Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо ліцензування імпорту лікарських засобів» ухвалено Верховною Радою 4 липня 2012 року. Він визначає термін «активний фармацевтичний інгредієнт», тобто підвищує вимоги до якості ліків, які продають українцям, і з 1 березня 2013 року запроваджує відповідальний підхід до імпорту лікарських засобів — ліцензування.

Оскільки досі вітчизняний фармацевтичний ринок працював за правилами, далекими від європейських, питання ліцензування такого імпорту спричинило дискусії: дедалі частіше почали звучати критичні зауваження і скарги на неможливість виконання закону. 

У Вороньківській лікарні тихо й затишно. Чисте приміщення, просторі коридори, де чекають своєї черги пацієнти. Стаціонар на 15 ліжок забитий ущерть. Тут лежать люди з різними захворюваннями: сердечники, діабетики, гіпертоніки.

Але ця тиша оманлива. Пацієнти й лікарі хвилюються, адже нині вирішується доля лікарні. Ні, установу не закривають. Так принаймні повідомляють чиновники. Її просто реорганізують — в центр первинної медико-санітарної допомоги. На практиці це означає, що в жителів сіл Вороньків, Головурів, Кийлів, Глибоке, Жовтневе Бориспільського району, яких тут обслуговують (а це майже 10 тисяч чоловік), не буде стоматологічного, рентген- і фізіокабінетів, акушера, лабораторії і, найголовніше, денного стаціонару на п’ять ліжок і нічного — на 15. 

Екстрена медична допомога — лакмусовий папірець стану надання медичної допомоги громадянам, передусім первинної. Тож не даремно ці дві ланки нині є піонерами в реформуванні.  Відтепер норматив надання екстреної медичної допомоги в межах 10-хвилинної транспортної доступності в містах та 20-хвилинної — в сільській місцевості з урахуванням чисельності та густоти проживання населення, стану транспортних магістралей, інтенсивності руху транспорту закріплено на законодавчому рівні.  

Біда сталася  рік тому.  Дев’ятнадцятирічна студентка запорізького вишу стала жертвою нетверезого водія: авто на повній швидкості врізалося в кіоск, біля  якого вона стояла. Постраждалу з переломом кісток черепа й розривом оболонок мозку доставили в нейрохірургічне відділення обласної клінічної лікарні. Фахівці не обнадіювали батьків дівчини, але ті не здавалися, й на хвилину не залишали доньку без своєї опіки: допоки тривали операції і реанімаційні заходи, сиділи під дверима, а потім довгими місяцями чатували  біля доньчиного ліжка. 

Чому в країні після вакцин, котрі повинні були пройти всі необхідні для реєстрації клінічні випробування, помирають діти? Чи можуть батьки бути абсолютно впевненими, що з їхньою дитиною після проведеного щеплення нічого не трапиться? Країна вкотре опинилася в епіцентрі скандалу, пов’язаного зі щепленнями, – після того як було заборонено вільний обіг препаратів, які Міністерство охорони здоров’я закупило у вітчизняного підприємства «Фармстандарт-Біолік», а ЗМІ опублікували депутатський запит Андрія Сенченка про те, скільки дітей отримали від них серйозні ускладнення і в скількох випадках вони призвели до смерті. Ми спробували розібратися, чим закінчилася перевірка, чому в дитячих закладах не було припинено вакцинацію та які препарати нині для неї використовують.  

Згідно з міжнародними стандартами, ненадання адекватного знеболювання вважається серйозним порушенням прав людини. Але в Україні сотні тисяч хворих жорстоко страждають через його брак. Тож цій темі присвятили увагу учасники першого національного конгресу з медичної безпеки, в роботі якого взяли участь представники 9 країн. У виступах зазначалося, що в Україні потрібно зняти заборону на використання опіоїдних анальгетиків.

Зимі абсолютно справедливо можна присвоїти титул «Найнебезпечніша пора року». Бо коли ще українці так активно звертаються по допомогу до лікарів із забиттями, переломами, переохолодженнями, застудами? І коли над головою поступово почала вичерпуватися проблема бурульок, нависла нова — грип і ГРВІ.
Попри те, що рівень захворюваності населення в межах норми, лікарі вважають, що епідемію варто очікувати з початком лютого. Крім того, зазначають, що цього року циркулюватиме знайомий пандемічний, котрого варто не так боятися, як двох нових: «Вікторію» і «Вісконсін». Про катастрофічність наслідків грипу «Вікторія» яскраво свідчить ситуація у США. 

Цей медичний підрозділ мав би стати зразковим для всієї Одещини. Після капремонту Татарбунарська райлікарня повинна отримати майже нове сучасне інфекційне відділення. Воно має бути боксованим, тобто  забезпечуватиме цілковиту ізоляцію хворих. Тут передбачено вхід і вихід з різних боків будівлі — аби ті, хто видужав, не мали жодного контакту з хворими. А ще — спеціальні передаточні шафи для їжі та комплект протичумних костюмів з респіраторами, які ми бачили хіба що у голлівудських апокаліптичних фільмах.  

Світовий досвід свідчить: найбільший вплив на ефективність будь-якої системи охорони здоров’я має стан первинної ланки, за нею — система екстреної допомоги і вже потім — рівень спеціалізованої допомоги. Адже саме на первинному рівні одержують допомогу до 80% громадян.
В Україні пропорції зовсім інші: частота звернень пацієнтів на первинний і вторинний рівень приблизно однакова. Це можна пояснити двома причинами: або українці вперше звертаються до лікаря тоді, коли потребують спеціалізованої допомоги, або вони не можуть отримати елементарних медичних послуг у свого дільничного лікаря. 

Представники Міжнародного альянсу з ВІЛ/СНІДу в Україні заявляють, що Міністерство доходів і зборів нарахувало їм заднім числом 3,3 мільйона антидемпінгового мита за шприци, які вони роздали безкоштовно людям, що вживають наркотики та входять у групу найбільшого ризику інфікування. І якщо це рішення їм не вдасться оскаржити, міжнародні організації можуть у кілька разів скоротити фінансування програм профілактики цих захворювань.
За словами виконавчого директора цієї благодійної організації Андрія Клепікова, шприци було ввезено в рамках реалізації загальнодержавної програми протидії поширенню ВІЛ/СНІДу і їх уже встигли розповсюдити.