Із початку так званої спеціальної операції, а насправді збройного нападу рф на Україну Свято-Успенська Святогірська лавра вже двічі потрапляла під ворожий обстріл. Варто уточнити, що йдеться не тільки про унікальну історичну та культурну архітектурну пам’ятку. І навіть не лише про окрасу та гордість донецької Швейцарії  — мальовничої місцини на березі Сіверського Дінця на півночі Донеччини. Бо з кінця лютого і досі лавра стала притулком для багатьох біженців від кремлівської агресії.

 Полтавщина активно долучилася до державної програми будівництва житла для внутрішніх переселенців, згідно з якою до кінця цього року в країні планують спорудити 30 тисяч квартир. У матеріалі «Дах над головою і робота будуть обов’язково» («УК» №106 за 11 травня) ми повідомляли про плани полтавців збудувати в обласному центрі певну кількість квартир. І про те, що міська влада Полтави підшукує для цього відповідну земельну ділянку.             

 У перші години російського вторгнення голова Рівненського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» Іван Вєтров попросив колег зібратися після роботи у скромному кабінеті в Народному домі. По 17-й тут було людно. У настроях переважала стурбованість, але її перемогли цілеспрямованість і бажання невідкладно допомогти армії та територіальній обороні.

Реалії війни, піднесення національної свідомості українців, переосмислення ролі росіян в історії та житті сучасного покоління зробили неприйнятним ще донедавна широке вживання російської мови. Нині вже не почуєш російського шансону в автобусах, не побачиш меню мовою окупанта в кафе, чимало громад демонтують російськомовні написи з офіційних будівель, стел та пам’ятників. Якоюсь мірою це не лише дерусифікація, а друга хвиля декомунізації.

 Як відомо, цивілізовані країни протистоять воєнній агресії росії проти України нафтовими санкціями. Шостий пакет санкцій Єврозоюзу проти рф містить ще одне обмеження щодо її нафти, про яке раніше не повідомляли. ЄС вніс у заходи заборону страхування танкерів з російською нафтою.
Нафтотрейдери та судновласники стверджують, що цей захід — один із найсерйозніших фінансових інструментів впливу Євросоюзу, який він має в розпорядженні, щоб завдати шкоди російській економіці. Адже ці санкції можуть підірвати зусилля росії продавати свою нафту в Азії.

У її автомобілі двоє дітлахів: онук і дівчинка — теж уже майже онучка. Настуня з мамою втекла з рідного Слов’янська і опинилася в Малій Любаші під Костополем. Тут їх прихистила в гостинному домі голова громади Світлана Ковальчук.

«Ми всі разом доставляємо допомогу нашим новим жителям. Садочки ще не працюють, — зніяковіла пані Світлана. — Але їх працівників ми залучили до волонтерства, бо прийняли у громаді майже 300 людей зі сходу та півдня України».

Українці використовують блискучу воєнну стратегію глибокої оборони, яку вони опанували досить швидко. Це істотно сповільнює й заплутує росіян, бо передбачає проведення комплексних атак на кількох рівнях із боку ЗСУ і нерегулярних сил. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу розповів підполковник у відставці Спеціальних сил США Перрі БЛЕКБЕРН.

Напередодні повномасштабної війни я побував в Авдіївці Донецької області. Зустрічався  із захисниками промзони — бійцями 25 окремої Січеславської повітрянодесантної бригади (25 ОПДБр), спілкувався з керівництвом місцевої військово-цивільної адміністрації. Її глава Віталій Барабаш, пам’ятаю, оптимістично розповідав про великі плани міста на 2022 рік, а його заступник Євген Удовенко показав, як Авдіївка чепуриться. Особливо сподобалася мені оновлена найкраща в області школа №2, до оснащення якої долучилася Литовська Республіка і яку урочисто відкрили 2021-го.

Вже сто днів триває ця руйнівна, кровопролитна, нічим не спровокована Україною війна. І весь цей час, щоденно й цілодобово, в її епіцентрі – українські журналісти. Наражаючись на реальні загрози для життя, вони ведуть безперервний про неї репортаж, демонструючи не тільки високі патріотичні почуття, а й зразки сміливості, мужності, відданості своїм професійним обов`язкам.
Трохи більше місяця тому стало відомо, що всім їм Рада Пулітцерівської премії присудила особливу відзнаку – «За відвагу і відданість правді». 

«Ну, ти же панімаєш, што здєсь тєпєрь навсєгда будєт ілі расія ілі атамная бомба!», — вдалася до останнього аргументу чиновниця ОРДО, схиляючи одну з наших колег до співпраці з окупантами. Про тиск та інші моторошні реалії нині окупованої рашистами південної частини Донеччини колега розповіла, вирвавшсь звідти, і з великими труднощами (аж через рф з його фсб) таки виїхала в Україну.