Медицина

  • На профілактику бракує часу

    До педіатра першої черкаської дитячої поліклініки Лариси Чебурахіної — завжди черга. Щоправда, чекати на прийом до досвідченого лікаря надто довго не доводиться. Малюки ж, одного разу побувавши в Лариси Василівни, завжди охоче відвідують її знову. Мами також задоволені: кваліфікований фахівець дуже уважно ставиться до кожного маленького пацієнта, вміє точно діагностувати захворювання, терпляче роз’яснити особливості лікування. Батьки знають, що лікар завжди надасть вичерпну консультацію, не рахуючись з особистим часом, поїде на терміновий виклик, сама за потреби зателефонує.  

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Валерія КУКСА: «Щоб його помітили, син просив покарати»

    Життя стає дедалі жорстокішим. Агресія нині вважається майже нормою. Тож психологи б’ють на сполох: суспільні потрясіння й злива інформації негативно впливають на дитячу психіку. Звичайно, дитину не відгородити (і не слід) від реального життя. До нього її треба адаптувати. Сьогодні наша розмова з психологом Валерією Куксою.

  • Дмитро ПОЛІТІКО: «Для впливу на ціноутворення ліків держава повинна мати ринковий важіль — власного виробника»

    Чистий дохід від реалізації  продукції ДАК «Укрмедпром» за 2012 рік становив 13588,0 тисячі гривень. У 2013 році чистий дохід зріс в 4,2 раза та сягнув 56862,2 тисячі гривень. При цьому валовий прибуток зріс в 6,8 раза та становив 14641,8 тисячі гривень. За 2013 рік отримано чистий прибуток у сумі 964,0 тисячі гривень. Як державному концерну вдалось досягти таких результатів — в інтерв’ю з Дмитром  ПОЛІТІКОМ.  

  • Сергій ХМИЗОВ: «Патологію кісток у дитячому віці можна побороти»

    Як  у, здавалося б, безнадійних випадках  повернути  дітям радість повноцінного  самостійного руху, «УК» розпитував у керівника наукового відділу патології хребта і суглобів дитячого віку  Інституту патології хребта і суглобів ім. професора М. І. Ситенка Сергія ХМИЗОВА. 

  • Грип уже на порозі

    За даними Центру грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій, упродовж  минулого тижня  найбільше хворіють кияни та жителі Київщини, найменше  — на Харківщині. 

  • Сергій СІРОМАХА: «Наші ініціативи спрямовані на запобігання біді»

    Час від часу суспільство шокують повідомлення про смертність школярів на уроках фізкультури. Причина одна: зупинилося серце. При цьому і рідні, й однолітки стверджують, що скарг у загиблого не було.  Після поглибленого обстеження з’ясовується, що трагедія трапилася через відсутність вчасної якісної діагностики прихованих захворювань. На жаль, таких стає дедалі більше. Вчені-кардіологи вважають, що тенденції захворювань серцево-судинної системи, які прогресують, загрожують національній безпеці країни. Однак хворобу мало констатувати. Їй треба запобігати. Про зусилля в цьому напрямі Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова розповідає  головний лікар Сергій СІРОМАХА. 

  • Катерина БРАТКО

    Амбулаторії швидкого реагування

    В Америці та країнах Європи вже не один десяток років працюють саме сімейні лікарі, і користь від такого підходу до лікування доведено на практиці. Нині зарубіжний досвід впроваджують і в Україні, зокрема у столиці. Про те, що така практика себе виправдовує, кажуть і пацієнти, і лікарі амбулаторії сімейного типу, яка нещодавно запрацювала в Дарницькому районі Києва. 
    В уряді неодноразово наголошували, що завдання медичної реформи — зробити медицину доступною.
    Тож торік відбулися значні зміни в системі охорони здоров’я м. Києва на первинному рівні. Так, продовжено роботу щодо відкриття амбулаторій лікарів сімейної медицини в районах Києва: у листопаді в Дарницькому районі столиці відкрито нову амбулаторію лікарів сімейної медицини. До речі, жоден з тих медичних закладів, які функціонували в районі, не припинив свою роботу. Заплановане відкриття ще двох амбулаторій у Голосіївському і Деснянському районах столиці. Загалом розвиток мережі амбулаторій, за словами столичних посадовців, дасть можливість покращити доступ пацієнтів до лікаря, а лікарів — до пацієнтів.

  • Наталія ДОЛИНА

    Чи можна, випрямивши коліна, допомогти душі, що зігнулася?

    Помічали: коли малюку загрожує покарання, він висмикує ручку або завмирає. Дитина дуже добре відчуває власне тіло та його потреби, а в таких випадках з року в рік змушена придушувати свої імпульси. Дорослішаючи, вже  не може збагнути: звідки узялися хронічні болі в суглобах, хребті, внутрішніх органах.  Люди, які не отримали в дитинстві підтримку від близьких,  часто ходять на напівзігнутих ногах і  страждають від варикозу. Виною всьому м’язовий спазм, викликаний страхом втратити опору або почуттям небезпеки. Фахівці вважають, що це лише один з багатьох шкідливих шаблонів (або, за термінологією науковців, патернів), які заважають правильно рухатися і, найголовніше, почуватися здоровою людиною. Яким чином неправильний рух пов’язаний із загальним станом нашого організму? Чи можна, випрямивши коліна, допомогти душі, що зігнулася? Виявляється, можна. В цьому я переконалася, відвідавши тренінг з тілесно орієнтованої психотерапії.  

  • Іван ШЕВЧУК

    Надлишкове прискорення швидкої

    В автобусі, що прямував із дачного селища біля села Кошари до містечка Южне, чоловікові раптом стало зле. Йому викликали швидку. Втім, зустрічі так і не сталося — людину до лікарні довіз той самий автобус, але врятувати її не вдалося. Не те що спецавтомобіль у цій ситуації принципово швидше доправив би хворого до лікарні, але вчасно надана — ще десь там, за містом, — невідкладна допомога могла б стати вирішальною в боротьбі за життя.

    Ця історія, почута в одеській маршрутці, не унікальна. Нерідко доводиться чути, що карета швидкої допомоги їде або ж надто довго, або ж приходить порожньою — майже без препаратів та обладнання. 

  • Тетяна КАПУСТА

    Медогляди вказують на слабкі місця

    Торік у травні МОЗ спільно з Міносвіти вирішили провести до кінця 2013 року профілактичні медогляди школярів. У половині регіонів їх проводили на базі лікувально-профілактичних закладів (за винятком гірських, віддалених районів областей, де учнів обстежували виїзні бригади), іншій половині запропонували провести огляди на базі шкіл. Обстежили 96,5% школярів. Як повідомила «УК» начальник відділу материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ Альона Терещенко, схема проведення для решти 4% школярів, яких не оглянули торік, буде такою самою.