Економіка

  • Іван ШЕВЧУК

    Точки майбутнього зростання чи оази серед промислової пустелі?

    Для Одеси вільна економічна зона (ВЕЗ) — це, крім іншого, ще й певний історичний символ процвітання, що походить від запровадженого ще 1817 року режиму порто-франко, який сприяв тодішньому піднесенню міста. Втім, навіть згадуючи славні діяння градоначальника графа Ланжерона, нинішні апологети вільної зони, звісно ж, роблять акцент на її суто економічних перевагах, як-то залучення інвестицій та створення точок зростання для всієї економіки країни. 

  • Владислав КИРЕЙ

    Жива копійка тримає на плаву

    Пізня весна, що настала лише у другій половині квітня, таки змусила хліборобів трохи похвилюватися.
    — Тільки вийдемо в поле, — розповідає директор Богуславецького СТОВ «Прогрес», що в Золотоніському районі на Черкащині, Василь Лисенко, — так і загрузнемо.
    Нарешті після кількох тижнів очікування земля підсохла й прийняла у своє лоно насіння, що його ретельно підготували аграрники. Ранні зернові та кормові культури посіяли швидко, адже тепла днина блискавично забирає вологу із грунту. Кожен хлібороб знає, наскільки це важливо для майбутнього врожаю. А що він неодмінно буде вагомим, Василь Федорович, як і його колеги, впевнені. Бо не перший рік господарюють на землі. Тут навіть в не дуже сприятливі роки, яким видався й минулий, одержують стільки збіжжя, що вистачає й на продаж, і, головне, на забезпечення кормами свого головного цеху — тваринницького. 

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    Хабар вже не вважається чимось неетичним

    Федерація роботодавців України розробила національний реєстр контролюючих органів. За словами заступника голови федерації Олексія Мірошниченка, відтепер кожен підприємець може зайти на сайт reestr.fru.org.ua та безплатно отримати всю інформацію про ці органи — їхні повноваження, підстави, періодичність, тривалість, предмет перевірок, а також про документи, які підлягають перевірці, відповідальність суб’єктів господарювання. Останні мають можливість повідомити федерацію про неправомірні дії контролерів, заповнивши на сайті анкету, на яку організація обов’язково відреагує.  

  • Сергій МАМЕДОВ: «Системний підхід дуже швидко дає позитивний результат»

    Нещодавно делегація Незалежної асоціації банків України (НАБУ) відвідала Мінськ, де побувала в гостях у Національного банку Республіки Білорусь (НБРБ) і підписала Меморандум про партнерство та співпрацю з Асоціацією білоруських банків (АББ). Голова делегації, Виконавчий директор НАБУ Сергій Мамедов розповів  кореспонденту «Урядового кур’єра» про специфіку роботи банківської системи наших сусідів, рівень фінансової грамотності білорусів і перспективи двостороннього співробітництва.  

  • Віталій ЧЕПІЖКО

    Пальне стане дешевшим?

     

    «Ми домовилися з нафтотрейдерами про зниження ціни на соціальні марки пального — А-95 та дизельне пальне. До кінця поточного місяця опрацюємо зміни до формули (формування ціни), врахуємо інфляційну складову та інвестиційну складову. Ціни повинні бути знижені до того рівня, про який ми раніше домовлялися», — таку заяву зробив міністр Міненерговугілля Едуард Ставицький.
    Він вважає, що справедлива ціна на А-95 перебуває між 10,5 та 11 гривнями за літр, однак зараз майже всі учасники ринку «вийшли за ці межі».

     

  • Віталій ЧЕПІЖКО

    Як поєднати ціну і якість?

    Відповідне рішення  ухвалено  в рамках п’ятого засідання міжнародної робочої групи з вивчення питань ціноутворення , що днями відбулося  у Києві.  Ідея створення такої компанії належить фахівцям австрійського і російського антимонопольних відомств. Сформувати єдину базу даних, а також єдину методологію оцінювання ризиків у процесі ціноутворення на ринку нафтопродуктів — таке головне завдання.  
    «Такі системи дають змогу  оцінювати стан ринку на предмет домінування кількох господарюючих суб’єктів на ринку — як на локальному рівні, загальнодержавному, так і на світовому ринку», — зазначив один зі співавторів ідеї, заступник керівника Федеральної антимонопольної служби Росії Анатолій Голомолзін.

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    І «допотопний» тролейбус може радувати зір

    У  Полтаві електротранспорт працює чітко, як швейцарський годинник. Справніше навіть, ніж у Києві. До того ж він поки що залишається одним з найдешевших у державі. Проїзд у тролейбусі — 1 гривня 25 копійок, та й зовнішній і внутрішній вигляд у них радує око.
    — Робимо все можливе для того, щоб у тролейбуси було приємно заходити, хотілося в них їздити, — розповідає начальник КП «Полтаваелектроавтотранс» Євгеній Зайцев. — До кінця року за рахунок оборотних коштів підприємства плануємо капітально відремонтувати ще 3 тролейбуси. А за півмільйона, які нам дало місто, придбаємо машину для обслуговування контактної мережі.  

  • Лілія ПАВЕЛКО: «Тютюновий акциз наповнив держбюджет»

    Тільки за І квартал 2013 року фахівці Міністерства доходів і зборів зібрали до державного бюджету акцизного податку на загальну суму 7,3 мільярда гривень. Сума доволі значна. Це більше, ніж річний бюджет таких великих структур, як Міністерство закордонних справ та Міністерство юстиції, разом узятих.
    При цьому, як зазначив перший заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський, серед усіх податків саме акциз став лідером із приросту надходжень. «Приріст загального доходу від акцизу порівняно з минулим періодом становить 43,5%», — заявив він. 

  • Іван ШЕВЧУК

    Нафтопереробне дежа вю

    Здається, це було нещодавно. Одеський нафтопереробний завод у присутності високих гостей і з великими сподіваннями запускали, аби невдовзі знову ставити його на прикіл. Тоді, у квітні 2008-го, запускати завод після кількарічної реконструкції приїхав навіть тодішній глава держави. Втім, вже наприкінці 2010 року завод знову зупинився — через низьку рентабельність і несприятливу кон’юнктуру українського ринку, як пояснив тодішній власник підприємства російська компанія «Лукойл». Нині вона продала свій одеський актив Східно-Європейській паливно-енергетичній компанії , яка і взялася вкотре запускати виробництво. Чи є вагомі причини розраховувати на те, що старт-2013, вже з новим господарем, стане для одеського НПЗ більш вдалим?  

  • Олег ГРОМОВ

    Тимчасовість зниження може бути реальною

    В Україні триває падіння депозитних ставок, включаючи продукти для фізичних осіб. Слід нагадати цікаву думку, яку висловив ще наприкінці минулого року голова правління банку «Фінанси та кредит» Володимир Хливнюк.
    «Можу послатися на досвід 2011 року, коли за 9 місяців (з листопада 2011 по червень 2012 року) рівень відсоткових ставок за депозитами в гривні знизився з 20 до 14%. Немає під∂рунтя вважати, що зниження ставок в 2013 році буде більш стрімким. В умовах загальної фінансової нестабільності нашої економіки не думаю, що ми опустимося до 15%», — зазначив він.