адмінбудівля. Так, приміром, у 2006 р. комітет розрахувався за борг іншого підприємства складом ДП "СУОР", а у 2000 р. перекинув кредит ДП "СУОР" (1 млн дол.), виділений "Енергобанком", через транзитний рахунок, на агента - офшорну компанію "Lіvіngstone Shіppіng іnc", Республіка Панама (правонаступником якої сьогодні є "ФК"). Туди ж було передане заставне майно - рибна продукція на понад 7,7 млн грн у цінах 2000 року. Долю ж 31 судна, переданого ДП "СУОР" з балансу ДП "Атлантика" у 1999 р. (через реорганізацію останньої), ще треба з'ясувати.

У транспортній прокуратурі м. Києва, куди Генпрокуратура направила справу щодо "Фішинг компані" на дорозслідування, не надто охоче йдуть на контакт, посилаючись на таємницю слідства.

- Справа вивчається, прийнята у слідче провадження, слідчі дії проводяться за фактом, а не щодо особи, - зазначив прокурор Транспортної прокуратури м. Києва Віталій Демидов, уточнивши: "У ході досудового слідства були не перевірені два моменти, тож справу поновили. Які - казати не буду. Ще треба провести певну процедуру розборів, як усе відбувалось, кому і куди передавались гроші, як засновувалось підприємство, будувались судна. Розслідування затягнеться ще як мінімум на місяць. Щоб давати якісь прогнози щодо повернення суден, треба мати хоча б на 90% зібрану справу".

Компанія державна,прибутки - приватні

Сьогодні вже мало хто з опитаних фахівців пригадує аргументацію створення 14 років тому державної компанії в офшорній зоні. Що казати, коли навіть пошук на сайті Верховної Ради, де зберігається повний архів законодавства України, видав лише два документи по "ФК", обидва датовані 1999 роком. Перший про нагородження капітана-директора одного із суден "ФК" почесною грамотою Кабміну, другий - про реструктуризацію залишку заборгованості "ФК" перед Ощадбанком шляхом випуску в обіг векселів Держказначейства. Хтозна, може, випадковість?

Ще трошки почаклувавши в базах пошуку "Google", таки знаходжу потрібний документ. Це розпорядження (не постанова!) Кабміну від 20.08.1997 р. N 460-р "Про заходи щодо розвитку українського риболовецького флоту", прийняте "з метою виведення з кризового стану ДП "Чорноморський суднобудівний завод (м. Миколаїв)", забезпечення виробництва та збереження технології будівництва суден 1288, розвитку риболовецького флоту". На перший погляд благі наміри, та от ні заводу, ні флоту краще від таких дій не стало. Не кажучи вже про державу.

-У 2008 році, коли я прийшов на посаду начальника управління економіки Держкомрибгоспу, - згадує події трирічної давнини екс-чиновник Едуард Спатарь, - мене дуже зацікавила компанія "Фішинг компані". По-перше, я не бачив економічних підстав для її створення, по-друге, на відміну від інших підвідомчих державних підприємств, воно єдине не звітувало. Мої спроби щось змінити не дали результатів. А коли я заявив у правоохоронні органи, аби вони провели перевірку, ревізію та інвентаризацію "ФК", голова комітету спустив справу на гальма і передав це питання у відання іншого управління. Тож результати цих заходів мені не відомі.

- Як знаємо, бізнес створюється в офшорах або переноситься туди для мінімізації оподаткування, - нагадує голова ГО "Асоціація рибалок Криму" Сергій Яценко. - У випадку з держкомпанією - це рівноцінно бажанню держави ухилитись від сплати податків самій собі. Нонсенс! Як і те, що офшорна компанія отримує на рік 10,6 млн дол. пільгового кредиту Ощадбанку під гарантії Мінфіну без зазначення механізму його повернення. Як наслідок, за рік борг зростає до 20 млн дол. і його гасять за бюджетні кошти.

Цікаво, але саме завдяки громадським організаціям, насамперед галузевим, яких об'єднала ідея повернення флоту, справа щодо "ФК" та інших риболовецьких компаній не канула в Лету, зазначає віце-президент УСПП В.Коротецький. Вони вже кілька років поспіль подають запити у різні держустанови, аби по крихтах зібрати повну картину і добитися справедливості.

От дивіться, який висновок зробила колегія Рахункової палати ще у 1999 р.: "Компанія, юридично і фактично виведена з-під контролю органів держуправління, є нерезидентом, гроші держбюджету отримані нею незаконно". Тоді Генпрокуратура порушує кримінальну справу, але згодом її закриває. За два роки аудитори Рахункової палати фіксують передачу майна "ФК" під заставу Міжнародного пулу "Lіvіngstone Shіppіng іnc" за трирічний кредит у 5 млн дол. під 10%, розповідає В. Коротецький, підтверджуючи слова документально. Згодом з'являється й інформація, що 100% власником суден "ФК" є компанії, зареєстровані на Кіпрі (теж офшорна зона). У такому разі чим володіє "ФК" і управляє Держрибагентство?

