Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»

Ділова спільнота представила уряду програму першочергових завдань влади та бізнесу з подолання соціально-економічної кризи. Програму підготували фахівці й експерти Українського союзу промисловців і підприємців, спираючись виключно на пропозиції бізнесу і таким чином запропонувавши Кабміну дорожню карту реалізації ухваленого у квітні Меморандуму про партнерство і співпрацю між КМУ й УСПП.

Підприємці потребують партнера в особі держави для створення сприятливого ділового клімату. А розумна влада зацікавлена в інтелектуальному підживленні власних програм, корегуванні їх відповідно до потреб та інтересів реального сектору економіки. Так відбувається паритетний розподіл відповідальності за результат, моральна підтримка владних рішень від бізнесу, сприйняття бізнес-діяльності  владою.

Нинішня ситуація вкрай непроста. Як інформує прес-служба УСПП, падіння обсягу промислового виробництва за перший квартал цього року до аналогічного періоду 2013-го становить приблизно 5%. Найбільший спад спостерігався в машинобудуванні — 17,9%, металургії — 10,7%, хімічній промисловості — 5,3%, легкій промисловості — 4,4%. Отже, очевидно, що максимальної уваги потребує активізація внутрішнього ринку. Нині склалася безпрецедентна залежність України від зовнішньої економічної і політичної кон’юнктури. За останні 10 років спостерігається така невтішна динаміка: на початку 2000-х на внутрішньому ринку було 71% вітчизняної продукції і лише 27—28% імпортної. В цьому році баланс такий: 53% — вітчизняна продукція, 47% — імпорт, причому в групі товарів споживання частка імпорту сягає 70—80%. Ця ситуація неприпустима, бо ми таким чином «згортаємо» власні і фінансуємо робочі місця за кордоном.

Жоден виробник не може розвиватися без кредитних ресурсів. Без обігових коштів марно думати про сталий розвиток — саме так і виходить, коли вартість кредитів становить 20% і вище. Тому країні, на переконання підприємців, потрібна чітка програма послідовних дій уряду та центробанку щодо забезпечення доступу підприємств до кредитів. Треба думати, як підживити кредитами малий і середній бізнес, бо саме він покликаний пом’якшити кризові наслідки на ринку праці.

Як наголошують в УСПП, прискіплива увага до внутрішнього ринку не виключає більш цілеспрямованої і навіть агресивної експортної політики. Торік приблизно 40% зовнішньої торгівлі припадало на країни Митного союзу, майже 32% — на РФ. На напрямок країн СНД працювало більшість підприємств сходу України. Нині ці ринки потребують альтернативи. Тут має виручити поглиблення економічних відносин з азійськими, південноамериканськими, іншими країнами, але знову без державного протекціонізму не обійтися. Варто негайно відновити роботу торговельно-економічних місій (ТЕМ), які просуватимуть вітчизняну продукцію на територіях інших держав. Потрібно створювати сучасну інфраструктуру розвитку експортного потенціалу нашої країни.

З 23 квітня по листопад 2014-го діятиме рішення Європейського Союзу, яким в односторонньому порядку Україні надано автономні торговельні преференції. Режим зниження мит або навіть безмитної торгівлі — значна подія для української економіки, якій слід активніше освоювати ринок ЄС.

Але, як констатують фахівці, таке «вікно в Європу» не знімає проблематики адаптації всієї української економіки до умов вільної торгівлі з ЄС. Вони наголошують, що йдеться не лише про стандарти і технічні регламенти. Більшість країн ЄС застосовує великий пакет заходів для розвитку підприємництва, який містить прямі бюджетні трансферти і комплекс податкових стимулів. Отже, треба думати про необхідність вирівнювання стартових позицій вітчизняних підприємств стосовно європейського бізнесу. Саме тому ділова спільнота пропонує розробити й ухвалити Національну програму адаптації української економіки до умов вільної торгівлі з ЄС, підготувати своєрідну дорожню карту імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Власне, програма першочергових завдань влади та бізнесу з подолання соціально-економічної кризи є масштабним документом, який зачіпає проблеми вдосконалення державних закупівель, податкового реформування та адміністрування, гострі моменти грошово-кредитної політики. Значна увага приділяється антикорупційним заходам. Бізнес пропонує докласти зусиль і викорінити всі тіньові схеми, закликає до корпоративної протидії хабарам та «відкатам», оприлюднення всіх ганебних фактів корупції.

Цей документ, підкреслюють в УСПП, свідчить про серйозне ставлення бізнесу до нещодавно підписаного Меморандуму про партнерство і співпрацю між КМУ та УСПП та великі надії, які ділова спільнота покладає на ефективний, довірливий, рівноправний діалог влади і бізнесу. Державний і економічний сектор — це однодумці, союзники, творці єдиного цілого — майбутнього країни. Саме в партнерстві, дослухаючись одне до одного, погоджуючи дії, можна подолати суспільно-політичну, соціально-економічну кризу та вийти на шлях сталого і впевненого розвитку.