ПОДАТКИ

З ухваленням закону про трансфертне ціноутворення прибуткова частина бюджету може збільшитися на десятки мільярдів гривень

У парламенті розглядається урядовий законопроект про трансфертне ціноутворення (№2515 від 12.03.2013 р.). У пояснювальній записці до нього зазначено, що документ протидіятиме виведенню коштів за межі вітчизняної економіки через підприємства, які входять до складу однієї транснаціональної корпорації або промислово-фінансової групи та розташовані в різних країнах.

Водночас деякі експерти вважають, що окремі норми урядового проекту можуть ускладнити життя платникам податків.       

Пасемо задніх

Власне питання трансфертного ціноутворення (ТЦ) пов’язане із захистом економічних інтересів окремо взятої держави. Діяльність компаній давно вже вийшла за межі однієї країни. Переводити прибуток в юрисдикцію з найменшою ставкою оподаткування шляхом маніпулювання цінами між пов’язаними компаніями вигідно. І бізнес цим активно користується, констатувала керуючий партнер податково-юридичного департаменту аудиторської фірми «Делойт» Вікторія Чорновол.

Під час «круглого столу», присвяченого питанню ТЦ, який відбувся незадовго до подання законопроекту в парламент, вона нагадала, що першими боротися з виведенням капіталу за кордон почали США (тридцять років тому). Цю практику поступово перейняли інші країни. Наприклад, Казахстан ухвалив відповідне законодавство понад десять років тому, а в Росії воно діє з 2012-го. Тобто наші близькі й далекі сусіди вже захищають свої економічні інтереси.

Україні механізм протидії виведенню капіталу необхідний. Адже, за словами міністра доходів і зборів Олександра Клименка, щороку бюджет недоотримує податків зі 100 мільярдів гривень, які виводяться в країни з низьким рівнем оподаткування. 

У законопроект закладено принципи, розроблені організацією економічного співробітництва і розвитку, каже В. Чорновол. Вони є основою законодавства про ТЦ багатьох країн, у тому числі Росії. Однак український документ має свою специфіку.

 

Методи контролю

Відповідно до законопроекту, наша держава контролюватиме господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків — пов’язаними особами. А також операції, однією зі сторін яких є нерезидент, зареєстрований на території країни, де ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5% (і більше) нижча, ніж в Україні, у разі, коли сукупний обсяг операцій з контрагентом за календарний рік перевищить 50 мільйонів гривень (без урахування ПДВ). 

Передбаченими документом методами контролю за ТЦ, зауважив директор податково-юридичного департаменту фірми «Делойт» Володимир Юмашев, в усьому світі бізнес користується для об∂рунтування цін. Тобто для об∂рунтування того, що вони відповідають ринковим, за якими товари продаються непов’язаним компаніям. В. Юмашев пояснив, це методи зіставлення цін і націнок. Він вважає, що бізнес частіше порівнюватиме останні — це світова тенденція. Адже робити це з цінами можна лише тоді, коли і умови постачання товару пов’язаній та непов’язаній структурі (термін, обсяг, форма оплати), і його характеристики ідентичні. А знайти аналогічні угоди досить складно. Тому за кордоном цей метод використовують у 10—20% випадків. 

Зіставляти націнки простіше, каже В. Юмашев. Якщо відняти торгову націнку, отримаємо справедливу ціну для операцій між пов’язаними компаніями. І, щоб довести її справедливість, платнику податків треба буде визначити, чи потрапляє його націнка в діапазон націнок інших реалізаторів. Але вже не на ідентичний товар (наприклад, певна модель автомобіля), а на аналогічну групу товарів (автівки різних марок). При цьому не обов’язково шукати однакові угоди.

Головне, наголошували учасники «круглого столу», щоб визначений платниками податків діапазон цін і націнок збігся з тим, який виведе податкова. Директор юрдепартаменту АТ «Сітронікс інформаційні технології Україна» Ірина Колос зазначила, що виникне реальна проблема, якщо бізнес використовуватиме для цього доступну інформацію, а податківці — достовірну до копійки. Вона вважає, що підприємець повинен мати об’єктивні дані про ціни та умови постачання товарів на внутрішньому та зовнішньому ринку ще на етапі укладення контрактів. Щоб потім ринковість цін, закладених у контрактах, не доводити в суді, коли діяльність підприємства заблокують.

В. Юмашев підкреслив, що податківці та підприємці повинні користуватися однаковими доступними даними. Адвокат Ярослав Романчук зауважив, що, відповідно до законопроекту, державною базою даних у структурі Міндоходів займатиметься спеціалізована лабораторія експертизи та досліджень. Але ступінь її відкритості не відомий. 

Також експерти наголошували, що податківці мають користуватися тими даними, які могла отримати компанія на момент порівняння цін чи націнок, а не наявними на момент перевірки. А ще потрібно створити незалежну базу даних, де міститимуться об’єктивніші цифри, адже в державній вони можуть бути викривленими. Щоправда, в усьому світі доступ до приватних баз недешевий.

