Світовий досвід свідчить: найбільший вплив на ефективність будь-якої системи охорони здоров’я має стан первинної ланки, за нею — система екстреної допомоги і вже потім — рівень спеціалізованої допомоги. Адже саме на первинному рівні одержують допомогу до 80% громадян.
В Україні пропорції зовсім інші: частота звернень пацієнтів на первинний і вторинний рівень приблизно однакова. Це можна пояснити двома причинами: або українці вперше звертаються до лікаря тоді, коли потребують спеціалізованої допомоги, або вони не можуть отримати елементарних медичних послуг у свого дільничного лікаря. 

Представники Міжнародного альянсу з ВІЛ/СНІДу в Україні заявляють, що Міністерство доходів і зборів нарахувало їм заднім числом 3,3 мільйона антидемпінгового мита за шприци, які вони роздали безкоштовно людям, що вживають наркотики та входять у групу найбільшого ризику інфікування. І якщо це рішення їм не вдасться оскаржити, міжнародні організації можуть у кілька разів скоротити фінансування програм профілактики цих захворювань.
За словами виконавчого директора цієї благодійної організації Андрія Клепікова, шприци було ввезено в рамках реалізації загальнодержавної програми протидії поширенню ВІЛ/СНІДу і їх уже встигли розповсюдити.  

Невмолима статистика переконує: лікарі щороку вперше виявляють понад 2 мільйони хворих на серцево-судинні недуги. Саме ця група захворювань — найпоширеніша причина смерті в США, Канаді, Великобританії та багатьох інших розвинених країнах. В Україні смертність від хвороб серця й системи кровообігу давно посідає перше місце і навіть вища, ніж у європейських країнах. Причому в нас від цих захворювань помирають не тільки значно частіше, а й, хоч як це прикро, у молодшому віці. Тільки торік від хвороб серця в Україні пішли з життя майже півмільйона людей, що становить близько двох третин усіх зареєстрованих смертей. 

Медики роблять оптимістичні прогнози і запевняють, що все під контролем. «Ситуація залишається спокійною. Сьогодні рівень захворюваності  на грип та ГРВІ не перевищує епідемічних порогів у жодному регіоні. Починаючи з жовтня 2012 року захворіло 2,5 мільйона осіб (торік показники були значно вищими, захворіло 5,5 мільйона осіб). Цього року рівень захворюваності буде значно нижчим, ніж у попередні роки, але система охорони здоров’я готова до будь-якої ситуації. За прогнозами ВООЗ також не очікується масштабної епідемії, прогнозується середній рівень», — зазначила заступник міністра охорони здоров’я Раїса Моїсеєнко. 

Кожна справа людиною ставиться і людиною славиться. На жаль, у нас чимало тих на видноті і слуху, хто добрих слідів після себе не залишає. Більше того, вони не лише затіняють справжніх творців, а й заважають їм працювати. Тому хочеш не хочеш, а порівнювати змушують реалії буття. Є люди, які заяви про любов до України зробили своєю професією, що забезпечує не лише великий шматок хліба з маслом, а й позбавляє будь-якої відповідальності. А порожня бочка, як відомо, найгучніше дзвенить.
Справжня еліта і гордість нації не галасує про свій патріотизм. Вона працює. І що важливо: за все зроблене бере відповідальність на себе. А тому вчиться, прагне успіху, який приносить користь суспільству. 

Головний лікар обласного Чернігівського протитуберкульозного диспансеру Валерій Дубров належить до тієї категорії фахівців, котрі ніколи не пасують перед труднощами. Довгі чотири роки він разом з групою колег боровся з епідемією туберкульозу в Алжирі. Там і досі згадують відданих своїй справі фтизіатрів як національних героїв. А нещодавно історія повторилася в дещо іншому ракурсі: Валерію Павловичу випала нагода впровадити у лікування хворих земляків новий препарат, котрий можна назвати справжньою панацеєю у боротьбі з туберкульозом легень та онкозахворюваннями. Ще б пак! Термін одужання хворих прискорився у 6—8 разів, відтепер рахунок йде не на місяці, а на десятки днів.   

Нині в Україні, як і загалом у Європі, епідемічна ситуація досить спокійна. За перший тиждень січня захворіло на ГРВІ 101 000 українців. За даними епідеміологів, це нижче за епідемічний поріг, і навіть на 80 тисяч менше, ніж за останній тиждень грудня. За словами лікарів, на статистику вплинули свята й канікули. По-перше, українці багато часу проводили вдома, менше контактували один з одним на вулиці і в транспорті. По-друге, не зверталися до лікарів — лікарняний їм не був потрібний. Та вже через тиждень статистика зміниться — почнеться зростання кількості хворих.  

Васютинська дільнична лікарня, що в Чорнобаївському районі на Черкащині, недавно ледь не потрапила під оптимізацію. Тож дізнавшись про наміри місцевої влади, чимала делегація на чолі з головою сільської ради Наталією Терещенко вирушила до райцентру. Розмова, яка відбулася в райдержадміністрації та в бюджетній комісії районної ради, як розповіла головний лікар дільничної лікарні Олена Радько, дала змогу тільки відкласти розгляд цього питання. Адже головне залишилося невирішеним: нестача бюджетних коштів змушує районну владу шукати шляхи фінансування охорони здоров’я.   

Ця хвороба пожирає не тільки тіло, а й душу. Вона схожа на смерть, адже врешті-решт хворі доводять себе до стану ходячих скелетів. Ця хвороба приходить несподівано, різким кроком ступає на поріг свідомості, і людина вже не може себе контролювати.
Клінічний перебіг нервової анорексії — свідомої відмови від їжі — описано давно. Жертвами цієї хвороби були акторка Джейн Фонда, принцеса Діана, манекенниці Твіггі й Кейт Мосс. Останніми роками таких страждальців стає дедалі більше. Починається все досить безневинно. 

 ...Цікаве запитання: чому саме в новорічну ніч ми особливо не байдужі до їжі та напоїв? Чому руки самі тягнуться до чергового шматочка звабливого делікатесу? По-перше, тому що це — традиція. По-друге, кажуть фахівці, умовна кодова назва цієї ночі — «коли все можна». Тому й з’являється відчуття відсутності меж, зокрема й у їжі. А ще, як відомо, їжа — це спосіб зняття стресу, особливо взимку.
Отож довгоочікувана новорічна ніч — не час закликів до раціонального харчування. Тому розповімо про досить прості, але дієві правила, що дадуть змогу відзначити щедрі на застілля зимові свята з найменшими втратами для здоров’я.