З першого липня платників єдиного податку третьої групи зобов’язали застосовувати в роботі реєстратори розрахункових операцій (РРО). Тож вони ще мають трохи більш як місяць, щоб купити касовий апарат, зареєструвати його в органах фіскальної служби та ввести в експлуатацію. Інакше на підприємців чекають штрафи.
Із символічних вони виростуть у відчутні. За непідключення РРО до встановленої законодавством дати як вчинення першого порушення — 1 гривня. Вчинили вдруге — штраф 100% вартості проданих з порушеннями товарів, утретє — штраф у п’ятикратному розмірі вартості. Але є й інші нюанси.
Реальна статистика проти спекуляцій
Нагадаємо, до третьої групи єдиннників належать фізичні та юридичні особи з річним доходом до 20 мільйонів гривень. І їх заступник міністра фінансів Олена Макеєва закликає активніше долучатися до цивілізованої європейської практики застосування РРО, а не вестися на спекуляції щодо скасування закону від 28. 12. 2014 р. №71-VIII. Цей документ передбачає поетапне розширення сфери застосування РРО. І за єдинниками третьої групи з 1 січня 2016 року застосування РРО під час готівкових розрахунків за товари та послуги стане обов’язковим, як і для єдинників другої групи (фізособи з річним доходом до 1,5 мільйона гривень). Єдинники другої й третьої (фізособи-підприємці) груп, які працюють на ринках або продають товари на пересувних чи виїзних засобах торгівлі, а також платники єдиного податку першої групи не зобов’язані будуть використовувати РРО. Для них це справа добровільна.
Олена Макеєва наводить цікаву статистику. На 1 січня 2015 року в Україні було зареєстровано 284,2 тисячі фізосіб-підприємців — єдинників третьої групи. З них 187,5 тисячі (66%) отримують доходи від юросіб, тобто використовують безготівкову форму розрахунків — через банк, отже їм РРО не потрібен. Неважко підрахувати, що він потрібен лише 96,7 тисячі платників.
«До речі, 78% усіх єдинників третьої групи мають річний дохід до 1 мільйона гривень — чому тоді вони не в другій групі? А тому, що там є певні заборони на вид діяльності — посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна, виробництво та реалізація ювелірних виробів тощо. Тож у них гроші і закиди, що величезна армія підприємців не зможе купити РРО, неправдиві», — констатує вона.
Рівні перед законом
Директор департаменту методологічної роботи з питань оподаткування Державної фіскальної служби Неля Привалова акцентує на тому, що підштовхує владу до розширення кола застосування касових апаратів під час готівкових операцій. «Значних обсягів набуває продаж товарів через Інтернет за готівку. Але продавці не декларують обсягів цього продажу й не платять податків. А РРО зобов’яжуть видавати чек — тож вимагайте їх. РРО унеможливлять продаж контрафактних та контрабандних товарів. Це та тіньова економіка, якої ми хочемо позбутися», — каже вона.
Неля Привалова додає, що обов’язковість застосування РРО забезпечить рівність усіх платників податків перед законом: показ реального виторгу і сплата податків із продажу поставить різні групи платників у рівні конкурентні умови. Адже в того, хто ділиться з бюджетом, собівартість товарів вища, а в того, хто не ділиться, — менша, а це передумови недобросовісної конкуренції.
«Бізнес, якого це стосується, мав час, щоб підготуватися до обов’язкового використання РРО. Протягом півроку ДФС провела 1,5 тисячі семінарів, «круглих столів», у яких взяли участь понад 60 тисяч платників податків, де роз’яснювали нові законодавчі норми щодо РРО. Інформували платників і через центри обслуговування платників податків, і через Інтернет. Але, на жаль, платники в органах ДФС зареєстрували тільки 4 тисячі одиниць РРО. А до виробників касової техніки подали заявки лише 10(!) тисяч платників (з 96,7 тисячі), — констатує вона. — І нині ДФС намагається практично допомогти платникам. На сайті служби (sfs.gov.ua — розділ «Податкові зміни-2015») розміщено перелік виробників касової техніки із зазначенням адрес, телефонів, сайтів, пам’ятка майбутнім користувачам РРО. Є на сайті й перелік дозволених РРО. А в пам’ятці детально розписано, як придбати касовий апарат, зареєструвати, як з ним працювати, що робити, коли апарат наприклад не працює через те, що вимкнули світло тощо».
