СТРАТЕГІЯ

Дитсадок має виховувати здорових і психічно готових до школи учнів

Тетяна МОІСЕЄВА,
Володимир ЗАЇКА
(фото),
«Урядовий кур’єр»

Чому ми так хвилюємося, вперше ведучи доньку чи сина до дитсадка? Бо переймаємося, як малеча, що досі була в затишному колі «мама-тато-дідусь-бабуся», почуватиметься в новому колективі, як призвичаїться до нього, яким чином дитсадок вплине на її здоров’я й формування особистості. Водночас, як наголошує в одній зі своїх книжок український педіатр Євген Комаровський, «щаслива дитина — не та, що вміє читати, писати і грати на скрипці. Щаслива — це передовсім здорова дитина».

Тут дітлахи позначають, чи в доброму вони гуморі.

Найважливіше — режим дня

Нині головним завданням дошкільної освіти профільне міністерство визначило формування здорової особистості дитини. Тому в дитсадках впроваджують кілька інноваційних оздоровчих технологій: фітболгімнастику, пальчикові вправи, художню, дихальну, звукову та імунну гімнастики, гідроаеробіку, психогімнастику (вправи, ігри, етюди, пантоміми) тощо.

Акцент на виховання здорової дитини зроблено й у одному з найкращих столичних дитсадків — «Дивограї», що відкрився торік неподалік метро «Академмістечко». (Назву для нього, до речі, було обрано невипадково: «Дивограй» розшифровується як девіз цього навчального закладу: «Дитину виховуємо особистістю, граючи»).

«Найважливішим аспектом є режим дня. Тому ранок нашої малечі починається з гімнастики. Заняття з фізкультури ми проводимо щодня, як на вулиці під час прогулянки, так і в спортивній залі», — говорить завідувачка «Дивограю» Ганна Паливода. В садку впровадили чимало інновацій: зокрема, застосовують елементи йоги, що покращують емоційний стан дитини, сприяють розслабленню м’язів, гнучкості й формуванню правильної постави. Багато вправ спрямовано на профілактику поширеної нині серед дітлахів плоскостопості. Всі заняття у «Дивограї» проводять під музику: звучить як класика, так і відомі «мультяшні» пісеньки. Оскільки групи в цьому садочку (як, власне, й у інших) великі — приблизно по 30 дітлахів у кожній, для занять вихователі ділять їх на невеликі підгрупи.

«У нас працює молода й креативна інструктор з фізкультури Вікторія Данілович-Корочкіна, — каже завідувачка «Дивограю». — Іноді вона навіть із нами практикує майстер-класи. Цікаво, що Вікторія не лише проводить заняття під різний музичний супровід (для йоги в неї одна музика, для ігор — інша), а ще й щотижня змінює його».

Знайти таких завзятих вихователів, враховуючи невідповідність навантаження і розміру зарплатні в дитсадках, певна річ, важко. «Вам це вдається?» — питаю в завідувачки.

«Шукаємо, розміщуємо вакансії в Інтернеті, — відповідає вона. — Обов’язково проводимо стажування фахівців перед тим, як вони починають працювати. Людина повинна відчути себе й зрозуміти, чи отримує задоволення від роботи з дітьми».

Вихованцям «Дивограю» пощастило: тут є й басейн, де діти плавають двічі на тиждень (загалом в Україні нараховують 2224 дитячих садки з басейнами). Передовсім інструктор вчить малечу не боятися води, триматися на поверхні і плавати.

Крім того, в українських дитсадках нині впроваджують такі оздоровчі технології, як фітотерапію (чаї, коктейлі, фітомішечки); ароматерапію; вітамінотерапію (вітамінізація страв). За свідченням педагогів-практиків, досить ефективне застосування терапевтичних засобів на кшталт арттерапії, піскової терапії, казкотерапії, ігрової, музичної, сміхотерапії тощо.

 Спершу треба навчити малечу не боятися води.

 Що впливає на успішність навчання?

Цього року Міністерство освіти і науки, молоді та спорту ухвалило нову редакцію державного стандарту дошкільної освіти — Базовий компонент. Це документ, в якому зафіксовано вимоги до рівня розвиненості, вихованості й навченості шести- або семирічної дитини перед вступом до школи.

