Освіта

  • Володимир КОРЖИК: «У Китаї плануємо виробляти наші апарати для зварювання живих тканин»

    «Достатньо успішними і такими, що відповідають не лише інтересам провінції Гуандун і Національної академії наук України, а й Китаю та України в цілому» назвав президент НАНУ академік Борис Патон перші досягнення створеного в 2011 році Китайсько-українського інституту зварювання ім. Є.О.Патона  на вересневій зустрічі в Києві з губернатором Чжоу Сяоданем, керівником делегації з найбагатолюднішої в Китаї провінції Гуандун, яка на першому місці в країні і за обсягом промислового виробництва.
    Про завдання і перспективи цього китайсько-українського закладу «УК» розповідає  його співдиректор, доктор технічних наук Володимир КОРЖИК. 

  • Василь БЕДЗІР

    Особливий попит — на водіїв і трактористів

    Село Горінчово на Закарпатті своєю назвою вказує на те, що в минулому воно горіло, до того ж, як стверджують селяни, не раз. Сусіди з інших сіл звуть місцевих попалениками. Горінчівці найбільше уславилися народними оповідачами: «Казки Верховини», видані 1960 року — унікальне видання, бо вміщує десятки творів цього жанру різних авторів. Після тієї книжки казки горінчівців виходили друком ще в шістьох збірниках.
    Після того, як останній найвідоміший казкар Юрій Митрович відійшов у інший світ, славу про Горінчово поширює по області міжшкільний навчально-виробничий комбінат. Був створений 35 років тому, і з першого дня на ньому працює 63-річний Іван Кавка. 

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Генеральна репетиція відбудеться в березні

    Для тих, хто хоче потренуватися у складанні тестів незалежного зовнішнього оці- нювання, в березні наступного року проведуть пробне ЗНО. Реєстрація на генеральну репетицію вже розпочалася і триватиме до кінця цього місяця.  Оформляти заявку на пробне ЗНО абітурієнтам потрібно особисто.
    Пробне тестування проводитимуть з усіх предметів незалежного оцінювання, до переліку яких, до речі, наступного року додадуть світову літературу. Таким чином, згідно з наказом МОНмолодьспорту, 2013 року зовнішнє незалежне оцінювання  проводитимуть із таких  предметів: української мови і літератури, історії України, всесвітньої історії, математики, біології, географії, фізики, хімії, російської мови, світової літератури та однієї з іноземних мов — англійської, німецької, французької чи іспанської. 

  • Навчання формує особистість

    В одній статті неможливо охопити всі аспекти реформування освітньої галузі України. Проте спробую якнайширше розповісти про наші спільні здобутки. Отже…  
    Передусім хочеться наголосити, що наші дошкільнята — це майбутнє країни. Забезпечення якісною освітою наймолодших членів нашого суспільства для МОНмолодьспорту — головне завдання, так би мовити, інвестиція в добробут нашої країни.
    З моменту проголошення «хрестового походу» за дитячими садками понад два роки тому мережа дошкільних навчальних закладів збільшилась з 2010 року на 1095. Чи є ще резерви? Залишилося 813 дитячих садків, які здають в оренду. За рішенням уряду їх треба повернути дітям.

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Дихальна гімнастика плюс «дошки настрою»

    Чому ми так хвилюємося, вперше ведучи доньку чи сина до дитсадка? Бо переймаємося, як малеча, що досі була в затишному колі «мама-тато-дідусь-бабуся», почуватиметься в новому колективі, як призвичаїться до нього, яким чином дитсадок вплине на її здоров’я й формування особистості. Водночас, як наголошує в одній зі своїх книжок український педіатр Євген Комаровський, «щаслива дитина — не та, що вміє читати, писати і грати на скрипці. Щаслива — це передовсім здорова дитина». 

  • Олег ЄРЕСЬКО

    Майбутнє — за профільним навчанням

    Шкільна освіта, охорона здоров’я і футбол — це, мабуть, три найулюбленіші теми для обговорення в нашому суспільстві. На жаль, найчастіше ці теми обговорюють із негативними оцінками. Кожен, хто навчався у школі, вважає себе компетентним оцінювати стан загальної середньої освіти, іноді забуваючи, що за роки після отримання ним атестата багато змінилося.  
     Насамперед зазначу, що 2011 рік був революційним щодо змісту освіти. Змінилися всі державні стандарти: початкової, базової та повної загальної середньої освіти.  

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Олена АВРАМЕНКО: «Такої академічної художньої освіти, як у нас, ніде немає»

    Олена Іванівна Авраменко — десятий директор Державної художньої середньої школи імені Т. Г. Шевченка і перша жінка-керівник у ній. У її кабінеті живе історія школи і позитивна енергетика від скульптур, кераміки, малюнків. На одній із картин (випускній роботі учня) зображено шкільну творчу майстерню і вчителя директора, який і нині плідно працює тут, — Бориса Олександровича Литовченка.

    За всієї поваги до європейських стандартів освіти Олена Авраменко радить розпочинати її в Україні. Такої академічної художньої освіти, як у нас, ніде немає, каже вона. У СРСР аналогічні школи були лише в Москві й Ленінграді. Про те, як поважний заклад з усталеними творчими традиціями продукує і сприймає новаторські освітні ідеї, директор розповіла «УК». 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Валентина РАДКЕВИЧ: «Підприємства дедалі більше потребують універсальних робітників»

    Не один рік на всіх рівнях говорять про необхідність модернізації професійної освіти. Часто все зводиться до примітивного намагання закрити або перепрофілювати той чи той навчальний заклад. Життя свідчить: цього не досить. Що і як треба робити, що вдалося, а які проблеми потребують дослідження і розв’язання в цій галузі? На ці запитання «УК» відповідає директор Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук Валентина РАДКЕВИЧ. 

  • Чотири запитання Героям України

    Проект "Герої України про освіту" ініційований Міжнародним філософсько-космологічним товариством (МФКТ) і підтриманий Національною академією педагогічних наук України та Академією педагогічних наук Росії. Пропонуємо вашій увазі бесіди доктора філософських наук Олега БАЗАЛУКА з Оленою ЮРКОВСЬКОЮ та Леонідом КАДЕНЮКОМ.

       

  • Оксана ЗАБОЛОТНА: «Відкриваючи світ, розкриваєшся й сам»

    Сьогодні той чи той навчальний заклад оцінюють не тільки, так би мовити, за його відбитком у дзеркалі національного сприйняття. Не менше важить думка про нього в очах світової спільноти. Ось чому Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини все активніше виходить у світовий освітній простір. Пізнаючи життя закордонних вишів зсередини, викладачі й студенти привозять до Умані нові враження, ідеї, бачення перспектив. Про те, як удається розширювати горизонти міжнародної співпраці, — наша розмова з координатором міжнародної діяльності університету Оксаною Заболотною.