ВСТУПНА КАМПАНІЯ-2011

Випускники отримають більше шансів потрапити на бюджет, а для контрактників навчання практично не подорожчає

До вступного ажіотажу з кожним днем залишається дедалі менше часу. А поки що випускники старанно сидять над підручниками, готуючись складати незалежне тестування, - адже саме сертифікати ЗНО та середній бал шкільного атестата допоможуть здобути омріяний студентський квиток. І хоч гаряча пора ще попереду, проте вже зараз треба остаточно визначитись, до яких саме вишів нести свої результати (як і торік, вступники зможуть подавати документи до 5 українських ВНЗ і максимум на 3 спеціальності в кожному з них).

На шляху до ТОП-500

Інститути й університети теж часу не гають - починають запрошувати потенційних абітурієнтів на дні відкритих дверей. За даними Міносвіти, цього року кількість випускників шкіл різко зменшиться - аж на 42,1% порівняно з 2010 роком, відтак атестат зрілості отримають лише 195,8 тис. хлопців та дівчат. До цьогорічних випускників додадуться ті, хто не вступив до вишів у попередні роки: тож армія вступників разом становитиме максимум 240-250 тис. чоловік. Натомість пропозиція у ВНЗ налічує близько 700 тис. місць.

Та в будь-якому разі вибір навчального закладу відіграє далеко не останню роль - особливо у світлі майбутньої оптимізації численної мережі вітчизняних вишів (а їх в Україні понад 800). Тож аби отримати достойну освіту і відповідний диплом, абітурієнти - хоч би як мало їх було - понесуть свої сертифікати до приймальних комісій провідних вишів країни.

На жаль, наші найкращі університети поки що не входять у ТОП-500 ВНЗ світу. За авторитетним міжнародним рейтингом Webometrіcs найвище, 1443-тє, місце - у Львівського національного університету ім. І. Франка. На 1576-й сходинці - Київський національний університет ім. Т. Шевченка, на 1608-й - Національний університет "Києво-Могилянська академія". 1634 місце посідає Донецький національний технічний університет (ДНТУ), а 1745 - Харківський нацуніверситет ім. В. Каразіна. Проте освітяни зазначають, що Webometrіcs аналізує не освітню діяльність вишів, а подання їх в мережі Інтернет. Відтак щоб посісти кращі місця в інших престижних світових рейтингах (Лондонському та Шанхайському), чотири українські ВНЗ готують документи: КНУ ім. Т. Шевченка, Національний технічний університет "КПІ", харківські - політехнічний та університет ім. В. Каразіна.

Ціни захмарними не стануть

А тим часом абітурієнти хвилюються: чи вдасться їм вступити на бюджет, а якщо ні, то скільки коштуватиме цьогоріч навчання для контрактників. І хоч у зв'язку зі значним зменшенням кількості вступників освітяни планували відповідно зменшити й держзамовлення (на 42%), одначе тепер прогнози звучать більш оптимістично - близько 15%. "Обсяги державного замовлення будуть зменшені у зв'язку із скороченням кількості випускників шкіл на базі повної загальної середньої освіти. Проте про остаточні дані поки говорити рано, - розповідає "УК" заступник директора Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Микола Фоменко. - Ми вже погодили пропозиції, надані Міністерством економіки, яке враховує всі тенденції, що відбуваються в країні. Потім Міністерство фінансів визначиться щодо держбюджету - це ще узгоджується. Водночас ми рекомендуємо навчальним закладам збільшити обсяги прийому на програму молодшого спеціаліста на основі кваліфікованого робітника, а на бакалаврську програму - на базі молодшого спеціаліста для випускників коледжів і технікумів. Це в першу чергу робиться для того, щоб зберегти професорсько-викладацький склад".

Микола Миколайович зауважує, що в окремих регіонах ситуація особливо складна - приміром, на Донеччині та в Криму кількість випускників шкіл зменшиться аж на 70%. "На всю Донецьку область їх налічується лише 9 тисяч - хоча це один з провідних освітніх центрів України", - каже Фоменко. Відтак під час вступної кампанії-2011 абітурієнти з різних регіонів країни мають більшу можливість потрапити на бюджет. Тож контрактників цього року буде значно менше.

Збережеться кількість контрактних місць лише в провідних вишах - там, де абітурієнти, як і зазвичай, штурмуватимуть приймальні комісії. В таких університетах ціни на навчання або залишаться на рівні минулорічних, або трішки підвищаться. Так, у бухгалтерії КНУ ім. Т. Шевченка розповідають, що вартість навчання зросла лише на окремих факультетах, і то незначно. А в ХНУ ім. В. Каразіна, ЛНУ ім. І. Франка та Києво-Могилянці поки що керуються минулорічними цінами - тут нових ще не затвердили. "Ціну потрібно збільшувати, адже, наприклад, у нас журналісти-контрактники платять 5450 грн, майже стільки ж коштує навчання в менш престижних вишах. А в нас і база більша, і студенти йдуть, - пояснює заступник декана факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка Ігор Лубкович. - Також треба обов'язково відновити кредитну систему для студентів, яку раніше започатковувало МОН".

