Пряма лінія "УК"

  • Інна КОСЯНЧУК

    Олександр НЕПОМНЯЩИЙ: «Держава прагне розв’язати житлові проблеми черговиків»

    Кожній молодій родині, природно, хочеться мати свій власний куточок. Бо, никаючи по чужих квартирах чи живучи в одному помешканні з численними родичами, багато хто народження дітей відкладає на потім. Та хоч потенційних «своїх куточків» — хоч греблю гати, досить тільки оголошення почитати, не багатьом вони по кишені. Тож держава взялася допомогти безквартирним українцям, які не можуть купити помешкання за ринковою вартістю. Досі діяли три державних механізми забезпечення житлом за прийнятними цінами. А з 15 травня до них додався ще один. Це — можливість для людей отримати дешеву іпотеку під 3% річних.

    Цей механізм розроблено на виконання соціальних ініціатив Президента України. А з 1 червня, за повідомленням прес-служби Мінрегіону, у всіх областях має запрацювати «єдине вікно» для прийому документів від громадян, які бажають скористатися компенсацією відсоткової ставки. Також на веб-сайтах облдержадміністрацій мають з’явитися відповідні інформаційні розділи. А ще мають запрацювати спеціальні «гарячі телефонні лінії» для громадян. Нині ж у людей, які хочуть придбати доступне житло, накопичилось чимало запитань. Тож для того, аби роз’яснити їх, ми запросили на пряму лінію директора департаменту реалізації державних програм та розвитку житлового будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Олександра НЕПОМНЯЩОГО. 

  • Галина ІЩЕНКО

    Сергій ТИМЧЕНКО: «Розблокування земельних аукціонів уже до кінця року додасть до бюджетів різних рівнів кілька мільярдів гривень»

    Телефон «прямої лінії» «УК» щодо запровадження ринку землі та різних юридичних колізій з питань оформлення права власності на землю, орендної плати тощо за участі голови Держземагентства Сергія ТИМЧЕНКА (далі — Т.С.) і заступника голови Держземагентства Євгена БЕРДНІКОВА (далі — Б.Є.) буквально розривався. Чимало запитань наші читачі надіслали й на електронну скриньку «УК». Найцікавіші і найрезонансніші публікуємо, на інші представники земельного відомства пообіцяли відповісти письмов  

  • Наталія БОРОДЮК

    Микола ГУЛЬЧІЙ: «Половину маси гормона щитоподібної залози становить йод. Немає йоду — немає гормона»

    Хоч як прикро, але невтішна статистика на боці песимістів: Чорнобильська трагедія і надалі впливає на здоров’я нації. Торік зафіксовано 6,5 випадка ракових захворювань на 100 тисяч українців, хоча в 2010 — 5,7. До Чорнобиля цей показник тримався на цифрі 3. Попереду, зрозуміло, Київська область — 13,5 випадка. Найбільше зазнає шкоди під час таких катастроф щитоподібна залоза — в Україні з нею мають проблеми 1 299 708 осіб, тобто цілком певне перше місце серед інших хвороб, діабет — 1 256 531 осіб — посів друге місце. Тож у переддень чергової річниці аварії гостем редакційної «прямої лінії» став головний ендокринолог МОЗ Микола ГУЛЬЧІЙ.  

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    В’ячеслав ТОЛКОВАНОВ: «Модернізація державної служби: якісні адміністративні послуги меншою кількістю професійних управлінців»

    Упродовж багатьох років тільки лінивий не повторював, що успішному проведенню реформ у нашій країні істотно заважають бюрократичні перепони, передовсім громіздка державна машина, численний, проте малоефективний чиновницький апарат, непрозорі та незрозумілі широкому загалу відносини держави і громадянина.

    Системно змінити ситуацію, зробити владу доступною, ефективною і відкритою має на меті розпочата наприкінці 2010 року адміністративна реформа. А Президентська програма економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» визначила конкретні завдання з підвищення ефективності державного управління та виконавчої влади.

    Оскільки більшість економічних та соціальних перетворень здійснюється безпосередньо силами українських «білих комірців», започатковано і реформу власне державної служби. Очолює цю роботу єдиний центральний орган, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в цій сфері, — Національне агентство з питань державної служби, очільник якого В’ячеслав ТОЛКОВАНОВ — гість прямої телефонної лінії «Урядового кур’єра». І, судячи з кількості дзвінків на редакційний телефон, звернень до нього у наших читачів накопичилося чимало. Та про все по порядку. 

