«Із 7.00 у зв’язку із проведенням аварійних ремонтно-відновлювальних робіт на магістральному водоводі діаметром 1400 мм на ділянці від другого до третього підйому Другого донецького водогону можливе скорочення подачі води містам: Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка і Торецьк. Скорочення подачі води можливе до закінчення ремонтно-відновлювальних робіт». 

У минулі роки під час журналістських відряджень часто випадало проїжджати через село Чернеча Слобода тоді Буринського, а тепер Конотопського району на Сумщині. Цей населений пункт завжди вважався одним з найбагатших на різноманітну живність, яку місцеві селяни утримували на власних обійстях. А одним з індикаторів слугували розлогі випаси посеред села, на яких можна було побачити не тільки корів, гусей, качок, а й овець та кіз.

Минулого тижня у Брюсселі оприлюднили документ, на який давно очікували. «Стратегічний компас» — це спільне стратегічне бачення країн Євросоюзу, яке визначає його політику в галузі безпеки та оборони на наступні 5—10 років. У ньому столиці виклали оцінки загроз безпеці й спробували виробити спільний план, спрямований на посилення військового потенціалу ЄС. 

Цими вихідними у канадському місті Галіфаксі відбувся Міжнародний безпековий форум. Цей щорічний захід залучає до невеликого канадського міста на узбережжі Атлантичного океану сотні знаних експертів та можновладців у галузі безпеки і оборони з усього світу. Цього року Україну на форумі представляла делегація урядовців на чолі із Секретарем Ради національної безпеки і оборони Олексієм ДАНІЛОВИМ. По завершенні форуму Укрінформ розпитав у нього про переговори, ставлення до України в західному світі та інші актуальні міжнародні питання.

На переконання австрійського економіста Гюнтера Фелінгера, найбільше історичне досягнення України — укладена у 2016 році Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом, яка уможливила важливі реформи у країні та заклала підвалини для інших. А двома роками раніше українці зробили найважливіший вибір — залишили «рускій мір» на користь приєднання до вільного світу.

На Тернопільщині чи не найбільш успішно втілюють проєкт реформування закладів інституційного догляду та виховання дітей. Домоглися за останні два з половиною роки зменшення на майже 40% кількості хлопчиків і дівчаток, які цілодобово перебувають в інтернатах. Нині в області стали шукати сім’ї, які можуть узяти під патронат дітей, що потрапили у несприятливі обставини. Що таке родинний патронат —  робота, покликання чи шанс зберегти для дитини сім’ю?

COVID-19 лютує у світі та Україні вже другий рік. Він періодично мутує, спричиняючи нові дедалі потужніші хвилі пандемії. Хвороба шириться швидко, її перебіг ускладнюється й подовжується, людських жертв більшає. Держави зазнають значних економічних збитків. 

На тлі загрози з боку Росії, що загострюється фактично день у день на білорусько-польському й особливо на українсько-російському кордонах, постає питання організованого захисту. І від прямої воєнної загрози країни-агресора, і від створюваних нею гібридних викликів. Західні аналітики вважають листопадове загострення найбільшим з весни 2014 року. Тому дедалі глибшим стає розуміння колективної безпеки навіть поза межами 

19-річний Дмитро Паригузич так вправно виймає з печі духмяні булочки, як досвідчений у кондитерській справі. Поруч із непідробним задоволенням працює 21-річна Ганна Невірковець. Далі — Максим Мороз та Ярослав Костюкевич. Трудовий шлях шести молодих людей тут, у харчоблоці Рівненської центральної міської лікарні, тільки починається. Треба бачити, як горять очі хлопців і дівчат, які тепер почуваються потрібними.

Тернопільщина, яка входить у ТОП-10 успішних областей України з будівництва інвестиційних та інфраструктурних проєктів, має добрі перспективи підніматися далі в рейтингах серед регіонів. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час пресбрифінгу за підсумками робочої поїздки в Тернопільську область.