Директор департаменту Державної
реєстраційної служби 
Олександр БАРБЕЛЮК   

Реєстрація бізнесу в Україні завжди була справою нелегкою. І хоч як держава прагнула лібералізувати регуляторну політику, проблеми наростали, як снігова лавина. Й оскільки за ступенем сприятливості бізнес-клімату наша країна опускалася все нижче у світовому рейтингу, влада вдалася до кардинальних заходів. За рішучим скороченням дозвільних процедур, ізоляцією  чиновника від підприємця «єдиним вікном» дійшла черга й до впорядкування реєстраційної сфери. Куди звертатися тим, хто започатковує чи припиняє свою  справу, які документи подавати, як переходити з нині чинних видів економічної діяльності на нові, а також на низку інших запитань відповідає директор департаменту Державної реєстраційної служби  Олександр БАРБЕЛЮК.

Перехід на нові КВЕДи

Богдан ІЩЕНКО,
м.Київ:

— Олександре Борисовичу, у спільному листі Державної реєстраційної служби, Державної податкової служби, Державної служби статистики та Пенсійного фонду, підписаному в грудні минулого року, перехід на КВЕД-2010 має тривати до 31 грудня нинішнього року. Асоціація міжнародних експедиторів України просить підтвердити правильність цього терміну і пояснити, чи можуть підприємства вказувати в рахунках КВЕД-2005.

 — Відповідь є на нашому сайті. Роз’яснення можна знайти й на сайті Державної служби статистики. Суть спільного листа в тому, що всі зареєстровані до 1 січня 2012 року протягом року повинні перейти на нові КВЕДи (класифікація видів економічної діяльності). А ті, хто буде реєструватися в цьому році, в установчих документах і в реєстраційній картці вже  матимуть КВЕД-2010.  Усе це чітко виписано в наказі Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року №457 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів».

— Є якась істотна різниця між класифікаторами 2005 і 2010?

— Ініціатором заміни одних класифікаторів іншими виступила Державна служба статистики. Однак якщо не заглиблюватися в подробиціі цього процесу,  можна сказати, що зміни проводяться з метою гармонізації вітчизняної бази зі статистичною класифікацією видів економічної діяльності Європейського Союзу. Ця класифікація використовується в статистичних дослідженнях, в системі оподаткування, страхування тощо і дає змогу конкретніше аналізувати економічну діяльність країни. Тож відтепер наші статистичні дані та дослідження розвитку економіки узгоджуватимуться з європейськими.

Віталій ВАРИЧ,
Вінницька обл.:

— У мене є пропозиція, щоб у законі про ліцензування назва видів економічної діяльності збігалася з назвою видів господарської діяльності.

—  Я в курсі цієї проблеми, адже певний час очолював департамент державної реєстрації і ліцензування в Держкомпідприємництві. Нині вже підготовлений проект закону про ліцензування певних видів господарської діяльності в новій редакції. Він  перебуває на розгляді у парламенті. Докладніше про запропоновані зміни ви можете дізнатися  на сайті Верховної Ради або безпосередньо звернувшись у профільний парламентський Комітет з питань регуляторної політики та підприємництва. 

Віталій ГОНЧАР,
Полтавська обл.:

— Чому питання запровадження КВЕДів розтягнуте в часі?

— Для розуміння ситуації я назву лише дві цифри. Нині маємо 3,5 млн фізичних осіб-підприємців і близько 1,1 млн   юридичних осіб.  Реєстраторів в Україні 1400. Простий математичний розрахунок показує: якщо ці 4,5 млн суб’єктів одномоментно підуть  змінювати КВЕДи і вимагати відповідні довідки,  державні адміністратори захлинуться від такого напливу. До речі, щось подібне сталося, коли до 25 січня потрібно було переоформити свідоцтва платників єдиного податку.

Володимир СОЛОМАХА,
м. Харків:

— Скільки підприємець може вносити КВЕДів?

— Засобами єдиного державного реєстру, тобто реєстраційною карткою, хоч весь КВЕД. Але в органах статистики є обмеження — шість видів економічної діяльності. Практика показує, що наші підприємці вносять більшу кількість видів діяльності, так би мовити, про запас. Тож у тих випадках, коли їх більше, ніж дозволяють органи статистики, останні самі відбирають тільки перші шість.

— А якщо трапиться така необхідність, що треба замінити один із шести видів?

