РИНОК ПРАЦІ 

«УК» дізнавався, як на Сумщині перенавчають громадян, що мають освіту, але не можуть знайти роботу
 

Представники старшого і середнього поколінь добре пам’ятають часи, коли наявність диплома про освіту (навіть середню спеціальну, не кажучи про вищу) майже автоматично гарантувала роботу. Зазвичай випускники шкіл намагалися вступити до інститутів і технікумів, по закінченні яких розпочинали самостійну трудову діяльність.

Інша ситуація нині. Наявність будь-якого диплома найчервонішого кольору зовсім не гарантує працевлаштування. Буває, правда, що знаходять перше робоче місце. А трапляється й по-іншому: пошуки так і не увінчуються успіхом. Тоді доводиться починати майже все спочатку, а саме — здобувати іншу освіту чи спеціальність, які затребувані на ринку праці.

Проблема? Ще й яка. Але, на щастя, не настільки запущена і безнадійна, щоб упадати в розпач.

Сумчанину Вадиму Сичу 26 років. Свого часу закінчив місцевий університет, здобув освіту за спеціальністю «економіка і підприємництво», але з роботою не склалося. Певний час працював водієм. Оскільки ситуація не «розвиднювалася», звернувся по допомогу до міської служби зайнятості.

Знайти роботу за фахом безнадійно не вдавалося — на одне вакантне місце претендували до сотні (!) осіб. Тоді і задумався Вадим над своїм майбутнім: чи є перспектива не те щоб зробити виробничу кар’єру, а взагалі знайти пристойну роботу?

Молодий випускник зважився на пропозицію фахівців центру зайнятості здобути другу спеціальність: саме тоді ПАТ «Сумихімпром» гостро потребувало апаратників з підготовки сировини та відпускання напівфабрикатів і продукції. І вже невдовзі робітничий колектив хіміків поповнився молодим спеціалістом.

Сьогодні Вадим Сич не переймається пошуками заробітків, упевнений і в завтрашньому дні — фахівці такого профілю завжди потрібні на виробництві.

Багато в чому схожа доля Оксани Рожченко — свого часу вона також закінчила університет, одержала диплом економіста, працювала менеджером зі збуту. Потім залишилася без роботи. Так само за направленням Сумської міської служби зайнятості на замовлення «Сумихімпрому» пройшла перенавчання, стала лаборантом хімічного аналізу товариства і зараз почувається комфортно і впевнено.

Це лише два приклади з обнадійливим фіналом. А їх — не перелічити. За словами начальника відділу професійного навчання Сумського обласного центру зайнятості Світлани Москаленко, доводиться мати справу з найрізноманітнішими долями людей, які мають освіту, але не можуть знайти пристойної роботи. Відрадно, що більшості з них удається допомагати — і безробітні з дипломами поповнюють лави працюючих. Вони приходять на промислові і переробні підприємства, до закладів харчування і побутового обслуговування, одне слово, туди, де потрібні їхні знання і вміння.

Одна з останніх яскравих ілюстрацій — на замовлення обласної рятувально-водолазної служби здобули спеціальність водолаза троє колишніх безробітних. Як кажуть про подібну роботу, краще б її було менше… Але життєві реалії вимагають свого: молоді люди віком від 26 до 29 років знайшли своє місце в житті.

Директор Сумського обласного центру зайнятості Володимир Підлісний пропонує низку довідок і матеріалів, що характеризують явний дисбаланс між попитом і пропозиціями на сьогоднішньому ринку праці. «Всі кинулися здобувати вищу освіту, — каже співрозмовник. — А чи потрібні ті чи ті спеціалісти, ніхто не задумується. Вважають, що диплом спрацює...»

Аби розчарування не було таким гірким і болючим, запроваджено цілісну систему навчання і перенавчання тих, хто опинився в соціальній скруті. Насамперед налагоджено тісні зв’язки з навчальними закладами, установами, підприємствами і організаціями, які мають для цього відповідні матеріально-технічну базу, потреби і можливості.

Це передусім 24 професійно-технічні училища й коледжі, державний та аграрний університети в обласному центрі, навчально-курсовий комбінат, навчально-виробничий центр, автошкола товариства сприяння обороні України та інші — загалом майже 500 підрозділів. Протягом минулого року з ними укладено 987 договорів на навчання і перенавчання 6114 осіб, з яких кожен четвертий здобув нову для себе спеціальність чи професію. Останніх у переліку — понад 60. При цьому неухильно зростає питома частка підготовки спеціалістів за індивідуальними замовленнями роботодавців.

Знаходять роботу сировари, верхолази, адміністратори, агенти з організації туризму, перукарі, бармени, кухарі, манікюрники… Одне слово, вибір широкий — було б бажання.