За законопроектом «Про обіг сільськогосподарських земель», з яким Держземагентство почало ознайомлювати громадськість на своєму сайті у липні, пріоритетне право викупити землю у фізосіб з відкриттям ринку землі матимуть держава, місцеві ради і ДЗБ. Такі обмеження, за словами начальника управління ринку та оцінки земель Держземагентства Юрія Никитенка, потрібні, щоб зняти надлишок землі з ринку й убезпечитись від спекуляцій, наблизити ціни за гектар за допомогою банківських інструментів до середньоєвропейських.  

Лише за перше півріччя цього року єдиний в Україні розробник і виробник турбогенераторів і гідрогенераторів для електростанцій, устаткування для залізниць і міськелектротранспорту, великих електричних машин Державне підприємство завод «Електроважмаш» інвестував у нове устаткування 56 мільйонів гривень. Щороку на ці потреби, згідно з програмою модернізації виробництва, він готовий витрачати по 80 мільйонів гривень.
Розуміння того, що багато замовлень приносять не лише прибутки, а й чималі затрати, прийшло до заводчан  ще два роки тому. Саме на той час портфель Електроважмашу почав заповнюватися стрімкіше, ніж зазвичай, і  нині підприємство  забезпечило себе роботою аж до 2017-го. Обсяг його виробництва тільки цього року становить понад два мільярди гривень, збільшившись на 50 відсотків.  Із  такими темпами замовлень стало важко працювати на старому обладнанні, яке не міняли тут упродовж десятиліть. 

За останні роки на Миколаївщині пожвавилося житлове будівництво. Спеціалісти зазначають, що основні чинники активності будівельників — державні ініціативи зі зведення доступного житла та ідеї іпотечного кредитування, які знайшли розуміння і серед громадян, і серед девелоперів. Також завдяки новим програмам набули нового життя будинки-довгобуди.
У рамках реалізації програми доступного житла торік здано в експлуатацію 64-квартирний житловий будинок на вул. Архітектора Старова, 14-а у Миколаєві загальною площею у 4260 квадратних метрів. На сьогодні вже майже 60 родин, що живуть в області, стали власниками таких квартир. Ще понад 20 сімей подали повні пакети документів для участі у програмі щодо здешевлення вартості іпотечних кредитів. Будівельники області готові забезпечити всіх охочих новими сучасними комфортними квартирами. 

Перебуваючи з робочою поїздкою у Херсонській області, віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул провів низку нарад та побував на кількох об’єктах. Так, під час наради щодо виробництва в Україні сучасної сільськогосподарської техніки урядовець заявив, що в рамках Нацпроекту «Зерно України», ініційованого Президентом, на Херсонському машинобудівному заводі спільно із компанією «CLAAS» (Німеччина) розпочалося виробництво сучасних зернозбиральних комбайнів «Скіф-Тукано 440». «Відтепер наші аграрії зможуть працювати на якісній техніці українського виробництва. Це реальний приклад імпортозаміщення. Ми хочемо, щоб на виробах, які відповідають найвищим стандартам якості, — і на комбайнах, і на «Мерседесах» — був напис «Зроблено в Україні», — сказав віце-прем’єр.  

Акціонерні товариства (АТ) 2011 року сплатили дивідендів на 22,34 мільйона гривень, що на 70,5%  більше, ніж у 2010-му. Про це свідчить аналіз фінансової діяльності АТ за результатами наданих до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР)  8735 регулярних річних звітів. Інформацію щодо дивідендних виплат за 2012 рік комісія аналізуватиме у жовтні.
«Акціонерні товариства  в останні роки ведуть консервативну дивідендну політику через несприятливе фінансове становище українських підприємств. Більшість компаній реінвестує весь прибуток у розвиток бізнесу або не розподіляє його», — зазначає директор департаменту корпоративного управління та корпоративних фінансів НКЦПФР Алла Папаіка.  

Київську телевежу видно з будь-якого району міста. І це не дивно. Така споруда заввишки 385 метрів — лише одна з-поміж веж в Україні та на 9-му місці у світі.
Вона побила рекорд знаменитої Ейфелевої вежі, однак не «доросла» до Останкінської, висота якої 500 метрів. Зате пальму першості отримала за унікальність: стала першою у світі суцільнозварною вежею.

У рамках заходу здійснено тестову поїздку за маршрутом Полтава—Харків, під час якої продемонстровано основні технічні характеристики поїзда Крюківського вагонобудівного заводу (КВБЗ) ЕКр-1: рух зі швидкістю до 160 км/год, робота систем безпеки та контролю, забезпечення безупинного руху при переході з ділянки із змінним струмом на ділянку з постійним струмом та навпаки, комфортабельність у різних класах вагонів та додаткові зручності для пасажирів.
Участь у заході взяли голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислав Каськів, представники ДП «Повітряний експрес», Мінінфраструктури, Укрзалізниці та Крюківського ВБЗ. За підсумками тестування представлено звіт, що продемонстрував відповідність потяга технічним параметрам Нацпроекту «Повітряний експрес» та зафіксував основні технічні показники електропоїзда. 

Підтримка національного виробника через низку державних цільових програм  повинна стати одним з найефективніших чинників інтенсивного розвитку економіки України. Саме таке завдання ставив уряд, ініціюючи їх створення.
В аграрному секторі, зокрема, «Державна цільова програма реалізації технічної політики в агропромисловому комплексі на період до 2015 року на підтримку українських сільгоспвиробників та підприємств машинобудівельної галузі» спрямована на  забезпечення українських аграріїв сільгосптехнікою вітчизняного виробництва через фінансовий лізинг. Цей документ на державному рівні підкріпили відповідними ресурсами — протягом  2010—2012 рр. на його виконання  було виділено 940,7 млн грн. Головними розпорядниками коштів, виділених на реалізацію програми, та виконавцями запланованих  заходів були Міністерство аграрної політики та продовольства України і ПАТ НАК «Украгролізинг». За їх рахунок придбано 5775 одиниць сільгосптехніки. В тому числі 211 зернозбиральних комбайнів, 560 тракторів та іншу сільськогосподарську техніку. 

Необхідність будівництва мостового переходу постала  давно. Щороку зростають потоки транзитного автотранспорту через Миколаїв, а пропускна здатність двох існуючих мостів через річки Південний Буг та Інгул вже не відповідає вимогам часу. Водночас місто має важливе значення у транспортній інфраструктурі країни. Адже воно розташоване на перехресті п’яти магістральних доріг, з яких дві є транспортними коридорами, що зв’язують Європу з Азією. А мости, побудовані в 1964-му та 1980 роках, незважаючи на свою красу та купу технічних на той час переваг, сьогодні не в змозі виконати головну функцію — безпечний пропуск транспорту через Миколаїв. Під час будівництва мости були розраховані на значно менші навантаження, адже такої кількості великовагового транспорту тоді ще просто не було. 

Мабуть, українським виробникам, які експортують свою продукцію в країни Митного союзу і передусім у Росію, варто бути готовими до того, що в будь-який момент перед ними може загорітися червоний сигнал світлофора. Як це вже траплялося не раз протягом останніх десяти років. І хоча причини таких дій російської сторони можуть лежати і в політичній площині, про це ніхто з керівництва російської влади вголос ніколи не говорить. Основний наголос роблять на турботі про російського споживача.