До підприємців поставилися з розумінням
Проте, за її словами, деякі платники продовжують нарікати на недостатню кількість РРО у виробників. «Якщо станеться так, що всі платники активізуються (чого нині не спостерігається), захочуть купити касові апарати й укладуть угоди з виробниками про придбання РРО. А виробники заявлять, що не мають стільки касових апаратів, то тих платників, які до 1 липня матимуть на руках угоду про придбання апарата, де чітко зазначатиметься дата оплати та постачання, притягувати до відповідальності (штрафувати) не будуть. Відповідне доручення отримають всі тероргани ДФС», — пообіцяла Неля Привалова. Також вона назвала термін реєстрації РРО в органах ДФС: 3 дні.
«Немає нічого складного в роботі з РРО, — наголошує голова Комітету з роздрібної торгівлі Європейської Бізнес Асоціації представник бізнесу Ігор Ланда. — У нас касирами працюють люди, які мають неповну вищу, неповну середню освіту. Маємо тригодинний тренінг для касирів і готові поділитися своєю методологією або напрацювати спільно з ДФС і Мінфіном та проводити безкоштовні тренінги для бізнесу. Це вигідно нам, бізнесу, який зацікавлений у тому, щоб усі працювали в рівних умовах».
І додає, що нині розрахунок за товари платіжними картками становить понад 40%. І цей показник неодмінно зростатиме, а працювати з терміналами без РРО неможливо. Та й для власників бізнесу РРО це плюс — контроль за продавцями. Звісно, має зростати культура споживання: всі повинні брати чек.
Легальний бізнес за те, щоб усі підприємці застосовували РРО і всі платили податки. Адже компанії, які моніторять ринки роздрібного продажу, констатують, що в Україні, наприклад на ринку побутової техніки та електроніки, 30% контролюють три мережеві магазини, 20% — інші підприємці, які займаються білим бізнесом. А 50% ринку — поза сплатою податків і, за оцінками експертів, ідеться про 50 мільярдів гривень щороку. Поза сумнівом, податки з цієї суми та з проданого нелегально на інших ринках дуже знадобилися б бюджету.
Від редакції.Очевидно, що економічні європейські відносини у нашій країні кожен має почати будувати із власного бізнесу. Звісно, якщо не байдужа доля країни. Та й ми, споживачі, не повинні стояти осторонь цього процесу і, вимагаючи чеки, страхувати себе від неякісних товарів і послуг та допомагати державі в наведенні ладу.
Контроль через лотереї
Олена МАКЕЄВА,
заступник міністра фінансів:
— Відповідно до звіту Єврокомісії за 2014 рік, тамтешні країни посилюють контроль за касовою дисципліною, переводять максимально всі розрахунки на безготівкові.
Деякі країни заохочують споживачів брати чеки державними щомісячними лотереями. Тож люди вимагають у магазинах чеки, а Мінфін повертає власникові «щасливого» чека суму ПДВ, зазначену в ньому, помножену на 10. І ми можемо наслідувати приклад популяризації РРО, бо всі зацікавлені у виведенні тіньової економіки на світло.
Підійдуть прості моделі
Неля ПРИВАЛОВА,
директор департаменту методологічної
роботи з питань оподаткування Державної
фіскальної служби:
— Нині для платників податків актуальне питання вартості касових апаратів. Але для видів діяльності єдинників третьої групи не потрібні складні моделі, тож підійдуть ті, які прості й у програмуванні, й у використанні. В середньому вони коштують 4,8 тисячі гривень, і їх можна використовувати 7 років. Тобто це порівняно невеликі інвестиції. І виробники йдуть назустріч підприємцям: дають розстрочку чи відстрочку в оплаті.
Як РРО полегшує життя підприємцям:
— якщо з касового апарата надходить електронна звітність до органів ДФС, то платник податків не зобов’язаний зберігати бабіни копій касових чеків у паперовому вигляді протягом трьох років;
— лише раз на добу формується підсумковий звіт (Z-звіт), вклеюється в касову книжку і зберігається, щоб підтвердити суму отриманої готівки;
— зменшення кількості перевірок касової дисципліни (у 2010-му їх було 123 тисячі, торік — 9,7 тисячі (у країні нині зареєстровано 220 тисяч РРО)), перевіряють лише тих, у яких виторг в електронній звітності РРО не збігається з даними в податкових деклараціях;
— якщо платник податків касовий апарат зареєструє в органах ДФС до 1 липня 2015 року, то його податківці не перевірятимуть до 31 грудня 2016 року.
Ми в Google+