Про актуальність проблем ортопедії кисті в дитячому віці, потребу в такого роду спеціалізованій медичній допомозі дітям і розвиток цього медичного напряму в Україні — наша розмова із завідуючою відділенням дитячої ортопедії, науковим працівником відділення патології хребта та суглобів дитячого віку Інституту патології хребта та суглобів ім. М. І. Ситенка НАМНУ Іриною ГАРБУЗНЯК. 

Одна з основних норм закону про екстрену медичну допомогу, що діє в Україні з початку року, — прибуття карети «швидкої» до хворого за 10 хвилин у місті та за 20 — у селі. Втім, щоб цей норматив можна було виконати, має бути головне — забезпечення відповідним транспортом.
На виконання соціальних ініціатив Президента України для закупівлі таких автомобілів уряд виділив 922 мільйони гривень. Після торгів, які провело нещодавно Міністерство охорони здоров’я, буде придбано майже півтори тисячі карет «швидкої допомоги». Зокрема, 143 авто типу С (реанімобілі), 1063 машини  типу В (у таких можна здійснювати інтенсивну терапію) та 206  — типу А (вони призначені, щоб довезти хворого, що не потребує інтенсивної медичної допомоги в дорозі, до лікарні).

Ніхто не знає так добре особливостей життя людей свого краю, як лікарі «швидкої». І ніхто не відчуває ями на дорогах краще за бригаду рятувальників та пацієнта, котрого вони поспішають доставити в лікувальний заклад. 

Родичі привезли до клініки 52-річну киянку із задавненим онкологічним захворюванням  майже без надії на успішний результат. Навіть закордонні медики відмовилися її оперувати. У «Борисі» за скальпель узявся хірург з досвідом роботи у клініці Шалімова та практикою в Німеччині Юрій Лівшиць.

— Дякувати Богові, — згадує той день Юрій Зіновійович, — надзвичайно складна операція пройшла успішно. Нині пацієнтка проходить протипухлинну терапію, її стан стабільний. 

У Запорізькому міжобласному центрі відновної хірургії кісток і суглобів 9-ї міськлікарні  після важкої, але успішної операції з реплантації кисті  проходить реабілітацію 51-річний Ігор Лебідь.

Чоловік два місяці тому  потрапив у халепу — його рука потрапила у верстат і гостре лезо геть відрубало кисть.

— Я був при свідомості, і коли побачив, що стало з моєю рукою, вирішив, що бути мені інвалідом, — згадує пацієнт. — Але коли на ранок побачив руку після операції, у душі зажевріла надія. 

Лікар від Бога, розважлива й інтелігентна, завжди доброзичлива й безкорислива — так відгукуються колеги й пацієнти про лікаря-гастроентеролога Євдокію Вакуленко. Заслуженого професіонала не обійшли нагороди. Чергову нещодавно вручали в Київській обласній раді. Там і відбулася наша розмова.

—  Євдокіє Пилипівно, приємно нагороди отримувати?

— Звісно. За свою багаторічну роботу отримала їх чимало, але втішно, що знову згадали. Ось вручили іменний годинник і грамоту.   

Учасники слухань констатували, що питання протидії епідемії названих захворювань для України вкрай актуальне і давно вийшло за межі суто медичної проблеми. Наша країна серед лідерів за темпами розвитку епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Європі та світі, є другою країною Європи та п’ятою — світу за темпами поширення ВІЛ-інфекції. Щодня діагноз ВІЛ-інфекції ставлять майже 60 українцям. Починаючи з 1987-го, серед громадян України зареєстровано 234 257 ВІЛ-позитивних осіб, 62 288 хворих на СНІД та 30 575 померлих від захворювань, зумовлених СНІДом.  

Нашу розмову з директором Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України Іллею Ємцем раз у раз переривають телефонні дзвінки та  включення з операційної (перед Іллею Миколайовичем  монітор транслює все, що там відбувається).  Втім, операцію, котру він мав проводити того дня,  відмінили, тож поспілкуватися пощастило неочікувано довго.
Серед фото на  стіні його кабінету — світлини вчителів і колег: Миколи Амосова,  австралійського професора Тімоті Картмілла, французького доктора Іва Лекомпта, канадського  професора Вільяма Вільямса. Згадалося, коли вперше побачила ці  фотографії, — ще в Інституті Амосова, на двох поверхах  якого розміщувався центр. Ці  та інші західні світочі кардіохірургії  приїхали на присвячений 10-річчю заснування  Центру дитячої кардіології та кардіохірургії 8-й український форум вроджених вад серця, котрий починається сьогодні. 

Кількість онкологічних захворювань зростає і у нас в країні, і в усьому світі. Багато пухлин дають метастази в головний мозок. У США, наприклад, щорічно реєструють до 170 тисяч нових випадків таких метастатичних пухлин. Вони викликають фізичні і психічні порушення: хворі швидко перетворюються на інвалідів.
Оперативне лікування можливе не в усіх випадках, існують ризики післяопераційних ускладнень — рецидиви виникають у 10—50% випадків. Якщо поєднувати хірургічне видалення метастазів із наступним опроміненням головного мозку, що зменшує частоту рецидивів, у хворого може розвинутися гостра постпроменева реакція.
Але наука не стоїть на місці, з’являються сучасні види лікування онкологічних захворювань мозку — радіотерапія і радіохірургія, які поєднують точність впливу на пухлину та ефективність променевої методики. Про ці передові методи — розмова з Андрієм ГРЯЗОВИМ, який стояв біля витоків цього методу в Україні. 

Міністерством охорони здоров’я за участі Асоціації психіатрів України та організацій споживачів психіатричної допомоги розроблено концепцію реформування системи охорони психічного здоров’я дітей, яка визначає новий порядок надання психіатричної допомоги.
Відтепер дітям з особливими потребами психіатричну допомогу надаватимуть в адаптованій формі, а проблему ліків держава повністю візьме на себе. Виявляти погрішності у психічному розвитку дитини повинен педіатр або сімейний лікар за місцем проживання. Якщо потрібно, він направляє пацієнта до дитячого психіатра, а той призначає лікування. До того ж терапію дитина проходить удома, її не виривають зі звичного соціального контексту (винятком є гострі хронічні стани). Головне в цьому підході — дотримання прав маленького пацієнта.