Через значну кількість фізичних та юридичних осіб, які стикаються з процедурою ліквідації банків, процес виведення неплатоспроможних банків з ринку набуває суспільного значення. Так, за даними Національного банку України, станом на 3 вересня цього року у стадії ліквідації перебувають 17 банків (у тому числі «Брокбізнесбанк», «Банк Форум», «Банк «Столиця» та інші). Ще 15 — у стадії завершення ліквідації. Щодо семи банків протягом лише червня—вересня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), це зокрема «КБ «Актив-Банк», «Терра Банк», «Банк Золоті Ворота». Згідно з даними фінансової звітності банків станом на 1 січня 2014 року, оприлюдненими на сайті НБУ, зобов’язання банків, які зараз перебувають у стадії ліквідації (за неповним переліком), перед клієнтами становлять 23 мільярди гривень (перед юрособами — 9,2 мільярда гривень, перед фізособами — 13,8 мільярда гривень). Кредити, надані клієнтам у цих банках, сягають 41,4 мільярда гривень.
Знизити ризики
Діяльність тимчасових адміністраторів та ліквідаторів регулюється законами України «Про банки і банківську діяльність» та «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Завданням уповноважених осіб (тимчасових адміністраторів та ліквідаторів) є збереження активів банків для реалізації, формування реєстрів дебіторів та кредиторів. Якщо контроль за виконанням зобов’язань банків перед фізичними особами здійснює ФГВФО, то забезпечення повернення значних коштів із поточних рахунків юридичних осіб є прямим обов’язком тимчасових адміністраторів та ліквідаторів, у тому числі справедливий рух черг кредиторів відповідно до вимог законодавства.
Діяльність ліквідаторів банків, за наявності значної кількості клієнтів банків, не можлива без спеціалізованого програмного забезпечення «Операційний день банку» (ОДБ), експлуатація якого здійснюється на підставі договору банку з розробником програмного забезпечення. Саме ОДБ у складі автоматизованої банківської системи забезпечує процеси збору, реєстрації, передачі, обробки, збереження та актуалізації даних про операції банку з клієнтами та контрагентами.
У вітчизняних банках та банках з іноземним капіталом здебільшого встановлено продукти вітчизняних розробників та системи ОДБ іноземних розробників. Відповідно до ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», до завершення ліквідації неплатоспроможного банку (яка має завершитися у строк від 1 до 3 років) уповноважена особа Фонду зобов’язана забезпечити збереженість архівних документів неплатоспроможного банку і передати їх на зберігання до Національного банку України. Однак закон не відповідає на запитання, що відбувається з електронними архівами та базами клієнтів після закінчення процедури ліквідації, хто і яким чином забезпечує зберігання, цілісність, доступність та захищеність баз даних, у яких відображено записи про операції банку на всіх етапах його існування та ліквідації.
Потрібні зміни до договорів
На нашу думку, діяльність ліквідаторів та спеціалізованих установ, створених для погашення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банку, має починатися з внесення змін до договорів із розробниками ОДБ банку для забезпечення відповідного функціонування спеціалізованого програмного забезпечення на відповідному етапі існування банку.
Тобто має бути процедура передачі засобів доступу до електронних архівів та баз від тимчасового адміністратора, ліквідатора, спеціалізованої установи з підтвердженням збереження, доступності та захисту персональних даних. Процедура має супроводжуватися визначенням відповідальності посадових осіб банку та розробників спеціалізованого програмного забезпечення за функціонування електронних активів та баз даних банку, який ліквідується. Така процедура забезпечує права розробників та під∂рунтя для діяльності ліквідаторів.
Наявність змін до договорів та працездатність електронних архівів і баз на кожному етапі виведення неплатоспроможного банку з ринку може підтверджуватися незалежними аудиторськими компаніями, які мають у своєму складі фахівців із відповідною кваліфікацією з аудиту інформаційних систем. Персональна відповідальність тимчасових адміністраторів, ліквідаторів, керівників спеціалізованих установ, розробників програмного забезпечення, аудиторських компаній дасть змогу зберегти повноту та цілісність інформації про діяльність банку на всіх етапах його існування та ліквідації, що є надзвичайно важливим для виконання банком зобов’язань перед клієнтами та вкладниками.
Ірина ЖУЧКОВА,
Анастасія КОНОПЛЬОВА
для
«Урядового кур’єра»
Ми в Google+