Крім того, вони зауважили: щоб ефективно застосовувати метод контролю за ТЦ, потрібно розвивати і внутрішнє законодавство, і міжнародне співробітництво. Щоб українські податківці могли звернутися до іншої держави із запитом про реальну вартість тієї чи іншої угоди та обов’язково отримати на нього відповідь.

Про штрафи та ризики

Крім баз даних, доступу до них, бізнес цікавиться і кваліфікацією спеціалістів, яким підприємці документально доводитимуть обгрунтоварність цін між пов’язаними структурами та які матимуть право накладати фінансові санкції. За словами В. Юмашева, у Росії документи щодо ТЦ перевірятиме департамент, куди перекупили фінансових директорів. І в Україні він створений, але поки що до його складу входять трейдери, які розуміються на формуванні ціни в експортно-імпортних операціях. Він сподівається,  що залучатимуться й інші висококваліфіковані фахівці.

 Підприємці щороку до 1 травня подаватимуть електронний звіт щодо контрольованих операцій і первинну документацію про ТЦ. Міндоходів аналізуватиме їх дистанційно — без втручання у діяльність бізнесу. Податківці не матимуть права перевіряти ТЦ у рамках звичайної перевірки. А за неподання звіту та первинної документації передбачено чималий штраф — 5%  від суми контрольованої операції.

В. Юмашев вважає, що компаніям доведеться наймати спеціалістів для підготовки об’ємних звітів. Адже у великих підприємств первинні документи займають кілька мільйонів сторінок. Загалом, за його словами, норма подання первинних документів агресивна щодо бізнесу, а термін — до 1 травня — нереальний, зважаючи на обсяг звітної інформації. У Росії підприємці не встигають відзвітувати до 20 травня (тамтешня норма) і просять перенести цю процедуру принаймні на жовтень. І український бізнес не заперечував би цього. А загалом, у світі документи про ТЦ подають за попередні 2—3 роки. Щоправда, і донарахованих податків потім доводиться платити більше.  

Відповідно до законопроекту, за словами В. Юмашева, підприємець зможе на певний строк узгоджувати з податківцями ціни, за якими він укладатиме контракти. Якщо сторони домовляться і бізнес дотримуватиметься заявленого, то передбачена документом процедура убезпечить підприємців від додаткових податкових нарахувань. До речі, ця процедура безплатна лише в Голландії. У Росії вона коштує 50 тисяч доларів.

Водночас, констатує

В.?Юмашев, у документах, які подаються на узгодження, бізнесу доведеться розкривати всі подробиці своєї діяльності, пов’язаних осіб. У разі, коли підприємцю не вдасться домовитися з податківцями, платники податків побоюються, що відділ, який узгоджуватиме ціни, передасть документи відділу, який займається перевірками. І останній точно знатиме, що і де перевіряти та кому донараховувати податки. Ідея прогресивна, каже він, бо дає змогу бізнесу наперед захиститися від податкових сюрпризів, але дорога і ризикована.

А починати захищатися від майбутніх сюрпризів потрібно вже сьогодні. Закон обов’язково приймуть, з цим не затягуватимуть. Тому В. Юмашев радить компаніям проаналізувати трансфертні ціни перед запровадженням правил контролю за ТЦ. І якщо підприємство не зможе об∂рунтувати ринковість своїх цін, то треба відкоригувати їх у контрольованих операціях або змінити умови постачання. Щоб надалі працювати спокійно і, після прийняття закону, не чекати донарахування податків.

ОФІЦІЙНО

«УК» звернувся до Міндоходів з проханням роз’яснити деякі положення законопроекту. І прес-служба міністерства повідомила, що скоріш за все закон набере чинності з 1 січня 2014 року. Тобто перший раз бізнес звітуватиме про трансфертні ціни до 1 травня 2015-го. Майже 2,5 року достатньо для підготовки до належного складання та подання такої звітності.

До речі, на початку квітня очільник міністерства на зустрічі з підприємцями зауважив,що до звіту не будуть додаватися первинні документи та їх копії. Але вони можуть бути затребувані за запитом податківців або у разі проведення перевірки. 

Щодо баз даних, якими зможе користуватися бізнес, то, відповідно до законопроекту, вони повинні бути загальнодоступними та офіційно визнаними, їхній перелік установлюється Кабміном. У разі відсутності або дослівно: «недостатності відповідної інформації у таких джерелах, платники податків так само, як і контролюючий орган зможуть використовувати таку інформацію, як довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних та інших банків даних, інформаційні програми, що використовуються з метою трансфертного ціноутворення (наприклад, база «Амадеус») та інші публічні інформаційні джерела».

Щодо регулювання Кабміном цін на деякі товари прес-служба повідомила: норма законопроекту про відхилення ціни на 5% має на меті встановити для платників податків так званий перехідний період, який дасть змогу адаптуватися їм до нових положень законодавства. У країнах ЄС узагалі не передбачені будь-які відхилення ціни. Навіть, якщо це в межах 1%,  то податкові органи іноземних країн нараховують податки.

Наші запитання про склад департаменту, який перевірятиме документи щодо ТЦ, та про ризиковість механізму узгодження цін залишилися без відповіді. Хоча прес-служба зауважила, що законопроект доопрацюють і вдосконалять під час розгляду в парламентських комітетах.