У приймальній комісії ДНТУ запевнили, що в їхньому виші ціни піднялися всього на 10%. Менш престижні ВНЗ сподіваються здивувати вступників низькою вартістю навчання або ж змушені скорочувати набір на платні місця. Так, У Східноукраїнському нацуніверситеті ім. В. Даля (Луганськ) цього року взагалі вирішили скасувати контрактне навчання, щоб залучити абітурієнтів та зберегти навантаження на педагогічний колектив вишу.

Підводні рифи цьогорічного відбору

Незалежні експерти-освітяни відзначають, що під час вступної кампанії, як і торік, на абітурієнтів чатує чимало ризиків - нерівні умови для вступників зменшують прозорість доступу до вищої освіти.

Ризик 1. Врахування середнього бала шкільного атестата

За словами директора Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Ігоря Лікарчука, це повернуло в школи ігрища навколо оцінок. Перш за все рівень вимогливості до учня, до вчителя у міській і сільській школах дуже різниться. Також врахування середнього бала повернуло корупцію - в деяких навчальних закладах знову почали масово "переписувати" класні журнали, щоб домалювати кращі оцінки. "Середній бал атестата, порівнюючи з 2009-м, значно виріс. Але у так званих "свіжих" випускників, які закінчили школу в 2010-му. Я вже не кажу про збільшення майже у півтора раза кількості медалістів!" - зауважує Ігор Лікарчук.

Ризик 2. Додаткові бонуси і сумарний бал

Додаткові бали (50, 40 і 30) отримають вступники, які досягли визначних успіхів у вивченні профільних предметів: призери ІV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад та ІІІ етапу Всеукраїнських конкурсів-захистів науково-дослідних робіт учнів - членів Малої академії наук України. По 20 балів доплюсують вступникам, які закінчили підготовчі курси вишу.

"Такі бонуси ставлять абітурієнтів у нерівні умови, оскільки всі підготовчі курси є платними, тож далеко не кожен абітурієнт може заплатити за них 2,5-3 тис. грн, - каже Ігор Лікарчук. - А також, як можуть доїхати на такі курси діти із сіл або з інших регіонів, щоб теж отримати переваги при вступі?"

Зменшить прозорість доступу до вищої освіти й рейтинговий бал (складається з балів ЗНО, середнього бала атестата, додаткових балів). "При оприлюдненні рейтингових списків буде вказано тільки сумарний бал, на відміну від попередніх років, коли потрібно було показати, з чого він складається", - зазначає координатор напрямку "Суспільство змін" Лілія Гриневич.

Ризик 3. Рейтингові списки

Виникають питання в експертів і щодо рейтингових списків, які повинні оприлюднити в перший день після завершення подачі документів. "В умовах прийому сказано, що оприлюднювати рейтингові списки обов'язково мають тільки на дошках приймальних комісій, але не написано навіть про web-сайти університетів, - пояснює Лілія Гриневич. - Це означає, що в перший день людина, яка подала документи до п'яти університетів, має побувати в усіх них, оскільки університет не зобов'язаний, а лише може повідомити про ваше місце у рейтингу. Це створює можливість для маніпуляції. Адже торік були моменти, коли люди, які перебували в рейтинговому списку нижче, потім ставали вище".

Щоб захиститися від маніпуляцій з результатами, Лілія Михайлівна радить одразу придивитися до прізвищ у рейтингу і контролювати ситуацію. Якщо ж помітили порушення, не зволікаючи, слід звернутися до приймальної комісії вишу, а коли й там не отримали відповіді, - до прокуратури.

Ризик 4. Запровадження системи електронного вступу

Подача документів до вишу через Інтернет, запроваджена цьогоріч, повинна врятувати абітурієнтів і їхніх батьків від довжелезних черг під дверима приймальних комісій. Проте, за словами Ігоря Лікарчука, до старту вступної кампанії залишаються лічені місяці, а суспільство досі не знає, як ця система реально працюватиме та наскільки вона захищена від стороннього втручання. А ще як абітурієнту захистити себе від людського чинника - коли, скажімо, при внесенні його даних у приймальній комісії можуть зробити помилку? Також незрозуміло, яким чином буде зафіксовано віртуальну подачу документів - раніше в приймальній комісії вступнику видавали відповідний документ з "мокрою" печаткою.

Ризик 5. "Липові" конкуренти

Однією із загроз чесного вступу є безкарність торішніх порушень у деяких вишах. "За результатами вступної кампанії в 2010 році встановлено, що 1,5 тисячі абітурієнтів були зараховані до університетів з результатом ЗНО, меншим як 124 бали. Майже по 5 тисячах вступників в системі "Конкурс" показані результати, які не відповідають реальним даним, наявним у базі УЦОЯО. У базі даних "засвітилося" 3,5 тис. абітурієнтів, які мали проходити зовнішнє оцінювання, але не проходили його взагалі і стали студентами. І хочу наголосити, що жоден керівник вишу за такі речі покараний не був", - підсумовує Ігор Лікарчук.