— Тут є певна законодавча проблема. Якщо подивитися в Закон «Про державну реєстрацію» (стаття 45), там справді немає можливості зміни видів діяльності. Але, використовуючи загальне право всіх суб’єктів, коли до фізичної особи застосовуються норми юридичної,  вона має право зміни видів діяльності. Розробники закону це прогледіли, парламентарії під час розгляду також не звернули уваги. У  Верховної Ради до цього часу не дійшли руки до цього закону. Але програмними засобами Єдиного державного реєстру реалізована зміна видів діяльності: потрібно подати одинадцяту картку. Форми карток можна знайти на сайті Укрдержреєстру чи у вашому випадку на сайті Харківської облдержадміністрації.

— Де можна отримати кваліфіковану консультацію про перехід з нині чинних на нові КВЕДи?

— Я раджу зайти на сайт Державної служби статистики. Там розміщені доступні та зрозумілі таблиці переходу зі старих на нові види економічної діяльності. Найкраще це робити не під час звітності (квартальної чи річної), коли й без того створюються черги, а в спокійніші періоди. Приміром, при поданні державному реєстраторові щорічного підтвердження чи проведення інших реєстраційних дій надати відповідну реєстраційну картку, в якій зазначити ті види, які вам потрібно при переході на нові КВЕДи. Державний реєстратор має безкоштовно провести цю заміну.

— В який термін?

— У термін, передбачений законом, тобто до двох днів.

У процесі реєстрації дрібниць немає. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Порушення, прецеденти, винятки 

Олексій СУХАНОВ,
Донецька обл.,Курахове:

—  Я відсудив у підприємства певну суму коштів. Це моя невиплачена заробітна плата і не перераховані з неї податки. Підприємство нині покинуте, обов’язкову звітність не здає із  січня 2010 року. Однак проти нього не розпочато процедуру банкрутства. У державному реєстрі підприємство значиться. Там же зазначено й прізвище керівника, який має відповідати за діяльність підприємства. Однак він посилається на те, що звільнений і ніяких зобов’язань не несе. Чи можна притягти його до відповідальності?

— Згідно з Цивільним кодексом та Законом «Про господарські товариства», в  одному з визначень юридичної особи сказано, що вона несе повну відповідальність за своїми зобов’язаннями. Діяльність юридична особа проводить через свої органи управління. Якщо це господарське товариство або товариство з обмеженою відповідальністю, то у нього є кілька органів управління (зокрема й вищий орган — загальні збори засновників).  У вашому випадку виконавчий орган це — директор. Тому й  відповідальність за господарську діяльність юридична особа і керівник несуть у межах,  встановлених законом.

— А за яких умов підприємство можуть вилучити з Єдиного державного реєстру? Скільки для цього знадобиться часу?

— З Єдиного державного реєстру інформація ніколи не вилучається, у нього просто вноситься запис, що юридична особа припинена. У вашому випадку, якщо підприємство не здає звітність з 1 січня 2010 року, то швидше за все податкові органи вже повинні були подати до суду на припинення юридичної особи. Дізнатися про те, чи прийняте судове рішення, можна, зайшовши на ВЕБ-сторінку цього реєстру, розміщену на сайті технічного адміністратора державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» Окрім того, можна звернутися до будь-якого держреєстратора та отримати у нього довідку про наявність або відсутність інформації у реєстрі про потрібну юридичну особу чи витяг з Єдиного державного реєстру. Але це вже за відповідну плату.

Василь ОДАРЧЕНКО,
Рівненщина:

— Я обома руками за скорочення пакета документів, які вимагають від підприємця. Однак у нас часто з однієї крайності впадають в іншу, створюючи додаткові проблеми.

— Маєте на увазі необгрунтоване скасування свідоцтва про державну реєстрацію? Тут, як мовиться, хотіли як краще, а вийшло як завжди: прибрали один із документів і створили прецедент. Для підтвердження права дієздатності суб’єкта господарювання юридична або фізична особа має подавати виписку з Єдиного державного реєстру.   При поетапному запровадженні закону виписка набула подвійного значення. З одного боку, вона виконує функцію підтвердження (як раніше свідоцтво)  і при проведенні певних реєстраційних дій видається безкоштовно. А як інформаційний документ плата за виписку становить 17 гривень. Окрім того, є ще й такий документ, як витяг з державного реєстру. За нього треба віддати 51 гривню плюс 3,40 грн за кожну сторінку тексту.

Михайло СТЕФАНСЬКИЙ,
Хмельниччина:

— Хочу звернути вашу увагу на те, що чинним порядком не передбачено можливості надання реєстратору установчих документів для проставлення відмітки при отриманні виписки.  При поданні електронних документів потрібно мати паперовий статут з відміткою про проведення реєстрації юридичної особи. Після закінчення процедури реєстрації отримується виписка паперова і статут з відміткою про реєстрацію. Чи можна виписку отримати особисто у реєстратора?