Часом батьки та педагоги вважають вміння читати й рахувати основними «маячками» готовності дитини до школи. Втім, дослідження свідчать: це мало впливає на успішність навчання. Натомість головну роль відіграє психічна готовність дитини до школи. Майбутні першокласники, окрім бажання вчитися, повинні вміти впродовж тривалого часу зосереджувати увагу, аналізувати й запам’ятовувати матеріал.

Увага до психоемоційного стану дитини має бути одним із ключових аспектів дошкільного (як, власне, і подальшого) виховання. Зокрема, в «Дивограї», аби зрозуміти настрій дитини, педагоги використовують так звані «дошки настрою», на яких малеча позначає, чи в доброму вона сьогодні гуморі. Враховуючи це, вихователь будує свою подальшу роботу з дітьми.

Крім того, з вихованцями дитсадка працює фаховий психолог: проводить розвивальні заняття з групами, а в разі потреби — індивідуально з тими, хто потребує психологічної корекції. «Серед основних проблем, з якими доводиться мати справу, — складна адаптація дитини до дитсадка, гіперактивність (в кожній групі є 1–2 такі дитини), гіперпіклування батьків», — пояснює психолог Ганна Сурікова.

В садочку навіть є окреме спеціальне приміщення — «сенсорна кімната», перебування в якій, за словами фахівця, покращує емоційний стан малечі, зменшує агресивність, нервове збудження і тривожність, активує мозкову діяльність, прискорює відновлення після хвороб. Такого ефекту досягають завдяки спеціальним стимуляторам, здатним впливати на органи зору, слуху, нюху, тактильні і вестибулярні рецептори. В кімнаті таких — понад півтора десятка. Зграйка дітлахів, що забігла туди разом із кореспондентом «УК», відразу оточила заворожливе видовище —«бульбашкову колону», що одночасно стиха вібрує. І для релаксації, і для активних ігор використовують «сухий басейн», що дає можливість відчути своє тіло і створює м’який масажний ефект. Ходіння сенсорною доріжкою корисне для розвитку тактильного сприйняття, координації і профілактики плоскостопості. А от світильник «НЛО» нагадує салют, сприяючи покращенню настрою. «Світлотерапія допомагає в періоди сезонної депресії, коли організму бракує сонця, а кольоротерапія використовується для впливу на настрій і загальний стан людини», — розповідає Ганна Сурікова.

Ранок починається з гімнастики.

Батьки та вихователі працюють разом

Оскільки позаторік було ухвалено Закон України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу» (в документі йдеться про надання обов’язкової дошкільної освіти всім дітям, які досягли 5-річного віку), нині, за даними профільного міністерства, цю проблему розв’язують кількома шляхами. Приміром, через запровадження різних форм охоплення дітей дошкільною освітою (зокрема, організовано групи повного або короткотривалого перебування в дитячих садках і групи підготовки до школи при школах і позашкільних навчальних закладах).

Також з цією метою було розроблено й програму розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт», що з 1 вересня 2012 року впроваджується в усіх дитячих садочках, які мають групи для п’ятирічних дітлахів. Основний акцент у «Впевненому старті» зроблено на тісній співпраці дитсадка й родини для підготовки дитини до школи, налаштуванні батьків і вихователів на особистісний розвиток дітей. Окремо наголошено на ігровому компоненті, що є провідним у розвитку дошкільнят.

Насамкінець згадаємо про ще один перспективний напрямок дошкільної освіти — допологову, або пренатальну, педагогіку. Нині, за інформацією МОНмолодьспорту, підібрано найкращі методики педагогічної і психологічної роботи з вагітними жінками, рекомендації психологів і фізіологів. Активним розвитком цього напрямку опікується Асоціація свідомого батьківства, яка, до речі, вже найближчим часом проведе в 20 містах України свій четвертий Всеукраїнський фестиваль свідомого батьківства.

ОФІЦІЙНО

♦ Мережа дошкільних навчальних закладів нараховує 16 тисяч 321 дитсадок різних типів і форм власності.

♦ Кількість дітей, які здобувають тут освіту, досягла 1 млн 385 тис.

♦ Це становить 81,5% загальної кількості дітей віком від 3 до 6 років.

♦ Всіма формами дошкільної освіти охоплено 84,4% дітей. Водночас дошкільною освітою охоплено 99,9% дітей старшого дошкільного віку.