Кому з дотепників років із п’ять тому першому спало на думку назвати підкріплені відсканованими фотографіями поштові повідомлення про порушення правил дорожнього руху і накладені за це штрафи «листами щастя», зараз сказати важко. Але вираз прижився, поповнивши багатющу фольклорну базу правовідносин Державтоінспекції з порушниками ПДР. Він зберігся навіть, коли невдовзі від такого нововведення тимчасово відмовилися, бо водії завалили суди позовами на недосконалий з точки зору багатьох експертів метод фото- та відеофіксації порушень на автошляхах, а Конституційний суд визнав накладення штрафів на підставі даних ручного радара («Візира») без виписаного працівником ДАІ протоколу незаконним.
Правда, торік улітку на дорогах нарівні з «Візирами» почали застосовувати новий комплекс «Гарпун», теж призначений для фото- і відеофіксації порушень швидкісного режиму. Зображення прилад видавав чіткіші, тож факти нехтування правилами руху стали, так би мовити, доказовішими. Він також працював у напівавтоматичному режимі, що, згідно із законом, передбачає обов’язкове «живе» спілкування автоінспектора з порушником. Усе було б нічого, якби не знати, чим найчастіше в наших умовах закінчуються подібні діалоги…
Досвід цивілізованого близького і далекого зарубіжжя переконує, що допомогти в боротьбі з хабарництвом на дорогах, а отже і підвищити рівень безпеки руху здатні лише повністю автоматизовані системи виявлення грубих порушень ПДР. Використання у практиці ДАІ саме таких приладів і передбачав ухвалений 16 січня Верховною Радою закон про внесення змін у деякі законодавчі акти щодо відповідальності за адміністративні порушення у сфері безпеки руху, зафіксовані в автоматичному режимі, який мав набрати чинності вже в 20-х числах лютого цього року. Саме цей закон деякі ЗМІ розцінили як друге пришестя тих «листів щастя» і закликали водіїв «кріпитися», фактично не розбираючи його суть і виключно антикорупційну спрямованість.
Можливо, самі того не бажаючи, законодавці обрали не тільки вкрай невдалий момент для ухвалення документа, а й спосіб, у який його було проголосовано. Тож абсолютно аполітичний і проєвропейський закон, «вина» якого лише в даті ухвалення, потрапив під відому всім політичну роздачу і був скасований.
— Це, мабуть, один з найбільш європейських законодавчих актів, які коли-небудь ухвалювала Верховна Рада, — зазначив у розмові з нашим кореспондентом заступник начальника ДДАІ МВС України Володимир Рєзніков. — Автори фактично стовідсотково «списали» його з тих законів, що чинні у провідних країнах, отож усі його норми точно повторюють напрацьовану роками закордонну методику виявлення і фіксації порушень правил дорожнього руху, а також механізм покарання винуватців. Різниця лише в тому, що в Європі оскаржувати вердикт дорожньої поліції можна лише попередньо сплативши штраф, а в нас це можна робити не витрачаючись. Та й і суми наших штрафів непорівнянні з європейськими.
— Ми готові були до запровадження повністю автоматичних систем фіксації порушень Правил дорожнього руху, — запевняє Володимир Рєзніков. — Можливо, не відразу обладнали б ними всі визначені близько 2000 аварійно небезпечних ділянок та місць концентрації ДТП, але поступово впоралися б і з цим. Тим паче, що вже другий рік тестуємо кілька сучасних лазерних систем, поєднаних з відеокамерами та системою зв’язку із сервером, і переконуємося в їхній високій надійності. Дуже важливо й те, що автоматика повністю унеможливлює так званий людський чинник, тобто ті випадки, коли автоінспектор когось може покарати несправедливо, а когось відпустити за хабар. Реальністю стає й принцип невідворотності покарання — радар байдужий до різних посвідчень, «крутих» номерів чи інших мажорних атрибутів.
В ефективності такої електронної автоінспекції за кордоном переконалися вже давно. Скажімо, в США і країнах Євросоюзу після встановлення камер на автомагістралях аварійність знизилася на 30—40%, а у Франції, де прилади стоять ледь не на кожному перехресті, — на 80%. Навіть у Росії після запровадження автоматичної фіксації порушень правил руху поменшало на 23%. У всякому разі, порядку на дорогах стало більше, стверджують тамтешні водії. Природно, Україна в цьому плані якимись значними досягненнями похвалитися не може. Проте даішники стверджують, що за період, коли діяли ті «листи щастя», смертність на дорогах у результаті ДТП знизилася щонайменше на дві тисячі осіб.
Немає сумніву, електронного автоінспектора рано чи пізно узаконять: надто велику ціну доводиться платити за нехтування Правилами руху, недисциплінованість, вседозволеність чи сповідувані окремими діячами псевдодемократичні цінності. За останніми даними, в парламенті знову зареєстрували скасований закон як готовий до розгляду законопроект. Врешті, справжня демократія — насамперед відповідальність.
Ми в Google+