Один із селищних голів Рівненщини розповів, що змушений оформити працівників виконкому у штат школи (наприклад лаборантами) чи бібліотек. Тобто насправді вони виконують усю необхідну роботу в апараті селищної ради, а мінімальну (!) заробітну плату отримують у тій-таки школі чи в іншій організації.
Він пояснив, що це єдиний вихід, аби виконати делеговані державою повноваження за тих умов, що створила для нас сама ж держава.
Виявляється, ось уже майже чотири роки потреби на утримання апаратів органів місцевого самоврядування фінансують лише на рівні 30%. Починаючи з 2011-го, коли було внесено зміни в постанову Кабміну №1149 «Деякі питання розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів». Відтоді зважають тільки на типову штатну чисельність рад у містах районного значення, а, скажімо, кількість працівників сільських рад залежить від кількості населення. І на цьому тлі — реформа, основою якої є місцеве самоврядування? А в самоврядуванні, виходить, є чорні й білі, самоврядні й самоврядніші?

Про перші 100 днів роботи Валерії Гонтаревої на посаді голови правління Нацбанку України, що припало на останні вихідні вересня, говорила не сама «ювілярка», а експерти й деякі банкіри. І з їхніх вуст на адресу керманича головного фінансового регулятора країни звучало значно більше критики, ніж позитиву. 
Майже місяць тому керівник Нацбанку, відповідаючи на запитання журналістів, зазначала, що в нас усі люблять говорити про перші 100 днів роботи, проте в неї немає таких планів. «Але в мене є плани, які ми втілюємо в життя якомога швидше. Тому мають вигляд річного плану, а все, що не вкладається, переміщується далі, в середньостроковий орієнтир на наступні 3—5 років. Думаю, незабаром ми його оприлюднимо, і всі його бачитимуть», — зазначала вона. 

На початку вересня Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (БКУ) та деяких інших законодавчих актів України» (реєстраційний №4160). На думку більшості опитаних «УК» експертів, документ має «технічний» характер і не передбачає системних змін. Новації вносять більше неузгодженостей, ніж удосконалюють норми Бюджетного кодексу, а це може призвести до негативних наслідків для всієї системи органів державної влади в країні. 

Через значну кількість фізичних та юридичних осіб, які стикаються з процедурою ліквідації банків, процес виведення неплатоспроможних банків з ринку набуває суспільного значення. Так, за даними Національного банку України, станом на 3 вересня цього року у стадії ліквідації перебувають 17 банків (у тому числі «Брокбізнесбанк», «Банк Форум», «Банк «Столиця» та інші).  Ще 15 — у стадії завершення ліквідації. Щодо семи банків протягом лише червня—вересня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), це зокрема «КБ «Актив-Банк», «Терра Банк», «Банк Золоті Ворота».  

Що таке економічна реформа? За багатьма бюджетними новаціями міський голова Іллічівська Валерій Хмельнюк бачить просто намір залатати діри в державній скарбниці. Ще з радянських часів Валерій Якович обіймав серйозні управлінські посади, а портове містечко на Одещині він очолює вже 20 років поспіль — чи не рекордний для країни показник?

Те, що зараз хочуть зробити з податковою базою громад, він порівнює з сюжетом казки про вершки та корінці: «Держава свого часу віддала нам податок на доходи — тому що зарплати тоді не платили. Тепер нам намагаються повернути частину податку на прибуток (а чи є він на приватних підприємствах?) і забрати 25% податку на доходи». 

З 11 вересня всі валютні надходження з-за кордону фізичні особи, які мешкають в Україні, отримують лише в гривнях. 
Саме так розпорядився Нацбанк своєю постановою №540. Щоправда, вона діятиме поки що протягом трьох місяців. Певна річ, таке нововведення вдарить по пересічних людях, які кров’ю та потом заробляють гроші в далекому та близькому закордонні і пересилають їх в Україну своїм батькам, дітям тощо.  «УК» побіжно вже звертався до цієї теми. Тепер ми хочемо розібратися в цьому нововведенні докладніше.

Про це під час «круглого столу» в Українському кризовому медіа-центрі повідомила голова Нацбанку Валерія Гонтарева. Вона уточнила, що 0,5 мільярда доларів уже надійшло від СБ у вересні під програму Фонду і ще стільки ж має надійти. 

Головний податківець Буковини з покоління енергійних молодих людей, які розпочинали трудовий шлях із завзятого випробовування себе у підприємницькій діяльності. Тож йому не з чужих розмов відомо, як важко буває бізнесу пробиватися крізь терни податкового та адміністративного тиску. 
Як налагодити  належне порозуміння між владою та бізнесом заради обопільної користі, спрямованої на зміцнення економіки та побудови держави у новому європейському форматі? Про це в розмові з виконуючим обов’язки начальника Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області Михайлом СЕНИЧАКОМ.

Із середини цього тижня курс долара до гривні вийшов на показники 12,4—12,8 гривні за долар завдяки спільним зусиллям комерційних банків і Нацбанку України (НБУ).  Нагадаємо, що НБУ і 40 найбільших українських банків на спільній нараді домовилися підтримувати обмінний курс гривні на рівні  12,4—12,9 гривні за долар. На думку банківської спільноти, саме такий курс є об’єктивним. Крім того, учасники цієї зустрічі погодилися, що згуртованість і консолідація регулятора та учасників ринку доводить свою ефективність і справді потрібна в складних умовах воєнного стану української економіки.  

В умовах перебування нашої держави у стані неоголошеної війни влада змушена шукати шляхи додаткового залучення коштів від населення для озброєння української армії. Мінфін оцінює витрати на Антитерористичну операцію (АТО) в 1,5 мільярда гривень на місяць, а Президент Петро Порошенко оцінив щоденні витрати на АТО в 70 мільйонів гривень. Саме «військові» облігації та «військові» казначейські зобов’язання (КЗ) стали дієвими механізмами наповнення держбюджету. За кошти, залучені від останніх, наприклад, закуповують бронежилети для наших бійців. Оскільки «військові» облігації часто плутають з «військовими» казначейськими зобов’язаннями, «УК» звернувся до керівника апарату Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Оксани Сахнацької з проханням пояснити для наших читачів різницю між цими видами цінних паперів, розповісти про їхні особливості.