— Це не заборонено.

— То чому тоді статут неможливо подати особисто при отриманні виписки для проставлення відмітки, а вимагають надсилати його поштою?

— Я не бачу проблем.  Поясню чому: особистий прийом документів реєстратором не передбачений. Проведення електронної реєстрації і направлення поштою статуту означає, що заявник не хоче чи не може  особисто прийти до державного реєстратора. Однак, мабуть, варто подумати над вашою пропозицією і передбачити можливість заявнику не лише поштою подавати документи після проведення державної реєстрації, а й особисто принести статут для проставляння відмітки.

Надія НЕГОДА,
м. Луцьк:

— Я займаюсь реєстрацією підприємств і з досвіду знаю, що поштою відправляти документи досить довго. Чи є можливість якось пришвидшити цей процес?

— Раджу вам звернути увагу на те, що урядом прийнято Модельний статут товариства з обмеженою відповідальністю. Якщо ним скористатися,  то взагалі статутні документи не потрібно подавати державному реєстратору. А в картці, в тому числі електронній, просто зазначати, що юридична особа працює за Модельним статутом.

— Так, але з Модельним статутом є проблема —  невизначеність правового статусу. Навіть при внесенні  змін до нього Кабінет Міністрів не визначив, чи вони автоматично змінюються для відповідного товариства.

— Тут я з вами не згоден. Якщо у нормативи вносяться зміни, то вони набувають чинності для всіх. Ви ж не використовуєте  Модельного статуту, а просто зазначаєте, що він є. І будь-хто, якщо хоче пересвідчитися, відкриває нормативно-правовий акт і побачить, що зазначено в статуті. Повірте, Модельний статут достатньо добре відпрацьований і практично враховує вимоги як Цивільного кодексу, так і Закону «Про господарські товариства». Просто люди ще не звикли працювати без статуту.

— З цим документом не все так просто. Підприємці хочуть мати паперовий статут ще й через те, що не завжди стандартно вирішуються питання, які законом не врегульовані. Люди бояться, що, скажімо, при внесенні змін Кабінетом Міністрів до Модельного статуту зміниться їхня домовленість.

— Треба мати на увазі, що Модельний статут не є обов’язковим документом, який вимагає від суб’єктів господарювання працювати тільки відповідно до нього. У Законі «Про державну реєстрацію» суб’єктам надається право переходити з роботи за Модельним статутом на роботу за звичайним. Тобто законодавство дає змогу працювати і так, і так. Просто треба уважніше читати закон і бачити всі можливості, які він надає. Адже хтось може нормально працювати за Модельним статутом, а хтось, у кого вже розвинений бізнес і постає питання його успадкувати, віддає перевагу роботі  через норми звичайного статуту.

База даних як безпекове підгрунтя

—  Яка ситуація нині з формуванням реєстру? Наскільки повні його електронна та паперова версії?

— Зараз закінчується так зване добровільне включення до Єдиного державного реєстру. Аналіз суб’єктів, які не внесені до нього, але які є на паперових носіях, показує, що близько 350 тисяч юридичних осіб ще не включені до Єдиного державного реєстру.

Олексій ГРЕБЕНЮК,
с. Диканька:

— Проведення електронної державної реєстрації стосуватиметься всіх фізичних осіб-підприємців чи тільки тих, хто починає свою діяльність? Як розпочати цю процедуру і протягом якого часу її слід здійснити?

— Електронна реєстрація передбачена тільки для тих фізичних і юридичних осіб, які створюються. Це норма Закону «Про державну  реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Для інших реєстраційних дій поки що передбачена подача документів у паперовому вигляді особисто або поштою через поштове відправлення.

— Якщо є бажання зареєструватися, рекомендую зайти на сайти Укрдержреєстру чи технічного адміністратора Державного підприємства  «Інформаційний ресурсний центр». Там є відповідні роз’яснення, є програмне забезпечення, яким  безкоштовно можна скористатися і здійснити електронну реєстрацію. Основне, щоб був електронний цифровий підпис. Окрім того, можна скористатися допомогою нотаріуса, в якого обов’язково є електронний цифровий підпис. Термін проведення реєстрації з моменту отримання документів визначений законодавчо: для юридичних осіб — до трьох днів, для фізичних — до двох. 

