Одна з інтермедій КВК дуже показова. В ній до завідувачки дитсадка звертається хлопчина років 20-ти і вимагає: мовляв, хочу в дитячий садок. Хлопець пояснює: щойно з армії прийшов, підійшла черга. Насправді миколаївські (і не тільки) батьки змушені записувати в дитсадки діточок буквально з моменту народження. І не факт, що черга підійде до хлопця вже армійського віку.
У когось виходить записатися «чесно», в когось — за додаткову плату. Миколаївські матусі розповідають, що влаштувати дитину в садочок можна, заплативши від півтори до шести-восьми тисяч гривень. Плату приймають і «натурою» — вікнами, дверима, оргтехнікою. 

Сьогодні, 15 травня, в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка на урочистій церемонії закриття ХІІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика його переможці отримають найпрестижніші нагороди, а Рівненщина передасть естафету проведення конкурсу Житомирщині.

Особливих змін у прийдешній вступній кампанії, що стартує 1 липня, не передбачається: як запевняє заступник начальника департаменту вищої освіти МОН Микола Фоменко, вона «пройде спокійно, передумови для цього є». Загалом цього року на зовнішнє незалежне оцінювання зареєструвалося 322,5 тисячі абітурієнтів. Але, нагадаємо, до вишів можна подавати сертифікати ЗНО, отримані впродовж 2008–2013 років. За словами Миколи Фоменка, цього року більше охочих пройти тестування з фізики та математики, отож «буде виконане державне замовлення на стратегічні напрями підготовки, зокрема інженерно-технічні та ІТ». 

Але й досі він не прижився в українському освітньому просторі. Згадую себе на першому курсі. Незрозумілим було все, а головне — лякало навчання в абсолютно нових умовах і самостійно. Проте з часом зрозуміла, що все не так погано, а вчитися навіть приємно.

Тому я попросила дати коментар щодо цієї теми ректора Національного транспортного університету Миколу Дмитриченка. Ось що він сказав: «Болонський процес — це низка заходів, що покликані реформувати вищу освіту країн Європи, включно з українською. Це робиться для підвищення спроможності випускників вишів працевлаштуватися, для поліпшення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. Болонський процес триває і досі: підштовхує виші до поліпшення освітянських послуг».

Тут захоплює дух і розбігаються очі. Бракує лише оплесків усього світу. Адже демонструють свої досягнення вчені й робітники, завдяки яким 22 квітня цього року американці запустили ракету-носій «Антарес».

— Перший її ступінь зроблений у КБ «Південне», — розповідає працівник державного підприємства «Київприлад» Леонід Перегончук. — А ми розробили і виготовили прилади для його випробувань.

Фахівець демонструє надскладну апаратуру. Принагідно пояснює, що, крім усього, підприємство щороку виготовляє комплекси управління бортовими системами космічних кораблів «Союз» і «Прогрес». Слухаєш, дивишся, переймаєшся гордістю. Адже втілення наукових розробок у практику — найкраще свідчення спроможності держави розвиватися.

Неймовірно, але факт: одна з найбільших бібліотек світу вже багато років позбавлена можливості провадити закупівлю вітчизняної і закордонної літератури до своїх фондів, оновлювати парк електронної техніки, необхідної для формування мережевих інформаційних ресурсів, а з 2012 року виклеслена урядовою постановою з довжелезного переліку установ, які мають право здійснювати міжнародний книгообмін на пільгових (безмитних) умовах. Хоч-не-хоч, а напрошується порівняння із забороною Тарасові Шевченкові писати і малювати. Його відправили на заслання у глушину. Бібліотеку теж спрямовують на задвірки прогресу.
Як діяти в такій ситуації? Про актуальні проблеми не лише бібліотечної справи розмовляємо з генеральним директором Національної бібліотеки імені  В. І. Вернадського Володимиром ПОПИКОМ. 

Модель е-learning (електронна освіта), зокрема й у середній освіті, почала поширюватися з розвитком комп’ютерних технологій. Зрештою, у світі вже виросло інтернет-покоління школярів, для яких знайти потрібну інформацію за допомогою комп’ютера чи мобільного телефона звична справа.  

Одинадцятикласник Ярослав Швець із Кам’янки, що на Черкащині, удосконалив конструкцію котла, який працює на дровах і промислових відходах (тирсі, соняшниковому лушпинні, соломі). Агрегат дуже вигідний для опалювання виробничих цехів, однак його можуть використовувати й у малих приміщеннях. Хлопець запатентував форсунку, що регулює подавання повітря в камери згорання котла і дає змогу економити до 40% палива порівняно з аналогами. Винахід уже запущений у виробництво.  

Історія з розробкою нової редакції закону про вищу освіту триває вже шостий рік. Власне, дискусія навколо цієї проблеми почалася чи не з моменту прийняття в 2002 році чинної редакції закону, адже, на думку деяких експертів, уже на момент ухвалення цього документа багато його норм були застарілими. В парламенті попереднього скликання зареєстровано понад півдесятка законопроектів, жоден із яких так і не ухвалили. Можна довго перелічувати причини затяжної епопеї розробки одного з найважливіших для розвитку держави законів. Утім, головними, на нашу думку, є все-таки дві: політизованість процесу та брак єдиної концепції щодо того, як і навіщо потрібно змінювати освітнє законодавство.

Нещодавно в Сімферополі зібралися учасники спільного проекту «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні». Вони  протягом 5 років пробивали дорогу інклюзії в нашій системі освіти. Для реалізації проекту було обрано два пілотних регіони і дві школи: сімферопольська школа-ліцей ім. Макаренка № 3 та львівська № 95. Саме тут напрацьовували програми, набували практичного досвіду прийняття рішень щодо особливих дітей, руйнували десятилітні суспільні стереотипи.
«Батьки особливих дітей, громадські організації, вчителі, державні чиновники до цього проекту існували в паралельних світах. Зараз же ми почали чути і розуміти одне одного», — констатувала Галина Клименко, координатор проекту в Кримському регіоні. Але найбільшим досягненням стало те, що поріг 55 кримських шкіл торік 1 вересня переступили 125 дітей з різними нозологіями, також свої двері для них відчинили 13 дитсадків. Ще 2011 року про таке можна було лише мріяти: до загальноосвітніх шкіл змогли «пробитися» лише 9 дітей.