Рівень проникнення добровільного медичного страхування (ДМС) в Україні дуже низький. Користувачами цієї послуги є не більше 2% населення. Тому вітчизняний ринок не готовий підтримати такий глобальний проект, як обов’язкове медичне страхування (ОМС). У найближчі два-три роки воно навряд чи буде введене, вважає голова правління страхової компанії (СК) «ІНГО Україна» Ігор Гордієнко.

Цікаво, що у Великобританії, де ОМС діє вже понад 28 років, англійці без спеціальної страховки по два-три місяці чекають планових операцій. Тоді як за її наявності все вирішується дуже швидко. Як правило, на закордонних ринках людей, які наймаються на роботу, після зарплати цікавить медстраховка та вірогідність надання сімейного пакета. «Мій товариш швейцарець, який має дружину та 12-річного сина, на страховку для трьох осіб на рік витрачає $48 тисяч», — розповідає І. Гордієнко. 

Альма-матер кількох поколінь вітчизняних медиків — Донецький національний медичний університет імені М. Горького — має стійку репутацію одного з найбільших і успішних навчальних закладів України. На його факультетах та кафедрах навчаються близько шести тисяч студентів та майже тисяча лікарів-інтернів, а на факультеті післядипломної освіти щороку підвищують кваліфікацію вісім тисяч медиків. Вражає й кадровий склад вишу, адже тут працюють два Герої України, три академіки, вісім членів-кореспондентів Національної академії медичних наук, понад 200 професорів, близько 600 доцентів… Погодьтеся, аби керувати таким серйозним закладом, потрібно мати неабиякий авторитет ученого і педагога, фаховий досвід лікаря, організаторські здібності, завидну працездатність і енергію. Саме згадані риси та низка інших позитивних якостей притаманні Юрію Думанському. Принаймні в цьому переконані колеги, які свого часу обрали його своїм керівником, а нині ще раз пересвідчилися, що не помилилися у виборі.  

Життя в соціумі завжди вимагало від людини жорсткого дотримання суспільних норм. Погодьтеся, досить лише вдягнутися чи повести себе якось «не так», і вас уже зустрічають осудливі погляди. А тепер уявіть, що ці погляди супроводжують вас постійно. Як жити, якщо ти — інший, напевно знають люди, які мають синдром Дауна (далі — СД). Наприкінці минулого тижня до них було прикуто особливу увагу, адже міжнародна спільнота відзначала Всесвітній день людини із синдромом Дауна.
 

Міністерство охорони здоров’я розробило та направило до Верховної Ради законопроект, згідно з яким кожен українець може стати донором органів після своєї смерті, якщо за життя юридично не оформить відмову від такої перспективи. Деякі фахівці стверджують, що саме ця законодавча норма здатна дати зелене світло подальшому розвитку вітчизняної трансплантології. Їхні опоненти вважають, що наше суспільство не готове до цього.

Пересадка органів допомагає зберегти життя безнадійним хворим. Завдяки таким операціям у різних країнах врятовано тисячі людей, які раніше були приречені на смерть або інвалідність. Водночас розвиток цієї галузі медицини породжує певні моральні проблеми і може становити небезпеку для суспільства. Від початку трансплантологія поставила перед суспільством низку правових, медичних і етичних питань.

24 березня в усьому світі відзначається Всесвітній день боротьби з туберкульозом. У цей день, 131 рік тому, німецький мікробіолог Роберт Кох оголосив про відкриття  мікробактерії туберкульозу. А вже у 1993-му Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила цю недугу національним лихом. Станом на 2012 рік Україна посідає сьоме місце у Європі за рівнем захворюваності і відноситься до третьої категорії країн, а це країни з високим показником хворих на туберкульоз.  

Щодня ми контактуємо з людьми різних професій — консультуємося у економіста, радимося з лікарем чи юристом, дякуємо учителю чи поштовику, читаємо про успіхи  шахтаря чи відвагу міліціонера. І розуміємо,  що перед нами справжній професіонал.

Газета розпочинає цикл публікацій  про людей, які досягли професіональних висот і визнання у своїй справі.

Україна стала першою на пострадянському просторі, де визнали і легалізували лікування стовбуровими клітинами трьох хвороб — панкреонекрозу, критичної ішемії ніг, опіків, обморожень і травм. Цьому передували п’ятирічні клінічні випробовування за європротоколами на базі трьох державних медустанов — Інституту невідкладної і відновної хірургії імені В. Гусака, Національного інституту хірургії і трансплантології АМН України ім. О. Шалімова і Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Шупика. Їх результати визнали у Міністерстві охорони здоров’я, а в безнадійно хворих з’явилося більше шансів на порятунок.  

У тому, що питання обслуговування хворих на ниркову недостатність, які лікуються в черкаському гемодіалізному центрі «Фрезеніус», знову загострилося, дивного нічого немає. Адже, як і торік, позначається нестача бюджетного фінансування. Всього на Черкащині проживає 107 хворих, які потребують такої послуги. Оскільки коштів на їхнє лікування у «Фрезеніусі» в бюджеті бракує, їм запропоновано отримувати аналогічну послугу у відділенні гемодіалізу обласної лікарні. Та вони на це категорично не згодні.  
Представники громадської організації «Відродження життя» заявили про своє бажання лікуватися виключно у «Фрезеніусі», мотивуючи це тим, що там за одні і ті ж гроші лікують якісніше, ніж в обласній лікарні.

Розмежування рівнів надання медичної допомоги, виведення дільничної служби, яка наближена до людини, у первинну самостійну ланку та підкріплення процесу змін матеріально дає результат. В департаменті охорони здоров’я Вінницької облдержадміністрації зазначили, що порівняно з позаминулим роком у 2012-му майже на 90% зменшилася кількість скарг від населення щодо реформування галузі. Тож в області доступна та якісна медична допомога стає ближчою до людини.  
Житель села Дашківці Володимир Діденко похвалив працівників місцевої амбулаторії загальної практики сімейної медицини. «Чуйні, завжди порадять і допоможуть. За потреби крапельницю і вдома ставлять. Наразі у фізіотерапевтичному кабінеті я лікую застуду, яку підхопив на будівництві», — зазначив він.

Дістали! Все навколо дратує, і немає сил бодай щось робити. А ще недавно улюблена робота сьогодні видається мало не Голгофою. Єдиний, хто заспокоює, — лікарі. Вони переконують, що не варто лякатися: це не світ збожеволів, а просто настала рання весна, і як наслідок — нас накрив авітаміноз. Щоб уберегтись від нього, дієтологи радять правильно харчуватись. Якщо на цей проблемний час припадає піст, краще від нього відмовитися. Передовсім це стосується вагітних, дітей і людей похилого віку.