Тетяна ОПАНАСЕНКО,
м. Суми:

— Як ви  співпрацюєте з Пенсійним фондом та податковою службою? Хто кому подає відомості?

— Згідно з чинним законодавством практично про кожну реєстраційну дію ми зобов’язані подавати інформацію в ці органи. Докладніше порядок взаємообміну даними між користувачами визначено у відповідному наказі. До числа тих, кому надавалася інформація, спочатку були зараховані Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва, спеціальний повноважний орган з питань реєстрації, Пенсійний фонд, три фонди соціального страхування, податкова і статистична служби. Нині це три об’єднані фонди, податкові, статистичні органи та Пенсійний фонд. Тож о 19.00 щодня засобами Єдиного державного реєстру через відповідне програмне забезпечення починається передача інформації про реєстраційні дії. Якщо це нова реєстрація, то на підставі цих даних здійснюється автоматична постановка на облік суб’єктів господарювання в Пенсійному фонді як платників страхових внесків і в органах податкової як платників податків.

— Кажуть, з податковою не все так просто.

— Справді, там є  певні нюанси. Скажімо, платники ПДВ підпадають під окрему процедуру, у спрощенців — свій порядок.  Є ще й такий термін, як започаткування бізнесу. Він включає в себе декілька етапів: дореєстраційний, реєстраційний, постановка на облік. Саме у справі започаткування бізнесу Україна стоїть на досить низьких щаблях у світовому рейтингу безбар’єрного ведення підприємництва. Цьому багато в чому посприяли заплутані та довготривалі дозвільні процедури.  Нині все спрямовано на те, щоб зменшити кількість цих процедур і зробити їх прозорішими.

— Ви сказали, що органів державної реєстрації в Україні 679. Де вони розташовані?

— У районах, у містах Києві та Севастополі, в районних державних адміністраціях, у виконкомах міст обласного значення. Тобто це фактично всі обласні центри та міста обласного значення.

— Де берете фахівців для цих структур? Хто їх готує?

— Свого часу при Держкомпідприємництві діяла система навчання, яка готувала кандидатів на заняття посад державних реєстраторів. Однак у зв’язку з адмінреформою вона припинила своє існування й нині  переоформлюються необхідні документи. До постанови Кабміну будуть внесені  зміни та прийняті відповідні накази, якими знову передбачається запровадити систему навчання державних реєстраторів юридичних та фізичних осіб-підприємців. Що ж до самої Державної реєстраційної служби, то вона має чотири профільні департаменти, які займаються реєстрацією речових прав, актів громадянського стану, легалізації об’єднань громадян та політичних партій, засобів масової інформації.

Микола СОЛОВЙОВ,
Магдалинівка, Дніпропетровська обл.:

—  Підкажіть, будь ласка, де розташована громадська приймальня вашої служби і як записатися на прийом?

— Вона працює на вулиці Марини Раскової, 15, у місті Києві. Приймальні години ви можете подивитися на сайті Держреєстру.

Законодавчі нюанси

Ольга ПЕТРОВА,
Дніпропетровщина:

— Хочу припинити свою діяльність за принципом «мовчазної згоди». Його так розрекламували, а у мене щось не виходить скористатися цими перевагами.

— Припинення за принципом «мовчазної згоди» — процес складний. У тому разі, якщо суб’єкт почав процедуру припинення і відповідні органи (податкова служба і Пенсійний фонд) через певні причини не вийшли на перевірку, не повідомили державного реєстратора про те, що вони  включили його в план перевірок, не надали підприємцю безпідставно довідок про відсутність заборгованості перед бюджетом у терміни, визначені цим же законом, тоді він має право прийти до держреєстратора  і провести державну реєстрацію припинення за принципом «мовчазної згоди», тобто без довідок цих органів. До речі, нині заявник сам встановлює порядок пред’явлення претензій кредиторами, для юридичних осіб цей термін становить від двох до шести місяців з моменту закінчення цього терміну плюс десять днів.

Антон БОРИСЮК,
м. Київ:

— Я підприємець—фізична особа. Якими мають бути мої дії під час припинення бізнесу?

— Після прийняття рішення про припинення діяльності підприємець—фізична особа згідно із Законом «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб—підприємців» має написати відповідну заяву. Державний реєстратор вносить запис про припинення підприємницької діяльності, й він автоматично потрапляє в органи податкової, статистики, Пенсійного фонду. Далі підприємцю треба розрахуватися з кредиторами, а також стягнути дебіторську заборгованість.

