ШЕВЧЕНКOЗНAВСТВO

 Цьогоріч вийдуть друком перші три книги шеститомної енциклопедії, присвяченої Кобзареві

Цього року нарешті мають вийти перші три книги фундаментальної "Шевченківської енциклопедії" в шести томах, над якою тривалий час працює Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. По суті, підготовча робота над нею почалася одразу після виходу "Шевченківського словника" в двох томах (1976-1977) - першої персональної енциклопедії на теренах колишнього Радянського Союзу, а вже безпосередньо - в останні півтора десятиліття. Керує проектом завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури Валерія Смілянська, провідний дослідник спадщини Тараса Шевченка в Україні.

Для професійногоі масового читача

"Шевченківська енциклопедія" - багатопрофільне видання, покликане висвітлити всі грані творчої особистості Шевченка. Осердя багатотомника, зрозуміло, становлять статті про Шевченкові літературні твори - кожному з них присвячена окрема міні-монографія, те ж саме стосується більшості його творів малярських.

Комплекс статей-персоналій охоплює інформацію про оточення Шевченка, дослідників його творчості, перекладачів тощо. Загалом можна виокремити такі тематичні розділи, кожен із яких включає низку довідкових статей різного обсягу: поетика Шевченка; біографія; історія і Шевченко; місця перебування; згадувані Шевченком історичні, міфологічні, біблійні, агіографічні персонажі; Шевченко і літератури - українська, російська, слов'янські, світова література; Шевченко і мистецтво (скульптура, музика, театр, кіно); шевченкознавство; вшанування пам'яті тощо.

Передбачаються у складі енциклопедії і такі великі дослідження, як "Історіософія Шевченка", "Біблія і Шевченко", "Автобіографізм", "Віршування" та низка інших. Скажімо, текст гасла "Теми і мотиви поезії Шевченка" для апробації був навіть опублікований у 2008 р. окремою книжкою на майже 400 сторінок. Загалом в енциклопедії передбачається вісім тисяч статей, кожен том - обсягом понад 100 друкованих аркушів. Крім того, видання буде щедро ілюстроване, використовуємо для цього малярські твори самого Шевченка, ілюстрації художників до його поезії, фотографії місць перебування митця, портрети пов'язаних із ним діячів, репродукції творів народних майстрів тощо.

Зрозуміло, що, готуючи видання до друку, його автори розраховують на масового читача: учнів, студентів, усіх тих, хто не байдужий до Шевченкового слова. Водночас воно прислужиться і професійним шевченкознавцям, сподіваємося, пожвавить вивчення тих чи тих проблем спадщини нашого Світоча.

Пересічного читача, можливо, зацікавлять статті з розділу "Шевченко в побуті", де висвітлено такі питання, як жінки в його житті, улюблені страви, здоров'я, житлові умови, обставини смерті - без жодних умовчань чи купюр. Відповідні розлогі довідки написані провідними фахівцями з тієї чи тієї галузі, приміром, тактовно, але максимально вичерпно розглянуто хвороби Шевченка з медичного погляду. Проте головним залишається, зрозуміло, аналіз світогляду поета, вплив його творчості на українську літературу.

Своєрідний підсумок і перспективи

Автори енциклопедії прагнули підбити своєрідний підсумок понад півторасторічного розвитку шевченкознавства і водночас окреслити подальші перспективи студій над спадщиною митця. У роботі над виданням застосовано як традиційні підходи, так і продуктивні сучасні методології, що дало змогу по-новому проінтерпретувати деякі поезії, запропонувати альтернативний розв'язок низки складних питань.

Можливо, не всіх поставлених завдань вдалося досягти, трапляються подекуди статті неоднакового наукового рівня, однак за повнотою матеріалу, багатством фактажу "Шевченківській енциклопедії" справді немає аналогів у вітчизняному літературознавстві. Не секрет, що саме підготовка нашого видання зумовила звернення до багатьох призабутих і табуйованих постатей, спеціальні розшуки, наслідком яких стали важливі відкриття, уточнення та спростування помилкових гіпотез. Одне слово, все це активізувало шевченкознавчі студії в Україні загалом, адже ще до виходу енциклопедії багато спеціально написаних для проекту досліджень з'являлися друком у періодиці.

Бракує дослідників-мистецтвознавців

Працювати є над чим. Маємо сьогодні гострий брак фахівців-мистецтвознавців, дослідників малярської творчості Шевченка. Загалом у цій галузі спостерігається застій: низку творів як слід не атрибутовано, не проведено їх мистецтвознавчий аналіз - зрештою, це гальмує й завершення роботи над енциклопедією та є однією з причин незавершеності Повного зібрання творів Шевченка в 12 томах, призупинене на сьомому томі - першому з присвячених образотворчій спадщині.

Відчутно застаріла академічна біографія Шевченка, що побачила світ 1984 року. Досі немає академічного видання відповідно прокоментованих спогадів про Шевченка. Тішить, однак, що видавництву "Дніпро" у складних умовах принаймні вдалося перевидати в удосконаленому вигляді "Спогади про Тараса Шевченка", упорядковані свого часу Василем Бородіним та Миколою Павлюком. Прикметною особливістю другого видання є те, що, на відміну від двох попередніх - українсько- та російськомовного видань, цього разу мемуари подані мовою оригіналу, додано також кілька нових текстів, відновлено десятки вилучень, запроваджених пильною радянською цензурою, модернізовано примітки з урахуванням останніх джерелознавчих розшуків. А про важливе для розвитку шевченкознавства видання "Шевченко в епістолярії третіх осіб" можна тільки мріяти...

У всякому разі ця робота цілком до снаги вітчизняним і зарубіжним шевченкознавцям і за неї можна гуртом братися після успішного, сподіваємося на це, виходу друком "Шевченківської енциклопедії".
 

Олександр БОРОНЬ,
старший науковий співробітник Інституту
літератури ім. Т. Г. Шевченка