Попри стрімкий розвиток сучасних технологій, науковці досі не змогли винайти ліки від раку, в смертельні тенета якого щороку потрапляють майже 160 тисяч українців. Найпоширенішим є рак молочної залози. Потерпаючи через цю недугу, жінки зазнають неймовірних фізичних та психологічних страждань. Але найстрашніше, коли через невчасне і неефективне лікування виникають рецидиви й метастази, що часто призводять до смерті. Хворим жінкам доводиться самотужки боротися з недугою, хапатися за соломинку, щоб вижити. Навіть коли не залишається жодного шансу, вони не здаються. І просять, щоб держава звертала більшу увагу на цю проблему.  

Свого часу багато хто побоювався, що запровадження єдиного для всієї України нормативу — один автомобіль швидкої допомоги на 10 тисяч населення й одна бригада медиків на 13 тисяч населення — стане дискримінаційним для жителів поліського краю загалом і області зокрема. Причина в тому, що однією з особливостей Житомирщини є майже двократна різниця щільності населення між чорноземним півднем області й суто поліськими районами на її півночі. Причому, скажімо, на Олевщині, Овруччині, Лугинщині населені пункти розміщені на значній відстані один від одного, а кількість жителів у них зазвичай менша за сто осіб.  

Позавчора три автомобілі «швидкої допомоги» класу А, В та С, виготовлені  НВО «Практика», передали на експертизу фахівцям: перед тим, як масово поїхати до регіонів, де ними користуватимуться медики, зразки машин усіх класів мають пройти дослідження, котрі визначать, чи відповідають вони тендерним і технічним умовам та вимогам ДСТУ. Перевірятимуть «швидкі» спеціалісти  державного підприємства «Політехмед» МОЗ України.
Нагадаємо, що торік МОЗ закупило 1412 «швидких» різних типів на суму 921,4 мільйона гривень. Договір на постачання найбільшої кількості — 1165 авто — з Мінохоронздоров’я уклало НВО «Практика».

Проблема поширення епідемії ВІЛ/СНІДу та породжених нею ризиків  актуальна для українського населення. Особливої гостроти набуло забезпечення ВІЛ-інфікованих осіб ліками. Ці та інші питання ми обговорювали з заступником голови Державної служби України з питань протидії ВІЛ/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань Оленою ЄЩЕНКО.  

Унаслідок медичної реформи структура первинної медичної допомоги стала більш чіткою та визначеною. Про це повідомили на брифінгу представники профільного міністерства.

Кількість викликів служби екстреної медичної допомоги щодо гіпертонічних криз, повідомила на зустрічі з журналістами директор департаменту з питань якості медичної та фармацевтичної допомоги МОЗ Тетяна Донченко, торік зменшилась на 30 %  у порівнянні з попереднім роком. Це, впевнена посадовець, результат державного регулювання цін на лікарські засоби для осіб з цією недугою.  Подібний підхід запроваджується і для боротьби з діабетом.
Не обійшла влада увагою і так звані ліки-сироти. Зокрема, йдеться про дорогі препарати для лікування важких хвороб, які не мають масового характеру. Виробникам невигідно з ними працювати. Але ж йдеться про життя людей. Так, виникло питання при захворюванні на мукополісахаридоз. З цього року закупівля препаратів для дітей фінансується з держбюджету.

Що таке медицина плода, в нашій країні знають поки що лише окремі фахівці. Втім, це одна з актуальних галузей медицини, що вже давно розвинена у всьому світі. Адже сьогодні майже кожна четверта дитина, яка помирає на першому році життя, з’являється на світ з вродженими вадами розвитку. У якому стані сьогодні медицина плода в Україні, як впроваджується цей напрям у перинатальних центрах — наша розмова з головним неонатологом Міністерства охорони здоров’я Єлизаветою ШУНЬКО. 

Поширеність серцево-судинних захворювань в Україні набрала не просто загрозливих розмірів. Бо дві третини загальної смертності від цієї патології нині вже цілком можна розцінювати як виклик не тільки системі охорони здоров’я, а й національній безпеці.

Адже інфаркти, інсульти дедалі частіше трапляються тепер у молодих людей, після порятунку життя яких держава має брати їх на утримання. Якщо із цими хворобами, що вражають 70- чи 80-річних, ще якось можна змиритися, то така драма в житті тридцятилітнього чоловіка чи жінки боляче б’є по сім’ї, призводить до втрати працездатності у розквіті сил. І як наслідок — падіння якості життя, рівня достатку родини. 

Усі ми розуміємо, що жодне перетворення в будь-якій сфері не може проходити гладенько і безболісно. Особливо якщо суттєве реформування стосується такої надважливої сфери, як охорона здоров’я. Успішне впровадження будь-яких новацій має грунтуватися на зваженому підході, чіткому формулюванні мети, затвердженні покрокового плану та критеріїв оцінки реформування. Аналіз того, що вже зроблено, допомагає уникнути помилок у майбутньому.

Тож Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів «круглий стіл» «Реформа охорони здоров’я в Україні: ідея та реалії», не тільки проаналізувавши зміни у вітчизняній системі охорони здоров’я, а й поділившись досвідом для її подальшого покращення. 

Нині немає потреби доводити актуальність лікування і профілактики серцево-судинних захворювань. Вони найчастіше вражають людей молодого віку, стають причинами тяжкої інвалідності або смертності. Цьому сприяє шкідливий вплив довкілля, неправильне харчування, малорухомий спосіб життя.

Про серйозну для суспільства проблему, можливості вчасного виявлення захворювання судин за допомогою доступних методів говоримо з завідувачем кафедри Київського медичного університету імені О.О.Богомольця Володимиром Мішаловим.