—  Якщо ж у нього є наймані працівники, то відповідно до вимог Трудового кодексу їх треба попередити не менш ніж за два місяці та повністю розрахуватися з ними. Не повинно бути й заборгованості перед бюджетом. Тільки в такому разі можна отримати відповідні довідки, з якими у термін від двох до трьох місяців треба йти до державного реєстратора. Тобто принести картку (форма № 13) і припинити державну реєстрацію, позбувшись статусу фізичної особи—підприємця.  Якщо є якісь нюанси у  розрахунках з найманими працівниками чи у стосунках з дебіторами або кредиторами,  краще скористатися допомогою юриста.

  — Ви згадали про кредиторів. Є якийсь термін висунення їхніх претензій?

— Законом встановлено від двох до трьох місяців з моменту публікації повідомлення про припинення діяльності. Прив’язка йде до публікації в бюлетені Державної служби реєстрації. Для юридичних осіб це — від двох до шести місяців, для фізичних — від двох до трьох.

— До речі, платити чи ні за публікацію такого оголошення?

— Публікація у бюлетені Державної реєстраційної служби, який надається кожному органу державної реєстрації (їх по Україні 679),  безкоштовна. Причому жодних  об’яв подавати від себе не потрібно. Законодавчо передбачена така схема: при проведенні певної реєстраційної дії відповідне повідомлення автоматично публікується в бюлетені, який виходить кожні десять днів. Така процедура передбачена першою директивою Ради Європи і відповідає вимогам Цивільного кодексу України та профільному закону про державну реєстрацію. Нині при запровадженні електронної реєстрації порушено питання про те, як перевести цей процес в електронний режим.

Оксана ВОЙОВА,
м. Чернігів:

— Скажіть, наскільки ускладнить ситуацію із заповненням нової реєстраційної картки те, що людина вийшла заміж, змінила прізвище і місце проживання? Як діяти у такому разі?

— Я б не сказав, що це ускладнить ваші дії. Закон про державну реєстрацію передбачає можливість внесення змін до відомостей Єдиного державного реєстру, які пов’язані із зміною імені, по батькові та прізвища. Тобто якщо ви є фізичною особою—підприємцем, яка змінила прізвище і отримала новий паспорт, заповніть реєстраційну картку, сплатіть 7,20 грн, і з паспортом та зі свідоцтвом фізичної особи—підприємця (зараз це виписка) за 10–15 хвилин отримаєте заміни в державному реєстрі.

Олена ДІДИК,
Закарпаття:

— Усі нюанси, пов’язані з реєстрацією, чітко прописано в законі. Але якщо виникають спірні питання, то чи передбачена можливість звернутися до суду? І якщо так, то в яких випадках? 

— Обов’язково. У Законі «Про державну реєстрацію» справді чітко визначені підстави для залишення документів без розгляду і для відмови у проведенні державної реєстрації. Є норма, яка забороняє вимагати документи, що не передбачені законом. Прописана відповідальність державних реєстраторів (кримінальна, дисциплінарна, цивільна, адміністративна) та відповідальність заявників за достовірність поданих документів. Якщо ці норми не дотримуються, заявник може звернутися до суду.

«Пряму лінію» провела
і підготувала
Лариса ДАЦЮК,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Олександр БАРБЕЛЮК. Народився 5 серпня 1958 року. Має вищу освіту, за фахом — інженер-технолог, спеціаліст-правознавець та магістр державного управління. Трудову діяльність розпочав  у 1980 році інженером у Проектно-конструкторському інституті харчової промисловості. З 1993 року працює у сфері реєстрації суб’єктів господарювання.

ДОВІДКА «УК»

Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб—підприємців створений відповідно до Закону України від 15 травня 2003 р.   «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців». Реєстр створений з метою захисту прав кредиторів і третіх осіб у відносинах з юрособою і підприємцем через надання публічного доступу до інформації про юрособу і підприємця.

Закон набув чинності 1 липня 2004 р., а порядок надання відомостей з реєстру був оприлюднений 23 липня того ж року. Відсутність національного Реєстру суб’єктів підприємництва з відкритим доступом до його інформаційного ресурсу гальмував розвиток прозорого, чесного бізнесу, сприяв виникненню так званих «фіктивних» підприємницьких структур. Документ враховує вимоги Директив Ради Європи щодо реєстрації суб’єктів бізнесу. Інформація з реєстру надається будь-яким державним реєстратором за письмовим запитом будь-якої зацікавленої особи за плату протягом 5 робочих днів. 

ПРЕС-ЦЕНТР «УК»

З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i «круглих столiв» «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни ШИКАНОВОЇ за електронною адресою: imrich@ukcc.com.ua.