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Олексій ЯНОВ: «Кримінальна відповідальність — найефективніший спосіб боротьби з піратством»

    Останнім часом у сфері інтелектуальної власності відбуваються бурхливі процеси. Це скандал світового рівня навколо сайту WIKILEAKS і наші «внутрішні» бої навколо потужного веб-ресурсу «EX.UA» та Укрпатенту. Яких змін чекати українцям у сфері застосування авторського права? Як захистити тих, хто створює об’єкти інтелектуальної власності? Про це під час «прямої лінії» «УК» розповів перший заступник голови Державної служби інтелектуальної власності України Олексій ЯНОВ.  

  • Олег ГРОМОВ

    Сергій ЗЛИДЕНЬ: «Доступність житла при середніх зарплатах 3 тисячі гривень не можлива»

    Житлове питання  та його вирішення в Україні цікавить без перебільшення всіх громадян. Чимало задля цього робить і держава — ухвалює непогані закони для сприяння розвитку ринку нерухомості, декларує соціальні ініціативи у цій царині. Проте для більшості українців купівля житла залишається їхньою особистою проблемою, яку вони розв’язують  самотужки.

    Як сьогодні живе ринок вторинної нерухомості країни? Які тенденції його розвитку? Чи чекати людям здешевлення житла? На всі ці запитання читачів «УК» відповідає президент Асоціації фахівців із нерухомості України Сергій ЗЛИДЕНЬ. 

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Федір ЛАПІЙ: «Проблема весняного авітамінозу в нас дещо перебільшена»

    Весна… Пригріває сонце, цвірінькають горобці, на клумбах з’являються поки що ледь помітні паростки тюльпанів та нарцисів — словом, природа, як і годиться, оживає. Проте багато хто з нас саме в цей час починає відчувати сонливість, занепад сил, скаржиться на зниження працездатності. «Авітаміноз», — зітхаємо ми й хапаємося за баночку з вітамінами. Чи варто це робити, як і чим краще вітамінізувати й захистити передовсім дитячий організм, а також про деякі поширені міфи щодо людського імунітету читачам нашої газети впродовж «прямої лінії» розповідає кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Шупика Федір ЛАПІЙ.  

  • Василь ТУГЛУК

    Сергій ДУБОВИК: «Усі сектори економіки держави помітно поступаються енергоефективності країн Європейського Союзу»

    Проблеми енергоефективності та енергозбереження виникли, безумовно, не сьогодні. Були вони і раніше мірилом ефективності роботи як окремих підприємств та галузей, так і економіки загалом. Однак останнім часом їхня актуальність значно зросла у зв’язку з істотним стрибком цін на енергоносії. Зокрема вартість імпортованого природного газу, який Україна закуповує в Росії, стала нині непідйомною для вітчизняної економіки. Його висока складова у собівартості продукції українських підприємств робить нашу продукцію неконкурентоспроможною на тому ж таки російському ринку, де місцеві підприємства купують у «Газпрому» вуглеводні за ціною втричі нижчою, ніж українські.  

  • Інна КОСЯНЧУК

    Михайло КІПЕНКО: «Розрахунки тарифів мають бути прозорими»

    Тарифи на житлово-комунальні послуги останнім часом поступово піднімаються, на відміну від зарплат більшості споживачів цих послуг. Комунальники ж, у свою чергу, доводять людям, що вони платять непристойно мало, бо тарифи не покривають навіть собівартості послуг. Утім, деякі комунальники знайшли такий собі спосіб «помсти» споживачам: то прибирають погано, то вода не гаряча, а ледве тепла… На ціну і якість житлово-комунальних послуг і нарікали наші читачі, які зателефонували на «пряму лінію» «Урядового кур’єра», присвячену тарифним питанням. На запитання відповідав заступник директора департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Михайло КІПЕНКО.  

  • Олександр БАРБЕЛЮК: «З Єдиного державного реєстру інформація ніколи не вилучається»

    Реєстрація бізнесу в Україні завжди була справою нелегкою. І хоч як держава прагнула лібералізувати регуляторну політику, проблеми наростали, як снігова лавина. Й оскільки за ступенем сприятливості бізнес-клімату наша країна опускалася все нижче у світовому рейтингу, влада вдалася до кардинальних заходів. За рішучим скороченням дозвільних процедур, ізоляцією  чиновника від підприємця «єдиним вікном» дійшла черга й до впорядкування реєстраційної сфери. Куди звертатися тим, хто започатковує чи припиняє свою  справу, які документи подавати, як переходити з нині чинних видів економічної діяльності на нові, а також на низку інших запитань відповідає директор департаменту Державної реєстраційної служби  Олександр БАРБЕЛЮК.