«Донецькою Швейцарією» називають Святогір’я. Віддалене від промислових підприємств, воно є улюбленим місцем відпочинку донеччан та гостей краю. Адже тут, у курортній зоні, можна не лише підлікуватися чи просто подихати свіжим повітрям у лісах на берегах Дінця, а й ознайомитися з історичними пам’ятками. Саме тому ця територія —   один із найпривабливіших туристичних маршрутів під час Євро-2012 у Донецьку.

Виявляється, відома всім звичайна гармонь, гармошка — не лише російський чи український інструмент, а інтернаціональний. У різних народів світу він має свої назви: бузіка, амірзакан, ірон-кандзал, фандір, комуз, кобуз, обе, кобое, хут-купас, верхань, арган, пшине… Про це розповів музикант, керівник дитячого ансамблю гармоністів Іван Сухий із Жашкова, беручи до рук зроблену власноруч гармоніку у формі жіночого чобітка в єдиному музеї гармошки, який сам і створив.

Рок-музиканти на сторінках «Урядового кур’єра» гості нечасті. Але це зовсім не означає, що деякі вітчизняні виконавці не впливають на формування світогляду молоді набагато сильніше, ніж чиновники і політики. До того ж українські музиканти, які з легкістю збирають багатотисячні стадіони, — ще й візитна картка нашої країни за кордоном. Сьогодні гість «УК» — один з ветеранів українського року, творець жанру украбіллі, лідер гурту Ot Vinta, художник, актор і сценарист Юрій Журавель. 

У мого приятеля вдома існує залізне правило: коли якась річ упродовж року-двох пролежала непотребом, від неї позбавляються. Мовляв, стільки часу обходилися — навіщо далі тримати? Пригадав це, подумавши, що медійне співтовариство в липні мало нагоду відзначити 14-річчя прийняття документа, який і дня не працював — Закону «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення в Україні». 

Отримавши диплом магістра теології у 81-річному віці, Феофіл Васильович не зупиняється на досягнутому — сьогодні він знову студент усе того ж Гуманітарно-теологічного інституту (ГТІ) Одеського християнського гуманітарно-економічного університету. Цього разу чоловік опановує журналістику. Втім, нарікає, що змушений взяти академічну відпустку з особистих причин. Та й узагалі стоїть перед дилемою: вивчати журналістику чи писати докторську з теології. Тож швидше за все працюватиме на два фронти.

Дедалі частіше побутує думка, що якби люди не знали щастя, мабуть, наша цивілізація сьогодні вже б не існувала. Втім, що змушує людей мислити, розширювати кругозір, робити винаходи? Одні вчені вважають: це постійне прагнення до щастя. Їхні опоненти заперечують: за рівнем розвитку техніки й отримання різноманітних знань людство за останні 100 років досягло значно більше, ніж за всю історію свого існування. Але навряд чи можна стверджувати, що воно в цілому і кожна людина зокрема стали від цього щасливішими. Це можна пояснити лише тим, що кожна епоха має свої уявлення про щастя. А яке воно у нас, сьогоднішніх?

Якщо раніше дитячі оздоровчі заклади санепідслужба перевіряла планово (попереджаючи за 10 днів), тепер фахівці вдалися до більш жорстких правил: щодня без попередження перевіряють заклади оздоровлення та відпочинку. Зокрема вчора на розширеній нараді стосовно аналізу поточної епідеміологічної ситуації в країні представники МОЗ відзвітували, що лише за один день, 1 серпня, встигли перевірити 179 закладів оздоровлення та відпочинку дітей — порушення санітарного законодавства виявлено в 16 з них — а це майже 9% від кількості перевірених таборів (починаючи з 14 липня вже перевірено близько 3,4 тис. закладів). 

Щороку через споживання алкогольних напоїв та наркотиків ідуть із життя 40 тис. наших співвітчизників. Вдуматися тільки: це втричі більше, ніж утратив Радянський Союз за всі роки війни в Афганістані. Хто вони, сучасні  алкоголіки й наркомани, що штовхає їх до згубних звичок  — про це в розмові з відомим на Волині лікарем-наркологом Миколою Дацюком.

 У вересні на Південному березі Криму вперше відбудеться масштабний музичний фестиваль Crimea Music Fest. Упродовж п’яти днів набережна Ялти буде затишним причалом не лише для вітчизняної, а й для зарубіжної естради.

Нещодавно в Українському фонді культури нагороджували цьогорічних лауреатів Міжнародної літературної премії ім. Володимира Винниченка. Серед відзначених був і донецький письменник Віктор Логачов. Всі, хто знайомий із творчістю прозаїка, переконані: це саме той випадок, коли заслужена відзнака знайшла героя — самобутнього письменника, який видав «на-гора» низку цікавих повістей та романів. 1 серпня Віктор Степанович святкуватиме своє 70-річчя, тож «УК» вдалося напередодні поспілкуватися з видатним ювіляром.