Гвардії рядовий Євтушенко служив у 10-й повітряно-десантній дивізії Радянської армії, пропав безвісти 14 жовтня 1943 року. Але члени історично-пошукової організації «Пошук-Дніпро» з’ясували, що солдат загинув у бою під селом Дніпровокам’янка Дніпропетровської області. Саме там торік пошуковці знайшли останки радянського артилериста, частини його амуніції і зброї. 

Ті, хто особисто знав Миколу Івановича, стверджували: його зовнішність була не те що не геройською, а радше навпаки. Скромний, небагатослівний, аж наче сором’язливий — ніщо не вказувало на виняткові бойові заслуги ветерана. Ніколи не випинав грудей із Золотою Зіркою і багатьма іншими нагородами, жодного разу не скористався пільгами, що належали за статусом, жив у простенькій хатині в поліському Глухові.    

В Україні завжди з повагою ставилися до учасників Великої Вітчизняної війни. День Перемоги — особлива нагода ще раз уклонитися ветеранам, які сьогодні поруч із нами, за їхній подвиг, розповісти про буремні воєнні роки молодому поколінню, вшанувати пам’ять тих, хто навіки залишився вартовим Перемоги. Їхні могили та меморіали завжди доглядають та впорядковують, висаджують квіти... А ще — закладають живі пам’ятки на згадку про ті буремні дні.  

У Києві на високому березі Дніпра, у парку Слави, на алеї поряд з Вічним вогнем, серед героїв, які віддали життя за свободу і незалежність своєї Вітчизни, спочиває прах Героя Радянського Союзу генерал-полковника Михайла Кирпоноса, на долю якого випали найважчі, перші місяці тієї страхітливої війни.  

Щороку, в переддень чергової річниці Чорнобиля, беруся за перо. По-іншому не можу: шість районів невеликої Рівненщини, в яких проживає 400 тисяч жителів (майже половина всього населення краю), мають статус постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. 120 тисяч із них — діти.
Впродовж багатьох років державних інвестицій сюди надійшло чимало. Це і газифікація кількох районів, і безкоштовне забезпечення школярів гарячим харчуванням, і щорічне оздоровлення дітей, що проживають на забруднених територіях, і  вихід на так звану чорнобильську пенсію: жінки — в 49, чоловіки — в 50 років. 

Дніпропетровець Олександр Железняков 18 листопада 1986 року проводив радіаційну розвідку на даху третього блока Чорнобильської АЕС. Цю п’ятірку добровольців-розвідників згодом назвали групою смертників. Вони здійснили подвиг, завдяки якому зберегли життя чимало ліквідаторів. Шокуючі результати розвідки радянське керівництво намагалося приховати, однак наступного ранку про них повідомив «Голос Америки».
На ЧАЕС тоді вже працювали фахівці військової кафедри Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту. 

Нині багато говорять про гуманне ставлення до безпритульних тварин і вже чимало робиться для його забезпечення. Ніхто не заперечує, що ця проблема вкрай актуальна. Втім, у тих мешканців Житомирщини, яких недоля привела до обласного онкодиспансеру, мимоволі виникає гірка думка: хто і коли перейметься створенням навіть не комфортних, а хоча б людських умов лікування в медичному закладі, який для багатьох пацієнтів стає останнім прихистком у їхньому земному житті?  

Перехожий, зупинись! Зніми капелюха, вклонись. Не порушуй спокою, не відволікай знедолених від миті просвітлення душі. Одні з них стоять на порозі дерев’яної оселі, схиливши голови, інші впали на коліна.
— Дитино, дивись і пам’ятай: такою була й наша хата… Ой, лишенько, — забили спогади сльози.
Тут плачуть дорослі і діти, просять прощення, обіцяють не забувати рідного краю. Люди, яких вибух на ЧАЕС позбавив рідної домівки, приходять до Музею пам’яті Поліського району Київської області вклонитись отчому дому. 

На згадку про давні події та до сторіччя із дня заснування організації українських скаутів «Пласт» розпочався марафон ювілейних заходів. 12 квітня в Івано-Франківську було відкрито перший у світі пам’ятник «Пластунам, що не зламали своїх присяг».   

На засіданні Громадської гуманітарної ради, яка відбулася під головуванням Віктора Януковича, розглядали одне питання, пов’язане із підготовкою та відзначенням у 2014 р. 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Тож до процесу обговорення долучилися представники інтелігенції, центральної і місцевої влади.
«Для нас головне, яким чином ми просуватимемо в світі та в Україні цю визначальну дату. Я підписав листи до керівництва ООН та ЮНЕСКО з проханням оголосити 2014 рік Міжнародним роком Тараса Шевченка», — задав тон виступу Президент.