Є час відправляти овець на полонини і є час їх звідти повертати на ферми до села. Так ведеться споконвіку. Карпатські вівчарі, незалежно від країни, де проживають, називають цей благословенний час літування отар у горах редиком, як називали його їхні прадіди. «Карпатський редик-2013» збирає газдів з усіх Карпат, щоб нагадати їм і усьому світові про самобутню вівчарську культуру, а також для того, щоб цю культуру розвивати. 
Тож із травня до самої осені гірськими полонинами Словаччини та Чехії, нашого Прикарпаття і Закарпаття, румунської Трансильванії, польського Підкарпатського воєводства триватиме безпрецедентна мандрівка 300 овець і міжнародної команди вівчарів. 

Днями під час п’ятої міжнародної конференції «Агробізнес України», організованої Інститутом Адама Сміта, голова Держземагентства Сергій Тимченко заявив про потребу збільшити вдесятеро податок за землю. На його думку, нинішній його розмір — 12 гривень за 1 гектар сільгоспземель — мізерний, і його було б доцільно збільшити до 120 гривень і так наповнити місцеві бюджети. «На сьогодні це менш ніж 1,5 євро за гектар на рік, — наголосив він, перевівши розмір податку за ріллю у зрозумілу для іноземців валюту, адже в залі було чимало представників міжнародних компаній.

Нагадаємо, у січні Мінфін уже виходив з подібною ініціативою, але тоді апетити були меншими. У законопроекті «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стягнення плати за землю)», розробленому Мінфіном, передба- чалося потрійне збільшення ставки податку на земельні ділянки сільгоспугідь (незалежно від місця розташування) з 1 січня 2014 року.

Українські підприємства, які займаються випуском та складанням автомобілів, отримали шанс на відродження. Це пов’язано з введенням з 13 квітня цього року мит  на імпортовані автівки, про що вже писав «УК» (тоді ми надавали також точку зору й імпортерів та дилерів, які були вкрай схвильованими таким рішенням уряду). Більш докладно те, як введення мит вплине на виробництво авто в Україні, вирішили обговорити  учасники «круглого столу» під час розгляду питання «Чи може Україна виробляти конкурентоздатні автомобілі?», який пройшов днями.
Віце-президент Асоціації «Укравтопром» Юхим Хазан упевнений в тому, що такий крок треба було зробити набагато раніше. 

Кияни, які регулярно пересуваються вулицями столиці на власних автомобілях, гадаю, досі згадують понеділок 24 грудня торік як свій страшний сон. Чим так примітний цей день, спитаєте? Для мене особисто тим, що якраз під вечір, добираючись із центру міста додому після роботи, я цілком свідомо порушила Правила дорожнього руху відразу за площею Перемоги, поїхавши, як кажуть водії, на «цеглину», бо іншої можливості потрапити на дорогу, що тягнеться уздовж швидкісного трамваю, просто не було. А вдома опинилася аж через три з половиною години, хоч зазвичай витрачаю на цей шлях щонайбільше 30—40 хвилин.  

В українському суспільстві триває жваве обговорення майбутнього підписання Україною договору про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС. І слід зазначити, що противників такого акту серед політиків та економістів наразі набагато більше, ніж прибічників.

Приміром, екс-міністр фінансів Віктор Суслов вважає, що українські парламентарії, які нещодавно більш ніж 300 голосами висловилися за європейський шлях розвитку нашої країни, вчинили неправильно. 

Кожної весни більшість споживачів замислюється над зміною гардеробу. Будучи патріотами, журналісти «Урядового кур’єра» вирушили на пошуки речей та взуття від українських виробників. Шукали в трьох містах: Києві, Харкові й Одесі. Як з’ясувалося, знайти цих виробників нелегко. 

Про це під час прес-конференції у Кабміні повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості України Едуард Ставицький.
Пріоритетами стануть: розвиток галузевої інфраструктури, нарощування експортного потенціалу, збільшення генеруючих потужностей. «На цю мету в 2010—2012 рр. у галузь уже залучено інвестицій майже на два мільярди доларів», — зазначив він.
Серед головних проектів — збереження цілісності Об’єднаної енергетичної системи країни та її синхронізація з Європейською мережею системних операторів передачі електроенергії. «Також це модернізація і реконструкція наявних генеруючих потужностей ТЕС і ТЕЦ з продовженням терміну служби обладнання на 15—20 років і зі скороченням питомої витрати палива.

Справи із залученням іноземних інвестицій в Україні останнім часом не дуже добрі, і цю проблему треба розв’язувати. Саме це стало лейтмотивом «круглого столу» «Інвестиційний та бізнес-клімат в Україні очима влади та інвесторів: чи відбулися суттєві зміни на краще?», який нещодавно відбувся в Києві.
Як вважає заступник директора Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) в Україні Грем Хатчісон, банк не зможе надавати підтримку Україні на тому самому рівні, як і зараз, якщо питання з корупцією не буде вирішено. «Раніше в ЄБРР заявляли, що готові зберегти розмір щорічних інвестицій в українську економіку — мільярд євро, якщо в країні поліпшуватиметься інвестиційний клімат. В ЄБРР відзначали погіршення інвестиційного клімату в Україні через діяльність податкової, митної та судової систем», — наголосив він.

 

Нині в суспільстві активно обговорюють питання можливої девальвації гривні. Чимало експертів схильні вважати, що цього найближчим часом не станеться, є й такі, що доводять зворотне.

На думку аналітика інвестиційної компанії Dragon Capital Олени Білан, терміни девальвації української валюти, за її оцінками, змістилися на осінь 2013 року. «У лютому Нацбанк витратив на підтримку гривні до 400 мільйонів доларів золотовалютних резервів (ЗВР). Ми прогнозуємо, що такі резерви цього року скоротяться до 22 мільярдів доларів також задля досягнення мети стабільності гривні», — додає вона. 

Ідея створення консорціуму з управління нашою ГТС бере свій початок з 2000 року. Це питання, починаючи з керівництва держави і закінчуючи пересічними громадянами, хоч як дивно, турбувало всіх. Озвучували різні варіанти угоди: тристоронньої у складі Україна—Росія—ЄС, або двосторонньої — без Європейського Союзу. Проте ясності у цьому процесі немає і досі. Це дуже нагадує байку про лебедя, рака, щуку і віз — газотранспортний.