На що варто зважити цьогорічним абітурієнтам, «УК» попросив розповісти головного спеціаліста департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Олега Януша:
— Ці зміни не впливатимуть на загальну картину вступної кампанії. Необхідно лише уточнити умови прийому до деяких навчальних закладів, передовсім І та ІІ рівня акредитації — коледжів, технікумів тощо. Справа в тім, що вже давно існувала потреба приймати на другий курс таких вишів випускників одинадцятих класів, які, наприклад, не пройшли за конкурсом до навчальних закладів ІІІ—ІV рівнів акредитації, тобто інститутів та університетів. Але відтепер у них буде можливість вступити до ВНЗ І—ІІ рівнів акредитації на другий курс на вакантні місця ліцензованого обсягу. Погодьтеся, це збільшує шанси отримати вищу освіту, для початку хоча б неповну, тобто стати молодшим спеціалістом, а вже потім навчатися далі. 

Наприкінці травня в нашій країні вперше за роки незалежності відбувся представницький міжнародний науковий форум: Другий Північно- та східноєвропейський конгрес з харчової науки (NEEFood-2013), учасниками якого стали понад 500 науковців із 18 країн.
Право приймати форум Європейська фундація з харчової науки надала провідному українському вишу — Національному університету харчових технологій, враховуючи його високий статус та авторитет у міжнародних наукових колах.
Чим сьогодні живе один із найстаріших вишів країни, розповів його ректор професор Сергій ІВАНОВ.

У Луганську таких освітніх установ — три. Особливо кричущий приклад — ситуація в обласному медико-біологічному ліцеї. Батьки скаржаться всюди, кажуть, не дійшли лише до Господа Бога. 

Понад 10 років тому до багатьох українських вишів приєднався новий навчальний заклад — Університет сучасних знань. У різних куточках України та за її межами вже працюють майже 8 тисяч його випускників, які стали бакалаврами, спеціалістами, магістрами, — юристів, економістів, фінансистів, психологів, екологів, перекладачів, філологів та фахівців інших галузей. Про те, як розвивається навчальний заклад, як він тримає марку найсучаснішого навчального закладу — розмова з президентом Університету сучасних знань, головою правління Товариства «Знання» Василем Кушерцем. 

Післязавтра стартує зовнішнє незалежне оцінювання. Вісім років тому його запровадження ліквідувало кількамільярдний ринок хабарів у сфері освіти.  Нинішні тенденції, що спостерігаються в ЗНО, — недофінансування, заяви деяких політиків про його скасування, норма одного із законопроектів, що пропонує разом із ЗНО ввести вступні іспити до вишів, та низка інших — змусили замислитися: які перспективи розвитку цієї системи? З цим питанням «УК» звернувся до тих, хто мав чи має безпосередній стосунок до становлення й діяльності ЗНО. Лілія Гриневич була директором Українського центру оцінювання якості освіти в 2006 році, Ігор Лікарчук очолював його з 2006 до 2011 року, Ірина Зайцева — нинішній керівник. 

Передзвін шкільного дзвоника справді стане останнім для випускників, підводячи риску в їхньому одинадцятирічному життєвому етапі та символізуючи початок нового самостійного шляху — поки що незвіданого, проте задля досягнення успіху він напевне вимагатиме наполегливості, працьовитості й рішучості. За інформацією Міністерства освіти і науки, цього року випускниками стануть  майже 279 тисяч школярів. Статистика, на жаль, невтішна: як відомо, за останнє десятиліття  кількість випускників зменшилася приблизно в півтора рази. 

З 20 по 25 травня в стінах головного вишу країни, де вчать «тримати перо», проходить 46-й фестиваль «Журналістська весна». Цього разу студенти та випускники інституту розповідають гостям про журналістику як небезпечну професію. Тому й назвали фестиваль «Журналіст на варті…» Однак чи лише цей рік наділив медіа-галузь екстремальним характером?

У розмові з кореспондентом «УК» директор Інституту журналістики розповідає, які чинники заважають медіа-галузі дихати на повну силу і завдяки яким «професіоналам» журналістика всотує ще більше чорних барв. Не дивно, що на запитання щодо найболючіших проблем, які постали нині в медіа-сфері, доктор філологічних наук, професор Володимир РІЗУН відповідає із сумом:

— Українська журналістика переживає не найкращий період. І на те є кілька причин. Найголовніша з них — внутрішньопрофесійна нестабільність і слабкість самої корпоративної системи. Маю на увазі відсутність ієрархічно зорганізованої, з високою професійною культурою, механізмами розвитку і захисту свого професійного середовища спільноти. Коли галузь являє собою відносно самостійні, автономні групи професіоналів, кожна з яких намагається діяти за своїми уставами, жити самостійним життям, тоді можна прогнозувати виникнення проблем у ній. 

Ще якийсь тиждень-півтора, і вчорашні 11-класники складатимуть тести, результати яких стануть перепусткою у доросле життя. І якщо за часів, коли вступати до ВНЗ готувалися батьки нинішніх випускників, престижними вважалися професії лікарів, інженерів, архітекторів чи конструкторів, нинішня молодь, вихована інформаційним світом, дивиться на свій майбутній фах сучасним поглядом.

Тож результати, отримані соціологами, які провели опитування серед підлітків, навіть не здивували: чи не найбільше 14–15-річним хочеться бути телевізійниками й працівниками шоу-бізнесу, було б добре, якби вдалося стати… знаменитістю або модним дизайнером. Далі у цьому рейтингу — професія економіста, вчителя, лікаря, юриста й журналіста. Пріоритети старшокласників дещо інші: юнаки й дівчата хочуть здобути фах, який буде і цікавим, і водночас даватиме змогу заробляти гроші. 

Тривалий час українську освіту не припиняє лихоманити. Що не місяць, то чергове загострення: якщо не одіозні заяви про відміну зовнішнього оцінювання, так вилучення низки постатей національно-визвольних змагань із програми ЗНО з історії України. Зрештою, резонанс ніби вщух, а скандальні новації так і лишилися в програмі. Це — лише окремі пасажі з новітньої історії нашої освіти.  

Трохи більше ніж за два тижні стартує зовнішнє незалежне оцінювання: ледь цьогорічні одинадцятикласники відгуляють 1 та 2 червня випускні бали, як 3 червня пройде перше тестування — з хімії. «Через дуже щільний графік ми не можемо переносити цю дату, бо не встигнемо закінчити до початку вступної кампанії. Тому деякі тести проводитимуться у суботу, зокрема з іноземної мови», — повідомила директор Українського центру оцінювання якості освіти Ірина Зайцева.