Післязавтра стартує зовнішнє незалежне оцінювання. Вісім років тому його запровадження ліквідувало кількамільярдний ринок хабарів у сфері освіти.  Нинішні тенденції, що спостерігаються в ЗНО, — недофінансування, заяви деяких політиків про його скасування, норма одного із законопроектів, що пропонує разом із ЗНО ввести вступні іспити до вишів, та низка інших — змусили замислитися: які перспективи розвитку цієї системи? З цим питанням «УК» звернувся до тих, хто мав чи має безпосередній стосунок до становлення й діяльності ЗНО. Лілія Гриневич була директором Українського центру оцінювання якості освіти в 2006 році, Ігор Лікарчук очолював його з 2006 до 2011 року, Ірина Зайцева — нинішній керівник. 

Передзвін шкільного дзвоника справді стане останнім для випускників, підводячи риску в їхньому одинадцятирічному життєвому етапі та символізуючи початок нового самостійного шляху — поки що незвіданого, проте задля досягнення успіху він напевне вимагатиме наполегливості, працьовитості й рішучості. За інформацією Міністерства освіти і науки, цього року випускниками стануть  майже 279 тисяч школярів. Статистика, на жаль, невтішна: як відомо, за останнє десятиліття  кількість випускників зменшилася приблизно в півтора рази. 

З 20 по 25 травня в стінах головного вишу країни, де вчать «тримати перо», проходить 46-й фестиваль «Журналістська весна». Цього разу студенти та випускники інституту розповідають гостям про журналістику як небезпечну професію. Тому й назвали фестиваль «Журналіст на варті…» Однак чи лише цей рік наділив медіа-галузь екстремальним характером?

У розмові з кореспондентом «УК» директор Інституту журналістики розповідає, які чинники заважають медіа-галузі дихати на повну силу і завдяки яким «професіоналам» журналістика всотує ще більше чорних барв. Не дивно, що на запитання щодо найболючіших проблем, які постали нині в медіа-сфері, доктор філологічних наук, професор Володимир РІЗУН відповідає із сумом:

— Українська журналістика переживає не найкращий період. І на те є кілька причин. Найголовніша з них — внутрішньопрофесійна нестабільність і слабкість самої корпоративної системи. Маю на увазі відсутність ієрархічно зорганізованої, з високою професійною культурою, механізмами розвитку і захисту свого професійного середовища спільноти. Коли галузь являє собою відносно самостійні, автономні групи професіоналів, кожна з яких намагається діяти за своїми уставами, жити самостійним життям, тоді можна прогнозувати виникнення проблем у ній. 

Ще якийсь тиждень-півтора, і вчорашні 11-класники складатимуть тести, результати яких стануть перепусткою у доросле життя. І якщо за часів, коли вступати до ВНЗ готувалися батьки нинішніх випускників, престижними вважалися професії лікарів, інженерів, архітекторів чи конструкторів, нинішня молодь, вихована інформаційним світом, дивиться на свій майбутній фах сучасним поглядом.

Тож результати, отримані соціологами, які провели опитування серед підлітків, навіть не здивували: чи не найбільше 14–15-річним хочеться бути телевізійниками й працівниками шоу-бізнесу, було б добре, якби вдалося стати… знаменитістю або модним дизайнером. Далі у цьому рейтингу — професія економіста, вчителя, лікаря, юриста й журналіста. Пріоритети старшокласників дещо інші: юнаки й дівчата хочуть здобути фах, який буде і цікавим, і водночас даватиме змогу заробляти гроші. 

Тривалий час українську освіту не припиняє лихоманити. Що не місяць, то чергове загострення: якщо не одіозні заяви про відміну зовнішнього оцінювання, так вилучення низки постатей національно-визвольних змагань із програми ЗНО з історії України. Зрештою, резонанс ніби вщух, а скандальні новації так і лишилися в програмі. Це — лише окремі пасажі з новітньої історії нашої освіти.  

Трохи більше ніж за два тижні стартує зовнішнє незалежне оцінювання: ледь цьогорічні одинадцятикласники відгуляють 1 та 2 червня випускні бали, як 3 червня пройде перше тестування — з хімії. «Через дуже щільний графік ми не можемо переносити цю дату, бо не встигнемо закінчити до початку вступної кампанії. Тому деякі тести проводитимуться у суботу, зокрема з іноземної мови», — повідомила директор Українського центру оцінювання якості освіти Ірина Зайцева. 

Одна з інтермедій КВК дуже показова. В ній до завідувачки дитсадка звертається хлопчина років 20-ти і вимагає: мовляв, хочу в дитячий садок. Хлопець пояснює: щойно з армії прийшов, підійшла черга. Насправді миколаївські (і не тільки) батьки змушені записувати в дитсадки діточок буквально з моменту народження. І не факт, що черга підійде до хлопця вже армійського віку.
У когось виходить записатися «чесно», в когось — за додаткову плату. Миколаївські матусі розповідають, що влаштувати дитину в садочок можна, заплативши від півтори до шести-восьми тисяч гривень. Плату приймають і «натурою» — вікнами, дверима, оргтехнікою. 

Сьогодні, 15 травня, в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка на урочистій церемонії закриття ХІІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика його переможці отримають найпрестижніші нагороди, а Рівненщина передасть естафету проведення конкурсу Житомирщині.

Особливих змін у прийдешній вступній кампанії, що стартує 1 липня, не передбачається: як запевняє заступник начальника департаменту вищої освіти МОН Микола Фоменко, вона «пройде спокійно, передумови для цього є». Загалом цього року на зовнішнє незалежне оцінювання зареєструвалося 322,5 тисячі абітурієнтів. Але, нагадаємо, до вишів можна подавати сертифікати ЗНО, отримані впродовж 2008–2013 років. За словами Миколи Фоменка, цього року більше охочих пройти тестування з фізики та математики, отож «буде виконане державне замовлення на стратегічні напрями підготовки, зокрема інженерно-технічні та ІТ». 

Але й досі він не прижився в українському освітньому просторі. Згадую себе на першому курсі. Незрозумілим було все, а головне — лякало навчання в абсолютно нових умовах і самостійно. Проте з часом зрозуміла, що все не так погано, а вчитися навіть приємно.

Тому я попросила дати коментар щодо цієї теми ректора Національного транспортного університету Миколу Дмитриченка. Ось що він сказав: «Болонський процес — це низка заходів, що покликані реформувати вищу освіту країн Європи, включно з українською. Це робиться для підвищення спроможності випускників вишів працевлаштуватися, для поліпшення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. Болонський процес триває і досі: підштовхує виші до поліпшення освітянських послуг».