З 11 вересня всі валютні надходження з-за кордону фізичні особи, які мешкають в Україні, отримують лише в гривнях. 

Саме так розпорядився Нацбанк своєю постановою №540. Щоправда, вона діятиме поки що протягом трьох місяців. Певна річ, таке нововведення вдарить по пересічних людях, які кров’ю та потом заробляють гроші в далекому та близькому закордонні і пересилають їх в Україну своїм батькам, дітям тощо.  «УК» побіжно вже звертався до цієї теми. Тепер ми хочемо розібратися в цьому нововведенні докладніше.

За інформацією різних джерел, 90% саме таких коштів становлять перекази рідним, і зрозуміло, що у нас, як і завжди, латають різного роду «дірки» у бюджетах небагаті люді. Звісно, що такі перекази не робитимуть багаті люди і тим паче олігархи.

Регулятор же своєю чергою впевнений, що такий захід спрямовано на зниження потреби банків у будь-якій твердій валюті для задоволення попиту на неї з боку населення.

Подвійне оподаткування

Які ж наслідки матиме така норма для звичайних громадян і для держави в цілому?

Радник голови Держінспекції з питань прав споживачів Михайло Стрельніков вважає, що, по суті, пересічних людей у нас у цьому випадку обберуть двічі. Спершу при конвертації доларів або євро в нацвалюту, адже вона відбуватиметься за ринковим курсом комерційних банків. У другому ж випадку споживачі втрачатимуть, коли купуватимуть валюту в нашій країні, адже вони зобов’язані сплатити податковий збір на її закупівлю.

З одного боку, зрозуміла і позиція Нацбанку в цьому питанні — адже країна переживає дуже непрості часи і потребує постійних вливань до бюджету з різних джерел. До речі, експерти впевнені, що такі конвертації з валюти в гривню є не чим іншим, як звичайним податком.

З іншого боку, суми, які надсилають поштовими та іншими видами переказів з різних країн світу в Україну, і дійсно вражають. Приміром, у першому кварталі 2014 року обсяг таких переказів сягнув 1,6 мільярда доларів. Це навіть більше, ніж сума другого траншу кредитів МВФ, який дорівнював 1,4 мільярда доларів. Годі й казати про прямі іноземні інвестиції (ПІІ) за цей період часу — перекази від родичів додому, на рідну Україну вдвічі більші, ніж ПІІ. Тож не можна недо?оцінювати колосального впливу грошових переказів на економіку країни.

Надходження зменшаться

Чи справдяться такі кроки Нацбанку?

Чимало експертів впевнені, що наміри регулятора стабілізувати грошово-кредитний сегмент ринку такими діями не дадуть позитивного результату. Навпаки, буде лише негатив. Адже сама сутність поштових та електронних переказів полягає в тому, що вони є, так би мовити, секретними. Так, людям, які хочуть надіслати кошти з-за кордону в Україну, і тим, хто їх отримає в нашій країні, не треба відкривати спеціальні рахунки. Але є інші аспекти, які не на «руку» такому нововведенню Нацбанку.

Зокрема, економіст Віктор Бережний пояснив кореспонденту «УК», що така конвертація насамперед призведе до того, що в Україну надходитиме менше валюти з-за кордону. «Цей дуже цікавий сегмент ринку, який значною мірою допомагає економіці нашої держави, просто піде в тінь», — підсумовує експерт.

Щоправда, задля справедливості треба зазначити, що є експерти, які не бачать у цьому проблем і тим більше великого негативу. Приміром, старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь вважає, що гастарбайтери аж ніяк не повинні постраждати. На його думку, родичі, які отримують кошти з-за кордону, з одного боку, всіляко економлять, а з іншого — просто обмінюють валюту на гривню з метою здійснення різного роду покупок.

І з такою думкою експерта можна цілком погодитися, адже отримувачі грошей з-за кордону, як правило, в Україні ніде не працюють, або працюють, як кажуть, за копійки, чекаючи помочі «з-за океану».

Тим більше, як вважає Олександр Жолудь, такі українські «бідні родичі» не відкривають валютних депозитів. Хоча з цією думкою аналітика можна і не погодитися. В наш скрутний час, коли відбувається девальвація гривні, родичі гастарбайтерів навпаки можуть робити валютні вклади в банках. Адже за такі депозити можна бути бодай відносно спокійними. 

А от хто справді виграє від упровадження в життя такого нововведення, то це банкіри. Адже завдяки новим правилам отримання переказів фінансові установи мають зекономити трохи більш як 4 мільярди доларів своєї ліквідності.

Однак не потрібно забувати й про інше — гастарбайтери дійсно рятували економіку нашої країни протягом багатьох років. Саме їхні кошти нівелювали дефіцит валюти в платіжному балансі. Тому це питання треба вирішувати, добре все обміркувавши. Щоб дізнатися, які обсяги переказів після такого нововведення будуть бодай до зими, чекати залишилося недовго. Можливо, цю норму через  місяць взагалі скасують.