Хтось очікує Закону «Про ринок земель» з нетерпінням, а хтось — із тривогою: чи не піде по світу селянин? Що буде із сільськими територіями? І як розгортатиметься земельна реформа в Україні після набуття чинності історичного закону, що ось-ось має пройти друге читання? Відповіді на ці запитання шукали на Рівненщині.  

Скоро виповниться рік, як в Україні з’явився новий центральний орган виконавчої влади — Державна міграційна служба, створена на базі Держдепартаменту у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб МВС України і Департаменту у справах біженців Держкомітету у справах національностей та релігій. Потреба в такій службі очевидна — нарешті в рамках одного відомства буде сформовано державну базу даних у сфері міграції і створено єдину автоматизовану інформаційну систему обліку, аналізу та контролю міграційних потоків, у тому числі й внутрішніх.  

Донедавна за якість та безпеку продуктів харчування в Україні відповідали чотири міністерства. Тому загалом українці не мали з кого спитати, наскільки не те що якісну, а взагалі безпечну їжу купували та споживали. Як кажуть у народі, у семи няньок дитина без догляду.
Останнім часом, на жаль, побільшало випадків отруєння й виявлення неякісної продукції харчування. Тому нині постало питання посилення системного контролю за продуктами харчування від виробництва до реалізації.

Закон «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» набрав чинності 1 жовтня 2011 року. Тобто понад 4 місяці ми живемо за новим пенсійним законодавством. Здавалося б, про всі новації з пенсійних питань «УК» розповідає на шпальтах газети. Проте аналізуючи редакційну пошту, ми впевнюємось, що запитань у людей виникає ще багато. Серед них найактуальніші такі: призначення та перерахунки пенсій, достроковий вихід на пенсію, отримання пенсії по інвалідності, а також перехід з одного виду пенсії на інший. Гість редакції — директор департаменту пенсійного забезпечення Микола Шамбір на «прямій лінії» «УК» відповів на запитання читачів.

У вересні цього року, до речі, «Київводоканал» святкуватиме своє 140-річчя. У 1961 році було збудовано Деснянську водопровідну станцію. Ці два об’єкти й донині забезпечують основний обсяг подачі питної води столиці. Безумовно, вона очищається перед тим, як прийти до споживачів, та все ж — чи можна назвати її справді питною? Адже ми часто чуємо, що воду з-під крана пити не можна, аби не нашкодити здоров’ю.
Прояснити ситуацію для споживачів і відповісти на їхні запитання ми попросили заступника генерального директора ПАТ «АК «Київводоканал» Андрія БІЛИКА, запросивши його на редакційну «пряму лінію». 

Як перетворити звичайну їжу на джерело здоров’я і довголіття? Як святкувати, щоб не захворіти? Що їсти, щоб не набрати зайвих кілограмів? На ці та інші запитання відповідає гість прямої лінії «УК» лікар-дієтолог Оксана СКИТАЛІНСЬКА.

Невмолима статистика переконує: лікарі щороку вперше виявляють понад 2 млн хворих на серцево-судинні недуги. Саме ця група захворювань з 2007 року — найпоширеніша причина смерті в США, Канаді, Великобританії та багатьох інших розвинених країнах. Лише в Америці ці хвороби за хвилину вбивають двох людей. В Україні смертність від хвороб серця й системи кровообігу давно посідає 1 місце і в кілька разів вища, ніж у європейських країнах.

Фахівці стверджують: рак — не вирок. На ранніх стадіях його вже навчилися лікувати. Як вчасно розпізнати цю підступну хворобу? Які сучасні методи діагностики існують, що таке онкоскринінг? Як зробити, щоб променева терапія була безпечною для організму? На ці та інші запитання відповідає гість «прямої лінії» — головний лікар «Кібер Клініки Спіженка» Владислав Бурик.  

Державне казначейство України — своєрідна держава у державі, яка має свій прапор, гімн і навіть герб. Воно управляє ліквідністю єдиного казначейського рахунку. Про те, як контролюється значна частина фінансових ресурсів країни, під час «прямої лінії» розповіла заступник голови Державної казначейської служби України (ДКСУ) Людмила ГІЗАТУЛІНА.  

В якому стані на сьогоднішній день запаси наших водойм? Що робить держава, аби відновити колишнє рибне багатство? Які проблеми галузі слід усунути насамперед? Коли позбудемося такого ганебного явища, як браконьєрство? На ці та інші запитання читачів на «прямій лінії» в «Урядовому кур’єрі» відповідав голова Державного агентства рибного господарства України Віктор ДРОНИК.