* * *

Сьогодні ніхто достеменно не знає й те, кому належить підприємство, чи випущені його акції і в кого вони, продовжує віце-президент УСПП. Так, за даними Фонду держмайна (ФДМУ), майновий сертифікат на власність "ФК" (три океанічних судна) треба було підтвердити акціями (50 тис. штук номіналом від 1 до 50 тис. дол.) на пред'явника, пройшовши через Комісію з цінних паперів і фондового ринку та ФДМУ, але цього зроблено не було. ФДМУ нічого не знає про держвласність на судна "ФК" та ДП "Сервіс" (Севастополь), на баланс якого, за наказом Держкомрибгоспу N45, приписано поставити майновий сертифікат "ФК". Цікаво, що керівництво ДП "Сервіс" відхрещується від такого "подарунка" і каже, що документа "в очі не бачило і в руках не тримало". Водночас зараховує сертифікат на забалансовий рахунок N 29 за вказівкою з Києва, зазначається у листі структурного підрозділу МВС у м. Севастополь.

Відсутність сертифіката в ДП "Сервіс" підтверджує й Державна податкова адміністрація м. Севастополь. Майнових прав на власність "Фішинг компані" ДП "Сервіс" не має, дивіденди не отримує, податків не платить. Відповідь ГоловКРУ теж дещо шокує. У ній зазначено, що державна компанія "ФК" не підконтрольна органам ДКРС, зважаючи на місцезнаходження, реєстрацію та те, що вона здійснює свою діяльність за законодавством іншої держави. Тобто підприємство фактично висить у повітрі, хоч і були спроби його узаконити, підсумовує В. Коротецький. На сьогодні поставити крапку у цій історії можна, лише оформивши судна на держпідприємство, зареєстроване в Україні. Якщо почнуться різного роду відмовки - отже, судна давним-давно є власністю якихось конкретних фізосіб. Крім того, якщо довести, що "ФК" створена для легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом, до неї застосують кримінальне законодавство Британських Віргінських Островів.

Офшори і "дуті" борги ...

- У 1990 році Україна мала понад 500 суден у рибній галузі, з яких близько 250 власне рибопромислових океанічних, - згадує старі добрі часи Василь Коротецький, колишній моряк, капітан судна, директор заводу, заступник голови Держкомрибгоспу (2008 р). - Після розвалу СРСР у власності України залишилось 4 потужні компанії океанічного риболовства: одеська "Антарктика", севастопольська "Атлантика", керченські "Південрибпошук" (крім промислу, розробляла і досліджувала нові їх райони у Світовому океані), "Керчрибпром". Була й компанія з перевезення рибної продукції - "Південрефтрансфлот" (найбільша з усіх трансфлотів СРСР).

Усі ці підприємства розкрадені, розвалені, у стані банкрутства чи ліквідації. І хоч по діяльності деяких з них порушені кримінальні справи, вони не доведені до суду. Левова частка державних плавзасобів за штучні борги перейшла у власність інших країн. Схема дуже проста і правдоподібна: заходить судно у іноземний порт, укладає угоду з агентською фірмою, у рази завищуючи вартість харчування, пально-мастильних матеріалів, різних зборів, ремонту судна. При цьому вилов не записується у промисловий журнал, а екіпаж отримує гроші готівкою. За півроку такої співпраці судно влазить у колосальні борги. І хоч Фонд держмайна категорично забороняє приватизацію суден, суд на Канарських островах зобов'язує передати судно агентським фірмочкам за борги.

За найскромнішими підрахунками, збитки, завдані Україні, становлять 1 000 000 000 дол. Згідно з Кримінальним кодексом України подібні тяжкі злочини не мають термінів давності. Адже, за експертними оцінками, лише 20-25% суден цих підприємств можна списати на металобрухт через зношеність, решта успішно працюють, щоправда, під прапорами інших держав. Тобто злочин скоюється й нині, держава недоотримує мільйонні прибутки. І це за вартості рибного ринку в 15 млрд грн, залежності на 80% (у 1991-7%) внутрішнього ринку від імпорту, споживання 15-17 кг рибної продукції (і то не завжди якісної) на душу населення замість рекомендованих 25 кг, втрати десятків тисяч робочих місць, угод з освоєння запасів Світового океану. І врешті-решт втрати Україною статусу морської і рибної держави.

ЧЕКАЄМО НА ВІДПОВІДЬ

Щоб розставити всі крапки над "і" у цій заплутаній історії, редакція надіслала запит у Держрибагентство. Щойно отримаємо відповідь, обіцяємо повернутись до теми. Сподіваємось, результати розслідування Транспортною прокуратурою м. Києва теж не забаряться, як і реакція правоохоронних органів на заяву керуючого санацією по ДП "СУОР".