«Урядовий кур’єр» у №132 від 18 липня цього року порушував питання про необхідність застосувати окремий пілотний проект реформування медицини у прифронтовій зоні. Саме такого підходу добивалися луганські медики. І стало відомо, що спеціальна робоча група при Міністерстві охорони здоров’я України розв’язуватиме проблеми медицини Луганської та Донецької областей. Про це в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун розповіла на прес-конференції в Сєверодонецьку.

«Луганська й Донецька області мають унікальні потреби, бо триває війна. Разом з головними лікарями ми вирішили, що створюємо робочу групу, щоб міністерство та представники двох областей могли разом подолати ці проблеми», — заявила Уляна Супрун.

Серед основних в.о. міністра назвала недостатній рівень оснащення комп’ютерною технікою, те, що нема інтернету, брак кадрів, а також питання, пов’язані з навчанням студентів у медичних закладах вищої освіти. Під час розроблення дорожньої карти для медичної допомоги на Донбасі буде враховано, що більшість високоспеціалізованої медицини третього рівня залишилося на тимчасово окупованих територіях.

«Є ідея збудувати нову велику багатопрофільну лікарню в Сєверодонецьку. Говоримо про створення лікарні для жінок, яка була б не лише пологовим будинком, а й надавала б інші медичні послуги. Є розуміння, що одна з найгостріших проблем області — онкологічні захворювання», — доповіла Уляна Супрун. Однак «не можна швидко зробити, щоб усе лікування було в межах області, але можна організувати онкологічну клініку з відповідною апаратурою та ліками». Пошуком інвестицій для закладу займеться спеціальна робоча група.

Під час зустрічі з керівником міністерства фахівці говорили, що гостро стоїть питання надання медичних послуг внутрішньо переміщеним особам, оскільки на території області нині перебуває мільйон людей, 300 тисяч з них — переселенці. Дуже велике навантаження на лікарів, які працюють у населених пунктах вздовж лінії розмежування. Тільки у Станиці Луганській на лікаря замість двох тисяч пацієнтів черга з 6—8 тисяч охочих підписати декларації. Вирішення таких системних питань, як  доступність громадян до медичних закладів, потребують спільних зусиль на державному рівні.

Уляна Супрун зазначила, що, попри воєнні дії, на Луганщині спостерігаються позитивні процеси в реформуванні медицини.

«Уже кожен третій житель області обрав сімейного лікаря. Програма «Лікар для кожної сім’ї» розвивається досить успішно. Підключено всі центри первинної допомоги області до комп’ютерної системи, є змога знайти лікаря і підписати декларації», — зазначила в.о. міністра.

Три з 16 центрів надання первинної медико-санітарної допомоги Луганської області вже подали документи до Національної служби здоров’я. «Думаємо, що у другій хвилі вони підпишуть договір із Національною службою здоров’я і матимуть додаткові кошти, щоб підвищити зарплату працівникам і надавати повний пакет послуг пацієнтам», — додала Уляна Супрун.

Іванка МІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»

А ТИМ ЧАСОМ

Донеччина успішно реалізує проект «Лікар для всієї родини»

Павло КУЩ,
«Урядовий кур’єр» 

МЕДИЧНА РЕФОРМА. Донеччина посідає шосте місце у реалізації програми «Лікар для всієї родини», а саме підписанні декларацій з лікарями первинної ланки. Уляна Супрун під час візиту в Донецьку область сказала: «Хочу подякувати керівникам Донецької області. Уже 45 відсотків жителів підконтрольної частини території Донеччини підписали декларації». 

До очевидних змін на краще належить і те, що вже дев’ять центрів первинної допомоги підписали договори з Національною службою здоров’я і тепер отримують кошти за новою системою фінансування. Наприклад, центр у Селидовому раніше на обслуговування пацієнтів отримував мільйон гривень, а після підписання угоди  ця сума збільшилася вдвічі. А це відтепер дає змогу поліпшити рівень медичних послуг і збільшити заробітну плату медикам. Нині в Донецькій області 33 центри первинної допомоги, і є сподівання, що всі інші на вторинному рівні підпишуть договори з Національною службою здоров’я та отримуватимуть збільшене фінансування. 

Уляна Супрун позитивно відгукнулася про співпрацю керівників Донеччини з Міністерством охорони здоров’я на кожному кроці реалізації медичної реформи.